Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/12520/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/12520/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 01 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , за участю: секретаря судового засідання: Платаш В.О., представника позивача Павленка Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (проголошено 25.02.2020 року в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" Малинської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог: Малинська міська рада, про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В : Описова частина Короткий зміст позовних вимог. В грудні 2019 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось з адміністративним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду, в якому просило суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівель основного корпусу та поліклініки комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" Малинської міської ради. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року в задоволені позову відмовлено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що виявлені порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожежі, а тому просять вжити заходів реагування у вигляді заборони подальшої експлуатації будівель основного корпусу та поліклініки комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" Малинської міської ради Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу комунальне некомерційне підприємство "Малинська міська лікарня" Малинської міської ради зазначає про необґрунтованість доводів поданої апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Так, судом першої інстанції встановлено та визнається сторонами, що відповідно до наказу №597 від 06.12.2019 року уповноваженою особою відповідача в період з 11.12.2019 р. по 17.12.2019 р. була проведена позапланова перевірка комунального некомерційного підприємства "Малинська міська лікарня" Малинської міської ради на предмет дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. За результатами такої перевірки складено акт перевірки цього суб`єкта господарювання №345 від 17.12.2019 р. про виявлені порушення. Згідно з актом перевірки відповідачем допущені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року N 1417 (надалі - ППБУ), а саме: 1) відділення лікарні з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, не забезпечені ношами з розрахунку одні ноші на 5 хворих (порушено пункт 3.2 розділу VI ППБУ); 2) палати для дітей до 7 років розміщено на третьому поверсі (порушено пункт 3.1 розділу VI ППБУ); 3) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.5 розділу III ППБУ); 4) двері комор, допоміжних приміщень, електрощитових та вентиляційних не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ-30 (порушено пункти 2.3 розділу III та 1.24 розділу IV ППБУ); 5) приміщення будівель не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ); 6) будівлі не забезпечені нормованою кількістю первинних засобів пожежегасіння (вогнегасниками) (порушено пункти 3.8 та 3.9 розділу V ППБУ); 7) не всі пожежні кран-комплекти у будівлях укомплектовані пожежними рукавами та стволами (порушено пункт 2.2 розділу V ППБУ); 8) в мережі системи зовнішнього протипожежного водопроводу демонтовано пожежні гідранти (порушено пункт 2.1 розділу V ППБУ); 9) не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі пожежних кран-комплектів (порушено пункт 2.2 розділу V ППБУ); 10) водопровідну башту не обладнано пристроєм для забору води пожежною технікою (порушено пункт 2.1 розділу V ППБУ); 11) не влаштовано під`їзд з твердим покриттям до пожежної водойми та майданчик (пірс) для встановлення пожежно-рятувальної техніки (порушено пункт 2.1 розділу V ППБУ); 12) в основному корпусі лікарні зняті двері, які відділяють вестибюлі, холи і сходові клітки від інших приміщень (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ); 13) стіни сходової клітини (основний вхід) оздоблені матеріалами з невідомими показниками пожежної небезпеки (порушено пункти 4 розділу І, 2.23 розділу III ППБУ, 7.3.3 В. 1.1 -7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»); 14) сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівель не забезпечені евакуаційним освітленням (порушено пункт 2.31 розділу III ППБУ); 15) відсутнє скло у дверях, що відділяють приміщення поліклініки від сходової клітини (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ); 16) двері сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів не обладнані пристроями для їх самозачинення (порушено пункт 2.37 розділу III ППБУ); 17) у місцях проходок трубопроводів (ливневі водопроводи виконані з пластикових труб) через міжповерхове перекриття відсутні автоматичні пристрої, що попереджають поширення продуктів горіння по цих комунікаціях (порушено пункт 2.4 розділу III ППБУ); 18) за наявності виходу в загальну евакуаційну сходову клітку в підвальних приміщеннях зберігаються горючі матеріали (порушено пункт 2.11 розділу III ППБУ); 19) в будівлях з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено пункт 1.6 розділу IV ППБУ); 20) в підвальному приміщенні експлуатуються тимчасові електричні мережі (порушено пункт 1.8 розділу IV ППБУ); 21) в пожежонебезпечних приміщеннях (архів, складські приміщення) світильники з лампами розжарювання не обладнані ковпаками із захисного суцільного скла, а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з негорючих матеріалів (порушено пункт 1.18 розділу IV ППБУ); 22) не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено пункт 1.20 розділу IV ППБУ); 24) сигнал від приймально-контрольного приладу системи пожежної сигналізації приміщень інфекційного відділення не виведено на пульт пожежного спостерігання (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ); 25) обслуговуючий персонал не забезпечено електричними ліхтарями на випадок відключення електроенергії (порушено пункт 2.34 розділу III ППБУ). Вищевказані порушення створюють загрозу життю та здоров`ю працівників, відвідувачів та хворих НКП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради, а тому потребують застосування заходів реагування у вигляді заборони подальшої експлуатації будівель основного корпусу та поліклініки цієї медичної установи за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Бондарик,

17. Для усунення виявлених порушень Правил пожежної безпеки в Україні позивачем був внесений припис №242 від 17.12.2019 року, в якому зазначений термін усунення таких порушень - 16.03.2020 р. На виконання вищевказаного припису відповідачем винесено наказ №141 від 24.12.2019 року про затвердження плану заходів для усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки. На день ухвалення судового рішення, відповідачем усунено порушення, перелічені в акті перевірки, а саме: палати для дітей до 7 років розміщено на другому поверсі будівлі лікарні (пункт 2 Акту перевірки); проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі пожежних кран-комплектів (пункт 9 Акту перевірки); матеріалами з невідомими показниками пожежної небезпеки, якими були оздоблені стіни сходової клітини (основний вхід), демонтовані (пункт 13 Акту перевірки); проведено засклення дверей, що відділяють приміщення поліклініки від сходової клітини (пункт 15 Акту перевірки). Крім цього, проведено роботу по усуненню недоліків, встановлених у пунктах 17-25 Акту перевірки.

