Ухвала КАС ВС № 813/7713/14

УХВАЛА 04 вересня 2020 року Київ справа №813/7713/14 адміністративне провадження №К/9901/21395/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №813/7713/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Військової прокуратури Західного регіону України про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, УСТАНОВИВ: У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №1502-К про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління у зв`язку з припиненням трудового договору за пунктом 7-2 статті 36 КЗпП України; - зобов`язати Генерального прокурора України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника військового прокурора західного регіону України з 24 жовтня 2014 року; - зобов`язати Військову прокуратуру Західного регіону України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по день прийняття судового рішення відповідно до вимог частини другої статті 235 КЗпП України, статті 27 Закону України «Про оплату праці», пунктів 2, 5, 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100; - допустити негайне виконання рішення суду в частині зобов`язання Генерального прокурора України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника військового прокурора Західного регіону України та зобов`язання військової прокуратури Західного регіону України щодо стягнення заробітної плати за один місяць; - зобов`язати Генеральну прокуратуру України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну йому незаконним звільненням з роботи моральну шкоду в розмірі 108 розмірів мінімальної заробітної плати на день винесення рішення; - стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з проведенням судово-психологічної експертизи №345/18 від 27 липня 2018 року у розмірі 10296 грн та сплачений судовий збір у розмірі 4506,85 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №1502к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління у зв`язку з припиненням трудового договору за пунктом 7-2 статті 36 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління з 24 жовтня 2014 року. Стягнено з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року в розмірі 650039,43 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника військового прокурора Західного регіону України - начальника слідчого управління та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 16020,69 грн звернено до негайного виконання. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року в розмірі 650039,43 грн з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів скасовано, в цій частині прийнято нову постанову. Стягнуто з Військової прокуратури Західного регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 жовтня 2014 року по 10 січня 2020 року в розмірі 994045,67 грн, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року залишено без змін. 25 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №813/7713/14. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке. За приписами частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Втім, до матеріалів касаційної скарги скаржником не додано документа про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (станом на дату подання касаційної скарги). Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 0,06 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору складав 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» визначено, що розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01 січня 2014 року встановлено 1218,00 грн. Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками розгляду позовної заяви у цій справі, задоволено майнову вимогу позивача у розмірі 994045,67 грн та одну немайнову вимогу й похідні від неї. Ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 73,08 грн. Враховуючи те, що 2 відсотки ціни позову в частині майнової вимоги є більшим ніж 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої у 2014 році, судовий збір за майнову вимогу складає 4872,00 грн. Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9890,16 грн ((73,08 грн+4872,00 грн) х 200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Враховуючи викладене, касаційна скарга має бути залишена без руху із встановленням скаржнику строку для виправлення вказаних недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №813/7713/14 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... В.М. Соколов А.Г. Загороднюк О.В. Калашнікова , Судді Верховного Суду