Постанова 4855 № 620/2555/19
від 01.09.2020 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2555/19 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В. за участю секретаря Скидан С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівський окружний адміністративний суду від 12 листопада 2019 року у справі №620/2555/19 (розглянуто за правилами загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області (надалі - відповідач, Канівський МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області), в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки; - зобов`язати оформити та видати паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503 без відомостей Єдиного державного демографічного реєстру. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в зв`язку з втратою паспорта громадянина України позивач звернулась до відповідача з заявою про оформлення та видачу позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, однак листом від 03.08.2019 відповідач відмовив у видачі позивачу паспорту у вигляді книжечки, що стало підставою для звернення позивача до суду. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на відсутність можливості у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки позивачу є безпідставними. Разом з тим, підставою для вчинення дій, спрямованих на видачу паспорта замість утраченого або викраденого, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до територіального підрозділу ДМС в установленому порядку. Проте, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за видачою паспорта замість втраченого, оскільки вона не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка та до заяви було додано лише фотокартки, а відтак відповідач не мав підстав для видачі паспорта замість викраденого. Рішення про видачу паспорта по суті відповідачем не приймалося, а лист Борзнянського районного сектору управління державної міграційної служби України в Чернігівській області від 03.08.2019 № 7414-Д-8 має роз`яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків. Звернення позивача розглянуто відповідачем у передбачений Законом України «Про звернення громадян» строк. Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій остання просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та ухвалено нову постанову, якою задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Таке рішення апеляційного суду ґрунтується на тому, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, внаслідок чого суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Не погоджуючись із Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року Управлінням державної міграційної служби в Чернігівській області подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Постановою Верховного Суду від 25 червня 2020 року касаційну скаргу Управління державної міграційної служби в Чернігівській області задовольнити частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №620/2555/19 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду. Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи у справі нове судове рішення, не досліджено належним чином, чи можливо вважати подану позивачем заяву (звернення) підставою для оформлення та видачі паспорта громадянина України, не дослідив питання щодо відповідності заяви формі, установленій чинним на той час законодавством та не встановив обставин чи втрачено позивачем паспорт. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 вересня 2020 року. Так, в апеляційній скарзі позивач (надалі - апелянт) зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а судом першої інстанції не взято до уваги правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по зразковій справі №806/3265/17 та просила скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги у повному обсязі з підстав викладених у апеляційній скарзі та наполягали на її задоволенні. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. На адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга апелянта не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 26.07.2019 року позивач звернулася із заявою до Борзнянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про видачу паспорту громадянина України зразка 1994 року. В зазначеній заяві позивач повідомляла про ненадання згоди на збір та обробку її персональних даних та просила: видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII; проставити в паспорті відмітку реєстрації місця проживання; вести її облік по раніше встановленим формам (прізвищу, імені, по батькові, даті народження та по місцю реєстрації, без використання будь-якого цифрового або літеро-цифрового ідентифікатора обличчя (в тому числі серії та номеру паспорта), без внесення інформації про неї в Єдиний державний демографічний реєстр або будь-яких інших автоматизованих інформаційних систем та без автоматизованої обробки (в тому числі передачі) персональних даних; на підставі Закону України «Про звернення громадян» призначити дату та час оформлення паспорту. Листом від 03.08.2019 року №7414-Д-8 Борзнянським районним сектором УДМС України в Чернігівській області було роз`яснено позивачу правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують громадянство України, та повідомлено про відсутність правових підстав для видачі їй паспорта громадянина України замість втраченого у формі книжечки. Позивач вважаючи, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в отриманні паспорту громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, звернулася з даним позовом до суду. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на відсутність можливості у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки позивачу є безпідставними. Разом з тим, підставою для вчинення дій, спрямованих на видачу паспорта замість утраченого або викраденого, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до територіального підрозділу ДМС в установленому порядку. Проте, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за видачою паспорта замість втраченого, оскільки вона не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка та до заяви було додано лише фотокартки, а відтак відповідач не мав підстав для видачі паспорта замість викраденого. Рішення про видачу паспорта по суті відповідачем не приймалося, а лист Борзнянського районного сектору управління державної міграційної служби України в Чернігівській області від 03.08.2019 № 7414-Д-8 має роз`яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків. Звернення позивача розглянуто відповідачем у передбачений Законом України «Про звернення громадян» строк. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року та ухвалено нову постанову, якою задоволено позовні вимоги в повному обсязі. Скеровуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд звернув увагу про необхідність дослідження поданої позивачем заяви (звернення), а саме, відповідності заяви формі, установленій чинним на той час законодавством та обставин звернення позивача з даним позовом до суду позивача. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI (надалі - Закон №5492-VI, в редакції станом на час звернення до суду) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України. Частинами першою-п`ятою статті 14 цього Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина 1 статті 21 Закону № 5492-VI). Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (надалі - Постанова № 2503-ХІІ) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Водночас, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (надалі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається. За змістом пункту 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (пункт 3 Постанови № 302). Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація: інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта; додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у відповідному полі проставляється слово "відмова". У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи); засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством. Інформація вноситься до безконтактного електронного носія відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Doc 9303. Питання щодо дотримання принципу поваги до приватного життя суб`єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, було предметом дослідження у зразковій справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18), за результатом розгляду якої Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 19 вересня 2018 року. Досліджуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 1 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» (надалі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону № 2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини п`ята, шоста статті 6 указаного Закону). Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних. Водночас, Велика Палата Верховного Суду по вищезазначеній справі звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Отже, за наведеного правового регулювання та висновків суду, відмова у видачі паспорту громадянина України зразка 1994 року відповідно до наведених відповідачами аргументів є протиправною. Проте, відповідно до частин першої, восьмої статті 16 Закону № 5492-VI подання документів для оформлення і отримання документів, що посвідчують особу та встановлюють громадянство України, здійснюється: 1) громадянами України, які досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі їхньої особистої заяви; 2) громадянами України, які не досягли шістнадцятирічного віку, - на підставі заяви батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, а якщо батьки не перебувають у шлюбі - за заявою того з батьків, з яким проживає особа, або інших представників. Згідно частини 7 статті 16 указаного Закону уповноважений суб`єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. Відповідно до пунктів 2, 3 Положення № 2503-XII паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, що остання 27 липня 2019 року звернулася до відповідача із заявою про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з втратою попереднього паспорта. Для з`ясування всіх обставин справи судом апеляційної інстанції витребувано в Управління державної міграційної служби в Чернігівській області належним чином засвідчені копії документів, які подані 26.07.2019 року ОСОБА_1 до Борзнянського районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про видачу паспорту громадянина України зразка 1994 року, на підставі якого надано відповідь - лист від 03.08.2019 року №7414-Д-8 Борзнянським районним сектором УДМС України в Чернігівській області. На адресу суду апеляційної інстанції від Управління державної міграційної служби в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_1 , з якої вбачається, що остання надала відповідачу дві фотографи розміром 3,5х4,5 см для оформлення бланка паспорту та копію постанови Великої Палати Верховного Суду по справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18) від 19 вересня 2018 року. Частинами 2, 5 статті 16 Закону №5492-VI передбачено, що про втрату або викрадення документа на території України заявник (батьки особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, або інші її законні представники, представники закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників над особою) зобов`язаний у порядку і строки, визначені законодавством, повідомити уповноваженому суб`єкту, який здійснив видачу документа, та органам Національної поліції, якщо інше не передбачено цим Законом. Замість втраченого або викраденого документа уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, після встановлення факту видачі раніше такого документа особі, яка заявила про його втрату або викрадення, оформляє та видає новий документ. Відповідно до п.19 Положення №2503-XII громадянин повинен надійно зберігати паспорт. Про втрату паспорта громадянин зобов`язаний терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, який видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу. Форма тимчасового посвідчення та порядок його видачі встановлюються Міністерством внутрішніх справ України. З 21.06.2019 року набрав чинності Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456 (надалі - Тимчасовий порядок №456). Розділом VI Тимчасового порядку №456 регламентована процедура видачі паспортів замість утрачених або викрадених. Згідно з п. 1 Розділу VI Тимчасового порядку №456 для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає: 