Мотивувальна частина Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду. Статтею 3 Конституції України гарантовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач. Ч. 1 ст. 3 Закону України від 18.01.2001 № 2245-III "Про об`єкти підвищеної небезпеки" унормовано, що державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки, здійснюють уповноважені законами органи влади, в тому числі центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи (у разі утворення), до відання яких відповідно до закону віднесені питання: державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки. За змістом частини 1 ст.8 Закону № 2245-III суб`єкт господарської діяльності зобов`язаний вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу. У статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877-V) зазначено, що державний нагляд (контроль)-діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами. При цьому, згідно з ч.5 ст.4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України). Згідно з положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. За правилами ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. За приписами ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України унормовано, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17 зазначив, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства. При цьому, при обранні заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Тому, вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів реагування до НКП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради шляхом подальшої експлуатації основного корпусу та поліклініки цієї медичної установи за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Бондарик, 17, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до дослідженого договору оренди від 04.02.2014 року та додатків до нього індивідуально визначене майно комунальної власності територіальної громади м.Малина у вигляді нежитлового приміщення поліклініки площею 1734,08кв.м. передано у користування комунальному закладу "Малинський міськрайоний центр первинної медико-санітарної допомоги" (з 31.08.2018року комунальне некомерційне підприємство "Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги"). Як встановлено п.5.3 цього договору, саме на користувача вказаним приміщенням, а не відповідача у справі, покладено обов`язок щодо забезпечення правил пожежної безпеки в таких приміщеннях. Згідно з частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України прямо зазначено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Всупереч вимогам ст.10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" комунальне некомерційне підприємство "Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги" як суб`єкт господарювання під час здійснення спірного державного нагляду (контролю) був позбавлений своїх прав щодо участі в проведеній перевірці, надання пояснень та документів, тощо. Комунальне некомерційне підприємство "Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги" як користувач приміщенням поліклініки не було повідомлено про проведення спірної перевірки, не залучено до справи в якості відповідача, до нього не заявлено жодних позовних вимог, а тому в розумінні вимог ст.9 КАС України суд позбавлений жодної можливості вирішувати питання про заборону подальшої експлуатації саме будівлі поліклініки. В розумінні вимог ст.9 КАС України предметом судового розгляду не є заборона подальшої експлуатації інших будівель, перелічених в акті перевірки (саме будівлі водопровідної башти та будівлі інфекційного відділення), а тому наявність чи відсутність порушень правил пожежної безпеки при експлуатації цих будівель в судовому засіданні не досліджувалася. З аналізу статей 68,70 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що повне або часткове зупинення роботи підприємства (інтернату) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо встановлене порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей. Однак, законодавець не наводить конкретного переліку порушень, які створюють таку загрозу життю та здоров`ю людей. В силу чого, такі порушення є оціночним поняттям, а тому, в кожному випадку слід визначати, чи створює виявлене порушення загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із установленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання. В той же час колегія суддів враховує, що переважна кількість порушень, які зазначено в акті перевірки, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої інстанції, так їх і не було виявлено під час дослідження матеріалів справи колегією суддів апеляційної інстанції, а решта - не пов`язана зі створенням реальної загрози життю та здоров`ю людей. До того ж відповідачем частково усунені порушення, зазначені в акті, а інша частина - в процесі усунення, і строк їх усунення на час звернення позивача до суду не закінчився. Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Позивачем не було доведено належним чином того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки на час розгляду справи створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Щодо інших доводів апелянта суд зазначає наступне. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 06 липня 2020 року. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.