Постанова 4855 № 580/1338/20
від 07.09.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1338/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 13 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за № 971050172617 від 15.04.2020 щодо відмови позивачу здійснити перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 № 18-293 вих. 20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності відповідно до частин першої, другої та дев`ятої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 № 18-293 вих. 20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій з розрахунку 60% від суми вказаного розміру заробітної плати на посаді заступника прокурора Уманського району у розмірі 35607 грн. 70 коп., без обмеження її максимального розміру, починаючи з 13.12.2019 та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше проведених пенсійних виплат; - враховуючи бездіяльність Кабінету Міністрів України, вину органів Пенсійного фонду України в навмисному затягуванні перерахунку та незаконній відмові, зобов`язати відповідача виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду»; - відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» було підвищено заробітну плату працівників прокуратури, тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії, втім пенсійним органом було відмовлено у такому перерахунку. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15.04.2020 № 971050172617 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2015 № 1687-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, виходячи з розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 № 18-293 вих. 20 та виплачувати без обмеження максимального розміру пенсії. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем при зверненні в управління з заявою про здійснення перерахунку пенсії долучено довідку про заробітну плату від 06.03.2020 № 18-293 вих-20, згідно з якої зазначено розмір складових заробітної плати станом на 06.09.2017 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657, Тобто, на думку апелянта, заробітна плата була визначена на дату, що задовго передує ухваленню Конституційним Судом України рішення № 7-р(ІІ)/2019. У той же час, довідку про складові заробітної плати у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 позивач в управління не надавав, а тому, вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 є безпідставними та необґрунтованими. Окрім того, відповідачем до суду апеляційної інстанції подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20). Вказане клопотання обгрунтовано тим, що на даний час на розгляді касаційного суду знаходиться зразкова справа щодо перерахунку пенсії працівникам органів прокуратури у відповідності до Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до п.9 частини другої ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі. Так, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні Верховного Суду перебуває зразкова справа № 560/2120/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12 від 12.03.2020 про відмову йому у перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 10.03.2018 року перерахунок та виплату йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Хмельницької області №18-174вих-20 від 05.03.2020 без обмеження її максимального розміру. У вказаному рішенні колегією суддів касаційної інстанції було визначено ознаки типової справи: - позивачами у них є колишні працівники прокуратури, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України та є пенсіонерами за вислугою років; - відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи) - територіальні органи Пенсійного фонду України - Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; - спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку із відмовою відповідним територіальним органом Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії позивача з посиланням на відсутність чіткого законодавчого врегулювання спірних правовідносин); - позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, якому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» здійснити перерахунок та виплату пенсії). Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що предметом розгляду даної справи є саме перерахунок пенсії не на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ до 13.12.2019, а саме на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2015 № 1687-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, тобто спірні правовідносини виникли після 13.12.2019. З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що дана адміністративна справа не має ознак типової справи. З огляду на викладене відсутні передбачені п.9 частини другої ст.236 КАС України підстави для зупинення провадження у даній справі, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 60 % заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ. 11 квітня 2020 року позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, до якої додав довідку прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 18-293 вих. 20 про розмір заробітної плати. Листом від 16.04.2020 № 2300-0315-8/15477 відповідач повідомив про відсутність правових підстав для проведення відповідного перерахунку, так як право на перерахунок пенсії виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких на момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13.12.2019. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи рішення Конституційного Суду від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019, позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень частини другої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 13.12.2019. У той же час, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсії однією сумою, задоволенню не підлягають, так як Постанова Кабінету Мністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» є чинною, та встановлює відповідний порядок виплати коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили. Окрім того, оскільки встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду, то з огляду на обставини справи суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із положеннями статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ). Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина 13 цієї статті). Частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року), передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII (далі - Закон України № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». У подальшому, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, крім п. 8 частини першої ст 15, частини четвертої ст 16, абз. 1 частини другої ст. 46-2, ст. 47, частини першої ст. 49, частини п`ятої ст. 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1, частини третьої ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів. Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України №1789-ХІІ, що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність. У той же час, за частиною двадцятою статті 86 Закону України №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 положення частини двадцятої ст. 86 Закону №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). У вказаному рішенні Конституційним Судом України встановлено такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Таким чином, Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом №1697-VІІ. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.04.2020 року у справі № 334/3092/16-а (2-а/334/17/17). Відповідно до частини другої ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 впливає на правовідносини, пов`язані з розглядом заяви позивача від 11 квітня 2020 року про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 № 18-293 вих.
20. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам, відповідно до положень частини двадцятої ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» з 13.12.2019. При цьому, згідно абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Зазначену норму введено Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень дія цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Враховуючи, що позивачу пенсія нараховується з квітня 2015 року, тобто до 01 січня 2016 року, відтак дія положень вказаного Закону від 24.12.2015 № 911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії до нього не застосовується. Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 12 листопада 2019 року в справі № 360/1428/17. Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 13.12.2019, виходячи з розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 06.03.2020 18-293 вих. 20 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат є протиправними. Разом з тим, апелянт звертає увагу, що позивачем при зверненні в управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії долучено довідку про заробітну плату від 06.03.2020 № 18-293 вих-20, згідно з якої зазначено розмір складових заробітної плати станом на 06.09.2017 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657, тобто на дату, що передує ухваленню Конституційним Судом України рішення № 7-р(ІІ)/2019. Апелянт зазначає, що довідку про складові заробітної плати у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам після 13.12.2019 позивач в управління не надавав, а тому, вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 є безпідставними та необґрунтованими. Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач під час звернення до пенсійного органу з відповідною заявою про перерахунок пенсії надав довідку прокуратури Черкаської області про заробітну плату від 06.03.2020 № 18-293 вих-20, яка складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою. Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача. При цьому, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсії однією сумою, задоволенню не підлягають, так як Постанова Кабінету Мністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» є чинною, та встановлює відповідний порядок виплати коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили. Окрім того, позовні вимоги щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, судом першої інстанції вірно відхилені, оскільки зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук