Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/13036/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року справа №200/13036/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Кобець О.А., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (повний текст складено 10 березня 2020 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/13036/19-а (суддя І інстанції - Бабіч С.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: 08 листопада 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Бахмутського управління ДПС у Донецькій області. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року було замінено первісного відповідача у справі Бахмутське управління ДПС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач) З урахуванням уточненого позову від 08.02.2020 року, який був прийнятий судом, позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не списання позивачу облікованого в інтегрованій картці платника безнадійного податкового боргу(недоїмки) по платі за користування земельною ділянкою комунальної власності, що розташована на тимчасово окупованій території України, в м. Горлівка Донецької області, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; - зобов`язати відповідача списати позивачу облікований в інтегрованій картці платника безнадійний податковий борг (недоїмку), враховуючи пеню, по платі за користування земельною ділянкою комунальної власності, що розташована на тимчасово окупованій території України, в м. Горлівка Донецької області, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; - визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не списання позивачу облікованого в інтегрованій картці платника безнадійного податкового боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності, в розмірі 979,44 грн., який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; - зобов`язати відповідача вчинити дії щодо списання безнадійного, облікованого в інтегрованій картці платника - позивача, податкового боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності, в розмірі 979,44 грн., який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; - визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не виконання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, за заявою від 05.09.2019 року; - зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.09.2019 року про реєстрацію як платника єдиного податку, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у судовому рішенні. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ним рахується податкова заборгованість по орендній платі з фізичних осіб за землю комунальної власності в сумі 32116,08 грн. та по єдиному внеску, нарахованому роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 979,44 грн., з 2014 року. Зазначає, що у вересні 2019 року позивач вирішив відновити підприємницьку діяльність та з 04 вересня 2019 року був включений як фізична особа-підприємець до Єдиного державного реєстру та взятий на облік у Бахмутській ДПІ Бахмутського управління ГУ ДПС у Донецькій області. 05 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, на що отримав відмову листом № 34/05-09-50-80 від 06.09.2019 року у зв`язку з наявністю у картці особового рахунку по коду платежу 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) податкового боргу по орендній платі за землю у сумі 33453,14 грн. 15 жовтня 2019 року він звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб за землю комунальної власності в сумі 32116,08 грн. та по єдиному внеску, нарахованому роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 979,44 грн., з огляду на те, що даний податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідно до пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, додавши до заяви висновок Донецької торгово-промислової палати від 23.09.2019 року № 355/12.1-21-03 про наявність форс-мажорних обставин. Вказує, що листом від 29 жовтня 2019 року відповідач повідомив позивача про те, що визнає виникнення за позивачем податкової заборгованості з 30.07.2014 року та єдиний соціальний внесок не вважає податком і не має можливості списати безнадійний податковий борг, оскільки він не підтверджений сертифікатом ТПП, а лише консультативним листом. Позивач вважає, що податковий борг позивача, самостійно визначений ним деклараціями, є безнадійним окрім того, що він виник внаслідок форс-мажорних обставин. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі № 200/13036/19-а позов задоволено частково.. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області виключити з інтегрованої картки ОСОБА_1 заборгованість за кодом платежу 18010900 "орендна плата з фізичних осіб" в сумі 12 737,11 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що починаючи з 2014 року у позивача виник та обліковувався податковий борг з орендної плати з фізичних осіб, який утворився внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов`язання відповідно до податкових декларацій з орендної плати. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував позивач. