Постанова 4824 № 361/1731/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 серпня 2020 року справа 361/1731/20 провадження № 22-ц/824/7544/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В., при секретарі:Русинчук І.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр інтернет - імен України» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року, постановлену під головуванням судді Петришина Н.М., у справі за заявою представника Райанейр ДАК - Семеній Юлії Миколаївни про забезпечення позову у справі за позовом Райанейр ДАК до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інтернет - імен України» про припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В березні 2020 року Райанейр ДАК звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр інтернет - імен України» про припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити дії. Представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії щодо передачі (переделегування) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь будь-яких інших осіб (реєстрантів) до набрання рішенням суду законної сили; заборонити ТОВ «Центр інтернет-імен України» вчиняти дії щодо внесення будь-яких змін до записів про доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти дії щодо передання (переделегування) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь будь-яких інших осіб (реєстраторів). Заборонено ТОВ «Центр інтернет - імен України» вчиняти дії щодо внесення будь-яких змін до записів про доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження намірів у ОСОБА_2 щодо відчуження домену. Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб забезпечення позову. Вказує, що обмеження прав відповідача є неспівмірними позовним вимогам. Позивачем не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову, що суперечить нормам ЦПК України. Вказує, що у разі передачі домену іншій особі призведе до неможливості використання ОСОБА_2 назви цього домену, що відповідає позовним вимогам. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Вважає обраний спосіб забезпечення позову співмірним позовним вимогам. Вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою. В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із співмірності обраного способу забезпечення позову позовним вимогам та наявності підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до вимог позовної заяви позивач просив, зокрема, заборонити ОСОБА_2 використовувати комерційне найменування позивача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_2», які є схожими настільки, що їх можна сплутати із торговельною маркою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , зокрема, позначення « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом їх застосування в мережі Інтернет, в тому числі, в доменних іменах при пропонуванні та наданні послуг з попереднього замовлення, пропонування для продажу авіаквитків. Звертаючись до суду із відповідною заявою, позивач зазначив, що компанії Райанейр ДАК належать виключні майнові права на фірмове (комерційне) найменування та торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (« ІНФОРМАЦІЯ_2 »), в тому числі на території України, які використовуються, зокрема, для надання послуг з перевезення пасажирів, багажу та вантажів авіаційним транспортом, а також для надання супутніх послуг. Відповідач ОСОБА_2 здійснює неправомірне використання комерційного найменування торговельної марки позивача в мережі Інтернет, чим порушує права позивача. Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положеннями ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимогимають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. З матеріалів справи вбачається, що предметом даного спору є порушення прав інтелектуальної власності компанії «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо використання позначень « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_2». Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявником вказано на те, що відповідачем можуть вчинятись дії щодо передачі доменного імені на користь третіх осіб, що ускладнить розгляд справи чи унеможливить виконання прийнятого судом рішення у разі задоволення позову. Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Встановлено, що між сторонами існує реальний спір. Враховуючи вищевикладене та те, що при розгляді заяви в суді першої інстанції встановлено наявність підстав для задоволення заяви, колегія суддів вважає висновки суду правильними. Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачем не наведено фактів використання ОСОБА_2 комерційного найменування позивача, та відповідач не має наміру надавати послуги з операціями пов`язаними з продажем авіаквитків колегія суддів відхиляє, оскільки заявник повідомив про наявність експертного висновку щодо використання найменування та торговельної марки «ІНФОРМАЦІЯ_2» відповідачем, що дає підстави для визнання заяви обґрунтованою. Посилання на те, що забезпечення позову порушує право ОСОБА_2 на доменне ім`я, зокрема право вільного розпорядження своєю власністю, колегія суддів не приймає, оскільки вжиття заходів забезпечення позову гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер. Посилання апелянта на те, що заява про забезпечення позову не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення, що робить неможливим розгляд даної заяви, колегія суддів також відхиляє, оскільки зазначене не свідчить про незаконність чи необґрунтованість постановленої ухвали. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 19 березня 2020 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 02 вересня 2020 року. Суддя-доповідач Судді