Постанова 4824 № 361/5009/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2024 року справа № 361/5009/22 провадження № 22-ц/824/8350/2024 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Бобко К.М. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2024 року, постановлене під головуванням судді Радзівіл А.Г., у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - В С Т А Н О В И В : В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати за нею в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину земельної ділянки, площею 2 га, яка знаходиться у Маньківському районі Черкаської області, кадастровий номер 7123155100:03:001:0483, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, судові витрати покласти на відповідача, стягнувши на її користь 7443 грн судового збору. Свій позов обґрунтовувала тим, що 12.08.2006 між ОСОБА_1 і відповідачем - ОСОБА_2 укладено шлюб, який розірваний рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.11.2019 у справі № 361/6591/19. Від шлюбу сторони мають синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В період шлюбу сторонами за спільні кошти було набуто в спільну сумісну власність наступне нерухоме майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 2 га, яка знаходиться у Маньківському районі Черкаської області, кадастровий номер 7123155100:03:001:0483, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до договору купівлі-продажу деривативу № 140119-008 від 14.01.2019 відповідач придбав форвардний контракт від № 060417-054 від 06.04.2017, яким зобов`язано Приватне Акціонерне Товариство «Атлант» продати майнові права на квартиру. Відповідно до акту прийому-передачі до Договору купівлі-продажу деривативу №140119-008 від 14.01.2019, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Фінек ЕССЕТ Менеджмент» та відповідачем, останній 18.01.2019 отримав у власність Дериватив (форвардний контракт № 060417-054 від 06.04.2017), загальною вартістю 296 205 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № 08/107 від 14.01.2019 відповідач отримав майнові права, що пов`язані з виникненням у майбутньому прав володіння, користування, розпорядженням вищезазначеної квартири. За будівництво і придбання квартири у 2019 році було сплачено 683 550,00 грн. Таким чином, загальна вартість придбаної квартири склала 979 755,00 грн Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.05.2019 право власності на квартиру зареєстроване на відповідача. Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07.08.2022 унікальний реєстраційний номер 201-20220807-0004031209, отриманої з єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, оціночна вартість на вторинному ринку житла в Україні, а саме: квартири, реєстраційний номер АДРЕСА_2 , становить 2 218 265,19 грн Спірна земельна ділянка також придбана за спільні кошти у шлюбі та зареєстрована 01.11.2019 року на відповідача. Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 19.09.2022, унікальний реєстраційний номер 201-20220919-0004162120, отриманої з єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, оціночна вартість земельної ділянки, площею 2 га, яка знаходиться у Маньківському районі Черкаської області, кадастровий номер 7123155100:03:001:0483, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, становить 55 661, 51 грн. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2024 року позов задоволено частково. В порядку поділу майна подружжя визнано и за ОСОБА_1 право власності на частину квартири, загальною площею 75,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 7443 грн. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати, постановити в цій частині нове рішення про відмову у позові. Вимоги обґрунтовані тим, що судом не надано оцінки доказу, а саме нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 про згоду на укладення договору одним із подружжя, що підтверджує розуміння позивачем факту належності спірної квартири відповідачу. Вказує, що спірна квартира була придбана відповідачем та останнім частково зроблено в ній ремонт. Судом не надано оцінки щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності. Також апелянт зазначає про наявність у подружжя боргу за пошкоджений в дорожньо-транспортній пригоді автомобіль, що складав 25 000,00 доларів США, який відповідачем погашено за власні кошти. Крім того, апелянт зазначає що йому встановлено 2 групу інвалідності, а відтак з нього не можуть бути стягнуті судові витрати. В судовому засіданні позивач проти апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. В судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Рішення суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог, а тому в іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов в частині визнання права власності за ОСОБА_1 на частину спірної квартири суд першої інстанції виходив із презумції спільного майна подружжя. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 12.08.2006 між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено шлюб, який розірвано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.11.2019 року у справі № 361/6591/19. Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження ( а.с. 14,15,16). Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2020 у справі № 361/649/20, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 , аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 29.01.2020 р. і до досягнення дітьми повноліття. В період перебування у шлюбі сторонами було набуто в спільну сумісну власність нерухоме майно, зокрема, квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 1838714732106. Відповідно до договору купівлі-продажу деривативу № 140119-008 від 14.01.2019 відповідач придбав форвардний контракт від № 060417-054 від 06.04.2017, яким зобов`язано Приватне Акціонерне Товариство «Атлант» продати майнові права на квартиру. Відповідно до акту прийому-передачі до Договору купівлі-продажу деривативу №140119-008 від 14.01.2019, укладеного між ТОВ «Компанія з управління активами «Фінек ЕССЕТ Менеджмент» та відповідачем, останній 18.01.2019 отримав у власність Дериватив (форвардний контракт № 060417-054 від 06.04.2017), загальною вартістю 296205 гривень 00 копійок. Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № 08/107 від 14.01.2019 відповідач отримав майнові права, що пов`язані з виникненням у майбутньому прав володіння, користування, розпорядженням вищезазначеної квартири. За будівництво і придбання квартири у 2019 році було сплачено 683550 гривень 00 копійок. Загальна вартість придбаної квартири склала 979755 гривень 00 копійок. Як вбачається, із платіжного доручення за № 22 від 12 грудня 2018 року, платник Київське квартирно-експлуатаційне управління, отримувачу ОСОБА_2 виплачено 950452,25 грн грошової компенсації за належне для отримання житло, ПКМУ від 02.09.2015 року за № 728, згідно наказу МОУ № 380 від 31.07.2018 року. Вказана сума була розрахована на площу, яку потребувала сім`я ОСОБА_2 в складі чотирьох осіб, які на той час перебували на квартирному обліку. Згідно інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 19.09.2022 право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 . Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2022/000368293 від 18.08.2022 року, №2022/000368235 від 18.08.2022 року, № 2022/000368248 від 18.08.2022 року, № 2022/000368263 від 18.08.2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 07.08.2022 року унікальний реєстраційний номер 201-20220807-0004031209, отриманої з єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, оціночна вартість на вторинному ринку житла в Україні, спірної квартири становить 2 218 265, 19 грн. Згідно з ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Статтею 69 Сімейного кодексу України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Як роз`яснив Верховний Суд в постанові від 5 жовтня 2020 року у справі №537/78/19, положення ст. 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі №235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц. Згідно із статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Встановлено, що спірна квартира набута сторонами у період шлюбу, є спільною сумісною власністю, а відтак підлягає поділу в рівних частинах. Посилання апелянта на нотаріально завірену згоду відповідача на придбання квартири не спростовує спільної сумісної власності подружжя. Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено в інтересах сім`ї та будь-яких домовленостей щодо належності майна одному із подружжя сторонами укладено не було. Реєстрація права власності на квартиру за одним із подружжя, в даному випадку за ОСОБА_2 , не змінює її належності до спільної власності. Доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності судом відхиляється. Відповідно до ст. 72 Сімейного Кодексу України позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Встановлено, що рішенням суду шлюб між сторонами розірвано в листопаді 2019 року, із позовом про поділ майна подружжя ОСОБА_1 звернулась в жовтні 2022 року, тобто в межах трирічного строку. Інші доводи також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач Судді