Постанова Київський апеляційний суд № 757/49749/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5081/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2020 року м. Київ Справа № 757/49749/19-ц Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Немировської О.В., Чобіток А.О., за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково комерційна фірма «Деметра», яка подана представником Боряк Галиною Юріївною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року, ухвалене у складі судді Бусик О.Л., у справі за заявою Приватного підприємства «Науково комерційна фірма «Деметра», зацікавлені особи: Національний банк України, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк Хрещатик», про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, встановив: У вересні 2019 року заявник Приватне підприємство «Науково-комерційна фірма «Деметра» звернувся до суду із вказаною заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, а саме: - чи звертався Національний банк України до власників істотної участі ПАТ КБ «Хрещатик» для усунення виявлених недоліків і чи виконували всі вимоги та рекомендації власники, та підтвердження такої інформації; - інформацію про здійснення НБУ інспекційної перевірки діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» за період з 2005 до 2015 року включно та про строки надання результатів таких перевірок до ПАТ КБ «Хрещатик», а також звіти про здійснення інспекційної перевірки в зазначений період; - чи були виявлені під час здійснення таких інспекційних перевірок недоліки у діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» та які заходи вживались для їх усунення; - чи було визнано ПАТ КБ «Хрещатик» проблемним та документ, яким Національним банком України було надано такий статус; - інформацію щодо того, який рейтинг за системою CAMELS за результатами інспекційних перевірок було надано ПАТ КБ «Хрещатик» та в які строки надавались ПАТ КБ «Хрещатик» інформація відносно встановленого за результатами інспекційної перевірки рейтингу Банку за системою CAMELS. В обґрунтування заяви заявник зазначає, що вказана інформація надасть заявнику можливість підтвердити факт завдання НКФ «Деметра» шкоди. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з рішенням, представник ПП «Науково-комерційна фірма» «Деметра» - Боряк Г.Ю. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що на момент відкликання банківської ліцензії ПАТ КБ «Хрещатик» на рахунку ПП «Науково-комерційна фірма «Деметра» залишились грошові кошти у сумі 816 960 грн. 77 коп. Згідно з інформацією на офіційному сайті НБУ до неплатоспроможності ПАТ КБ «Хрещатик» призвели дії власників істотної участі даного банку. Вважаючи своє право порушеним, ПП «Науково-комерційна фірма «Деметра» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до власників істотної участі банку - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , КМДА про стягнення грошових коштів. Підставою для вказаного позову є положення ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку. В ході розгляду спору виникла необхідність перевірити наявність чи відсутність вини в діях учасників істотної участі ПАТ КБ «Хрещатик» для можливості винесення законного рішення щодо стягнення грошових коштів. Звертає увагу на те, що заявник не просив розкрити інформацію про будь-якого клієнта банку чи інформацію щодо звітності по окремому банку. Документи, які просив заявник, стосуються особисто його прав, на які вплинули дії власників банку, що призвели до його неплатоспроможності. Вважає, що клієнти неплатоспроможного банку, які зазнали збитків у зв`язку з відкликанням банківської ліцензії та втратили свої грошові кошти, мають право знати, з яких причин це відбулось, які заходи були вжиті відповідальними особами для уникнення такої ситуації та хто безпосередньо винен у спричиненні збитків. Стверджує, що посилання суду на те, що заявник не входить до переліку осіб, яким розкривається банківська таємниця є безпідставним, оскільки в іншому випадку, НБУ зобов`язаний був би надати цю інформацію безпосередньо заявнику, а не через судове рішення. Право на звернення до суду про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, дає заявнику стаття 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка передбачає, що пов`язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. У відзиві на апеляційну скаргу представник Національного Банку України - Перевертун В.Г. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення статей 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Вказує, що посилання заявника на те, що розкриття інформації, яка міститься у звітах інспекційних перевірок, проведених уповноваженими особами НБУ у ПАТ КБ «Хрещатик», необхідна йому для доведення відповідальності власників істотної участі банку або інших посадових осіб, не заслуговують на увагу, оскільки Національний банк України не є повноважним органом, який встановлює наявність або відсутність вини особи у віднесенні банку до категорії неплатоспроможних, а може лише висловити свою точку зору з цього питання. В судовому засіданні представник Національного банку України - Перевертун В.Г. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Представник заявника ПП «НФК «Деметра» - Боряк Г.Ю. подала заяву про розгляд справи у відсутності представника. Враховуючи заяву заявника про розгляд справи без участі його представника, колегія суддів вважала можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, що не з`явились в судове засідання, відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення представника заінтересованої особи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з матеріалів заяви вбачається, що заявник не входить до переліку осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається. Тому суд дійшов висновку про те, що звертаючись до суду із заявою, заявник не обґрунтував необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, а також те, що заявник входить до переліку осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, і не надав документів, які підтверджують право на отримання вказаної інформації, а відтак заява не підлягає задоволенню. З висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці колегія суддів погоджується враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1- 3 ст. 30 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності. Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського та валютного нагляду, становить банківську таємницю. Порядок розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб регулюється Главою 12 Розділу IV ЦПК України. Відповідно до ст. 347 ЦПК України, заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках, встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. Згідно із ст.348 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім`я представника заявника, коли заява подається представником; 3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання. Згідно із ч.2 ст.350 ЦПК України якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви. Відповідно до змісту викладених норм ЦПК України, у порядку, визначеному Главою 12 Розділу IV ЦПК України, розглядаються заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, банком, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу. Як вбачається з матеріалів справи, у заяві заявник Приватне підприємство «Науково комерційна фірма «Деметра» просив суд розкрити інформацію : - чи звертався Національний банк України до власників істотної участі ПАТ КБ «Хрещатик» для усунення виявлених недоліків і чи виконували всі вимоги та рекомендації власники, та підтвердження такої інформації; - інформацію про здійснення НБУ інспекційної перевірки діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» за період з 2005 до 2015 року включно та про строки надання результатів таких перевірок до ПАТ КБ «Хрещатик», а також звіти про здійснення інспекційної перевірки в зазначений період; - інформацію стосовного того, чи були виявлені під час здійснення таких інспекційних перевірок недоліки у діяльності ПАТ КБ «Хрещатик» та які заходи вживались для їх усунення; - інформацію щодо того, чи було визнано ПАТ КБ «Хрещатик» проблемним та документ, яким НБУ було надано такий статус; - інформацію щодо того, який рейтинг за системою CAMELS за результатами інспекційних перевірок було надано ПАТ КБ «Хрещатик» та в які строки надавались ПАТ КБ «Хрещатик» інформація відносно встановленого за результатами інспекційної перевірки рейтингу Банку за системою CAMELS. Положенням про організацію та проведення інспекційних перевірок, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №276 встановлено, що інспекційна перевірка/інспектування - перевірка об`єкта перевірки за його місцезнаходженням, що проводиться уповноваженими Національним банком особами. Відповідно до ч. 3 вказаного Положення, інспекційна перевірка здійснюється з метою: 1) оцінки фінансового стану об`єкта перевірки або окремих видів діяльності (операцій), у тому числі визначення рівня безпеки та стабільності його операцій; 2) оцінки рівня, характеру й особливостей ризиків об`єкта перевірки, управління цими ризиками; 3) перевірки достовірності звітності об`єкта перевірки; 4) виявлення фактів здійснення та запобігання ризиковій діяльності, що загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів банку; 5) оцінки якості корпоративного управління та внутрішнього контролю об`єкта перевірки з урахуванням характеру його діяльності; 6) виявлення недоліків або вразливих компонентів діяльності об`єкта перевірки; 7) контролю за дотриманням об`єктом перевірки вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку. Звіт про інспекційну перевірку, довідки про перевірку та інші матеріали щодо інспекційної перевірки є інформацією з обмеженим доступом і власністю Національного банку України та не підлягають розголошенню. Розкриття інформації, що міститься в звіті про інспекційну перевірку чи довідці про перевірку, здійснюється в порядку, визначеному Законом. З викладеного вбачається, що Приватне підприємство «Науково комерційна фірма «Деметра» звернулось до суду з заявою про розкриття банківської таємниці, в якій просить надати інформацію щодо дій Національного банку України при проведенні банківського нагляду щодо ПАТ КБ «Хрещатик», а не інформацію щодо юридичної або фізичної особи, яку обслуговує такий банк. Таким чином, інформація, що містить банківську таємницю, зазначена в заяві ПП «НКФ «Деметра», не належить до інформації, порядок розкриття якої регулюється главою 12 Розділу IV ЦПК України. Крім того, оскільки розкриття банківської таємниці може здійснюватися безпосередньо банками або на підставі рішення суду (стаття 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність») та виключно на підставах і у порядку, передбаченими законом, суд повинен розмежовувати ці підстави, кола суб`єктів, уповноважених на отримання відповідної інформації та її обсягу. Коло суб`єктів, які мають право вимагати безпосередньо від банку розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, визначається статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і може змінюватися тільки на підставі закону. При цьому вказані суб`єкти мають право на отримання лише обмеженої інформації з урахуванням виконуваних ними функцій та з питань, зазначених у відповідному законі стосовно визначених суб`єктів. Установивши, що заявник не належить до кола суб`єктів, які мають право вимагати від банку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та не є особою, щодо якої така інформація на письмовий запит або з письмового дозволу може надаватися, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для розкриття ПП НКФ «Деметра» інформації, яка становить банківську таємницю, відсутні підстави та повноваження. Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розкриття банківської таємниці є обґрунтованим, оскільки заявником не наведено підстав, визначених законом, за яких банком може бути розкрито йому інформацію, яка містить банківську таємницю. Доводи апеляційної скарги про те, що розкриття інформації, яка міститься у звітах інспекційних перевірок, проведених уповноваженими особами НБУ у ПАТ КБ «Хрещатик», необхідна йому для доведення відповідальності власників істотної участі банку або інших посадових осіб, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначена інформація не належить до інформації, що підлягає розкриттю у порядку, передбаченому ст. 347-350 ЦПК України. Також доводи апеляційної скарги про те, що документи, які просив заявник, стосуються особисто його прав, на які вплинули дії власників банку, що призвели до його неплатоспроможності є необґрунтованими, оскільки з заяви ПП «Науково комерційна фірма «Деметра» вбачається, що заявник просить розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо дій самого банку, а не щодо юридичної або фізичної особи, яка обслуговується у такому банку. Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні суду. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381-383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково комерційна фірма «Деметра», яка подана представником Боряк Галиною Юріївною, - залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Немировська О.В. Чобіток А.О.