1) заяву про втрату/викрадення паспорта (далі - заява про втрату паспорта) за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку; 2) рішення суду; 3) заяву; 4) дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта); 6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). У разі оформлення паспорта замість втраченого/викраденого, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив свою діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи. Для оформлення паспорта замість втраченого/викраденого рішення суду не подається, якщо паспорт, який було втрачено/викрадено, оформлювався на підставі рішення суду. Відповідно до п.2 розділу VІ Тимчасового порядку заява про втрату паспорта реєструється в журналі реєстрації заяв про втрату/викрадення паспорта за формою згідно з додатком 6 до цього Тимчасового порядку, після чого посадова особа територіального підрозділу ДМС заводить справу про втрату або викрадення паспорта (далі - справа про втрату паспорта), до якої долучаються подані документи та матеріали перевірки. До видачі паспорта територіальний підрозділ ДМС на підставі заяви про видачу тимчасового посвідчення за формою згідно з додатком 7 до цього Тимчасового порядку видає особі тимчасове посвідчення за формою згідно з додатком 8 до цього Тимчасового порядку відповідно до розділу VII цього Тимчасового порядку. Строк розгляду заяви про втрату паспорта становить 30 календарних днів з дня подання заяви. За потреби проведення додаткової перевірки за матеріалами справи про втрату паспорта або у разі несвоєчасного надходження відповіді на направлені запити строк розгляду продовжується не більше ніж на 30 календарних днів. Згідно з п. 8 розділу VI Тимчасового порядку №456 після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за заявою про втрату паспорта за формою згідно з додатком 11 до цього Тимчасового порядку, який затверджується керівником цього підрозділу. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про видачу паспорта. З аналізу норм права вбачається, що підставою для вчинення дій, спрямованих на видачу паспорта замість утраченого або викраденого, є відповідна заява особи, згідно додатку 5 до Тимчасового порядку №456 та додані до неї необхідні документи, подані до територіального підрозділу ДМС в установленому порядку. Колегією суддів досліджено матеріали справи та встановлено, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою при видачу повторно паспорта у вигляді книжечки не було надано: заяву про втрату/викрадення паспорта за зразком, згідно додатку 5 до Тимчасового порядку №456; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта); 6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України). Отже, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, що останньою не дотримано порядку подання документів для видання повторно паспорту громадянина України у вигляді книжечки. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулася до територіального підрозділу ДМС з заявою довільної форми, в якій зазначила, що хоче отримати паспорт старого зразка, не у формі карточки. Так, відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем рішення про видачу паспорта по суті не приймалося, а лист Борзнянського районного сектору управління державної міграційної служби України в Чернігівській області від 03.08.2019 року № 7414-Д-8 має роз`яснювальний характер та не тягне для позивача правових наслідків. Звернення позивача розглянуто відповідачем у передбачений Законом України «Про звернення громадян» строк. Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції позивачем не надано доказів, які б свідчили про звернення до територіального підрозділу ДМС з заявою про видачу паспорта замість утраченого або викраденого встановленого зразка та до заяви не було додано жодних документів для оформлення і видачі паспорта (у тому числі підтвердження втрати попереднього паспорту), визначених Порядком №
456. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивач не зверталася до територіального підрозділу ДМС з заявою про видачу паспорта замість втраченого встановленого зразка та до заяви не було додано жодних документів для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки), тому в суду першої інстанції були відсутні підставі для визнання протиправною відмови відповідача у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, та зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про позивача до ЄДЦР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР. Так, посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду по справі № 806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18) від 19 вересня 2018 року, колегією суддів не береться до уваги, оскільки не може слугувати підставою для видання позивачу по даній справі паспорту громадянки України, який втрачено. В контексті правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 19 вересня 2018 року в зразковій справі 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), щодо наявності у громадянина України права на отримання паспорту у формі книжечки суд вказує, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, має право на отримання паспорту громадянина України зразка 1994 року. Колегія суддів звертає увагу позивача на постанову Верховного Суду від 31 серпня 2020 року по справі № 260/1364/18, в якій зазначено, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта або вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви- анкети до компетентного органу разом із об`єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для отримання паспорта зразка 1994 року - заяви-анкети, свідоцтва про народження, дві фотокартки розміром 35x45 мм, у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу позивача, що остання не позбавлена права звернутися до відповідача з заявою на отримання паспорту у формі книжечки при цьому подання всіх необхідних документів при втраті попереднього паспорту. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівський окружний адміністративний суду від 12 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення. Головуючий суддя: Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев В. В. Файдюк Повний текст постанови складено 04 вересня 2020 року.