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с. 29). Позивач був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 03 вересня 2019 року № 1419-5000186837 (а.с. 18), згідно з якою позивач постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 і перемістився та зареєструвався за адресою: АДРЕСА_1 включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 23 грудня 2002 року був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця за № 10131, включений до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_3, перебував на обліку в Центрально-Міським відділенням Горлівської ОДПІ (Бахмутська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 28.02.2017 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (а.с. 7-9). З початку підприємницької діяльності позивач обрав спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 20 відсотків, група - 2, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії Б № 398178 від 32.05.2012 року (а.с. 10) та витягом з реєстру платників єдиного податку від 16.09.2015 року № 1505713400158 (а.с. 11). 25 липня 2011 року між Горлівською міською радою і позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування магазину який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , згідно рішенням Горлівської міської ради від 27.05.2011 року № VI/9-19, строком на п`ять років, за яким зобов`язано сплачувати до місцевого бюджету 1776,73 грн. в місяць (а.с. 12 - 16). Відповідно до листа № /1005-02-07-13-3 від 25.10.2018 року, за позивачем обліковується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 32116,08 грн. та по єдиному внеску, нарахованому роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 979,44 грн (а.с. 20). 04.09.2019 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис №2 254 000 0000 019209 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 21). 05 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування на що отримав відмову листом № 34/05-09-50-80 від 06.09.2019 року (а.с. 22) у зв`язку з наявністю у картці особового рахунку по коду платежу 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) податкового боргу по орендній платі за землю у сумі 33453,14 грн. Листом від 06 вересня 2019 року № 34/05-99-50-80 позивача було повідомлено, що станом на 05.09.2019 року у картці особового рахунку по коду платежу 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) за позивачем рахується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 33453,14 грн. посилаючись на абз. 2 п. 299.6 ст. 299 та п.п. 298.1.3 ст. 298 Податкового кодексу України позивачу відмовлено у переході на спрощену систему оподаткування з 01.10.2019 року (а.с. 22). 15 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо списання безнадійного податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб за землю комунальної власності у Центрально-міському районі м. Горлівки в сумі 32116,08 грн., з 2014 року та по єдиному внеску, нарахованому роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 979,44 грн. з 21.07.2014 року, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До вказаної заяви було додано висновок Донецької торгово-промислової палати від 23.09.2019 року № 355/12.1-21-03 про наявність форс - мажорних обставин (а.с. 54-55). 21 жовтня 2019 року з урахуванням висновку Донецької торгово-промислової палати і поданої заяви про списання безнадійного податкового боргу, позивач звернувся до відповідача із заявою відповідно до якої просив повторно розглянути його заяву від 05.09.2019 року за № 3268/10 про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 25). 25 жовтня 2019 року відповідач надав відповідь № 16413/10/05-99-50-80-01 з посиланням на п.п. 298.1.3 п. 298.1 ст. 298 ПКУ та запропонував позивачу подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування після погашення податкової заборгованості (а.с. 26). Відповідач листом у відповідь від 29 жовтня 2019 року за №18403/10/05-99-50-10 повідомив, що згідно облікової картки платника податків датою про прийняття рішення про припинення діяльності по Бахмутській ДПІ (Центрально-міський район м. Горлівка) є 28.02.2017 року, але як платник податків не знятий з обліку, так як в інтегрованій картці платника обліковується заборгованість. Повторна реєстрація проведена 04.09.2019 року по ГУ ДПС у Донецькій області Бахмутське управління (м. Бахмут), тому заборгованість, яка обліковувалась в інтегрованій картці по Центрально-міському району м. Горлівка по коду платежу 71040000 "єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" автоматично перенесено до інтегрованої картки по м. Бахмут. Станом на 23.10.2019 року в ІТС "Податковий блок" згідно даних ІКП по ФОП ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 "Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за позивачем обліковується заборгованість у розмірі 979,44 грн. Станом на 23.10.2019 року по Головному управлінню ДПС у Донецькій області в ІКП за кодом платежу 18010900 "орендна плата з фізичних осіб" за позивачем обліковується заборгованість в сумі 12737,11 грн. Дата виникнення боргу - 30.07.2017 року. Крім того зазначено, що надана позивачем консультація Донецької торгово-промислової палати від 23.09.2019 року № 355/12.01-21-03 не є сертифікатом Торгово-промислової палати України (а.с. 27-28). Судом встановлено, що позивачеві фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 Торговою палатою України видано сертифікат від 23 грудня року № 1400-19-0369 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчені настання обставин непереборної сили з 01 липня 2014 року по 28 лютого 2017 року, які унеможливили виконання обов`язку по сплаті ЄСВ в зазначений за липень 2014 року по лютий 2017 року, у термін 20.08.2014 року, 20.09.2014 року, 20.10.2014 року, 20.11.2014 року, 20.12.2014 року, 20.01.2015 року, 20.02.2015 року, 20.03.2015 року, 20.04.2015 року, 20.05.2015 року, 20.06.2015 року, 20.07.2015 року, 20.08.2015 року, 20.09.2015 року, 20.10.2015 року, 20.11.2015 року, 20.12.2015 року, 20.01.2016 року, 20.02. .2016 року, 20.03.2016 року, 20.04.2016 року, 20.05.2016 року, 20.06.2016 року, 20.07.2016 року, 20.08.2016 року, 20.09.2016 року, 20.10.2016 року, 20.11.2016 року, 20.12.2016 року, 20.01.2017 року, 20.02.2017 року, 20.03.2017 року(а.с. 102). 08.01.2020 року позивач звернувся із заявою до відповідача, до якої додав копію сертифікату ТПП від 23 грудня року № 1400-19-0369 про настання обставин непереборної сили (а.с. 103). Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем до ГУ ДФС у Донецькій області був поданий звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб (Форма №Д4) за 21.07.2014 рік (а.с.118-124) та податкова декларація з плати за землю від 17.02.2014 рік (а.с.125-128). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Щодо заборгованості з орендної плати за земельну ділянку. Суд не приймає посилання позивача на можливість списання боргу з орендної плати за землю як безнадійного податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом. Приписами пп. 38.2 п.38 підр. 10 розділу ХХ ПК України визначено, що на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань; 2) зупиняється застосування норм ст.59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу. Відлік строку давності, визначений ст. 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені ст. 59, 60, 87-101 цього Кодексу. Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця. Відповідно до пп.38.1 п.38 підр. 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України; інша територія України - територія України, крім тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення. Позивач вказує, що в жовтні 2015 року в результаті та з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту був змушений залишити місце свого постійного проживання та реєстрації в м. Горлівці і перемістився до селища Новолуганське Бахмутського району Донецької області, де став на облік внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідкою УСЗН від 30.10.2015 року за № 1436011095. Згідно із Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085, селище Новолуганське Бахмутського району до таких населених пунктів відноситься. Але, згідно довідки від 03.09.2019 року № 1419-5000186837, позивач, проживає в АДРЕСА_1 . Після чого, 04.09.2019 року позивач, був взятий на облік до Бахмутського управління ГУ ДПС у Донецькій області, що підтверджується витягом з реєстраційних даних. На підставі вищевикладеного, з 14.04.2014 до 03.09.2019 року ФОП ОСОБА_1 перебував на території населених пунктів на лінії зіткнення (селище Новолуганське Бахмутського району) і, відлік строку давності, визначений ст. 102 цього Кодексу, зупинявся до 03.09.2019 року. Отже, строк давності щодо вказаного боргу ще не сплив, що включає можливість списання вказаного боргу як безнадійного з цих підстав. Відповідно до пп. 4 п. 2.1. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 (Далі - Порядок № 577) під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти: ...податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Такий факт непереборної сили підтверджується: Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави; рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п`ять календарних років; рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини; У той же час, відповідно до ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. 15 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб за землю комунальної власності в сумі 32 116,08 грн., з огляду на те, що даний податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) відповідно до пункту 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №

577. До вказаної заяви позивачем було додано документ Донецької торгово-промислової палати від 23.09.2019 року № 355/12.1-21-03 щодо наявності форс-мажорних обставин. Суд зазначає, що вказаний документ, який не містить реквізиту "Сертифікат", є, фактично, висновком, наданим за результатами звернення позивача до ТПП за юридичною консультацією, а не сертифікатом. Як вказано вище, ст. 10 Закону № 1669 передбачає підтвердження факту непереборної сили лише відповідним сертифікатом ТПП. Отже, підстави для списання вказаного боргу позивача з орендної плати за землю у відповідача відсутні. Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Судом визнано порушення права позивача та відповідач безпідставно обліковує в інтегрованій картці позивача заборгованість з орендної плати за землю 12 737,11 грн. (за період червень - грудень 2014 року, по 1776,73 грн. на місяць), з огляду на наступне. Відповідач у відзиві сам вказує на те, що зобов`язання позивачем за декларацією з плати за землю за 2014 рік від 17.02.2014 року № 1400004667 на суму податкових зобов`язань 21320,76 грн., були виконані частково - за січень - травень 2014 року у сумі 8883,65 грн. Отже, не сплачено позивачем орендну плату за землю за період червень - грудень 2014 року (по 1776,73 грн. на місяць) на загальну суму 12 737,11 грн. Станом на момент звернення позивача із відповідними заявами та із даним позовом до суду чинним є Закон № 1669. Відповідно до ст. 6 Закону № 1669 в редакції, що діяла до 08.06.2016 року (тобто у період виникнення спірної заборгованості з орендної плати за землю) під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Як зазначено вище місто Горлівка Донецької області включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р. та було включено до переліку населених пунктів на території яких на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 28-р). З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 23 грудня 2002 року був зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця за № 10131, включений до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_3, перебував на обліку в Центрально-Міським відділенням Горлівської ОДПІ (Бахмутська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області). Таким чином, на позивача, як на особу, що здійснювала суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції розповсюджується дія ст. 6 Закону № 1669 Відповідно до ч.ч.2-3 ст. 11 Закону № 1669 Дія цього закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч.1 ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Отже, не сплачено позивачем було оренду плату за земельну ділянку (за червень - грудень 2014 року), відповідно до вказаної декларації зі строком виникнення боргу - 31.07.2014 року, тобто у період проведення антитерористичної операції (червень - грудень 2014 року, по 1776,73 грн. на місяць). Крім того, згідно з п. 38.7 розділу 10 Інші перехідні положення ПК України не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Відповідно до підпункту 38.1 підпункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України визначено, що: тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. Переліки зазначених вище територій також регулюються розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р. Місто Горлівка (у якій розташовано земельну ділянку заборгованість за орендна плата якої обліковується в ІКП позивача належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказані норми п. 38.7 розділу 10 Інші перехідні положення ПК України та ст. 6 Закону № 1669 прямо вказують на звільнення позивача від плати за користування земельними ділянками та безпідставне обліковування (нарахування) йому податковим органом податкового зобов`язання з орендної плати за землю у період червень - грудень 2014 року, по 1776,73 грн. на місяць на загальну суму 12 737,11 грн. Суд не приймає посилання відповідача на п. 56.11 ст. 56 ПК України, оскільки позивач у даному випадку не оскаржує жодних рішень податкового органу щодо визначення сум орендної плати, а є таким, що взагалі звільнений від її сплати в силу ст. 6 Закону № 1669 та така плата не повинна йому нараховуватись в силу п. 38.7 розділу 10 Інші перехідні положення ПК України. Суд зазначає, що позивачем, під час розгляду даної справи, 14.12.19 року заявлялись вимоги про виключення сум з інтегрованої картки (які і є належним способом захисту порушеного права позивача), проте, у подальшому вони були змінені на вимогу про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії щодо списання сум заборгованості. Отже, суд першої інстанції, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії щодо заборгованості з орендної плати за землю задовольнити, шляхом зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки позивача заборгованість за кодом платежу 18010900 "орендна плата з фізичних осіб" в сумі 12 737,11 грн. В частині відмови у задоволенні позовних вимог, рішення суду не оскаржується, а тому з урахуванням частини першої ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційним судом не переглядаються. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог статті 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі № 200/13036/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі № 200/13036/19-а - залишити без змін. Повне судове рішення складено 04 вересня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді І.В. Геращенко І.В. Сіваченко