Постанова Тернопільський апеляційний суд № 604/145/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 604/145/20Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 33/817/227/20 Доповідач - Галіян Л.Є. Категорія - ч.1 ст.172-6 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 вересня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю: захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Щербатюка О.Д. прокурора Штурми Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Щербатюка О.Д. на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року,- В С Т А Н О В И Л А : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, ФОП, депутата Токівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень штрафу у дохід держави. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок (Одержувач:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Рахунок №UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації:22030106 Код ЄДРПОУ:37993783 МФО:899998 Банк отримувача:Казначейство України(ЕАП). Згідно даної постанови, начальником 1-го сектору (протидії корупції) Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Войнаровським З.Б. відповідно до вимог ст.ст.254,255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст..ст. 1,3 Закону України «Про запобігання корупції», виявлено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Токівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області та відповідно до підпункту «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин після встановленого строку подання щорічної декларації (з 01 січня 2019 року до 01 квітня 2019 року), а саме 13 листопада 2019 року подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказані вимоги мотивує тим, що контроль за своєчасністю подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також перевірка достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК. Вважає, що наявні у матеріалах справи витяги з офіційного сайту, не містять інформації про те, що вони стосуються саме особи, стосовно якої складено протокол, а сам факт несвоєчасного подання декларацій не може свідчити про наявність складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання декларацій настає лише у разі подання її з порушенням встановлених строків без поважних причин, а такий факт може бути встановлений лише після проведення відповідної перевірки. Вказує, що строки притягнення до адміністративної відповідальності минули, бо днем виявлення правопорушення є 13 листопада 2019 року, а не дата складання протоколу. Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прокурора, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги були дотримані судом першої інстанції у повному обсязі. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом і детально викладені у постанові. За змістом ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 рішенням сьомого скликання першої організаційної сесії Токівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області № 1 від 12 листопада 2015 року відповідно до ч.1,2,6,8 ст. 85 Закону України «Про місцеві вибори 25 жовтня 2015 року» обрано депутатом Токівської сільської ради. Рішенням сьомого скликання сьомої сесії Токівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 повідомлений про обов`язкове подання декларацій в електронному варіанті згідно чинного законодавства. Згідно ч. 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим; б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови; в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування. Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції"особи, зазначені у пункті 1,підпунктах "а"і"в"пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Наведені обставини були предметом дослідження судом першої інстанції і отримали правильну правову оцінку. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, за обставин, наведених в постанові суду, є обґрунтованим та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме: дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №60 від 31 березня 2020 року, який містить усі необхідні реквізити та підписаний ОСОБА_1 ; відомості, розміщені на офіційному сайті НАЗК, з яких встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічна) 13.11.2019 року. Враховуючи наведені норми закону, фактичні обставини справи, проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено. Відповідно до ст.255 КУпАП визначено, що особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ст.172-4 172-9 КУпАП є уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Відповідно до розділу ІІІ Положення про Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом ДСР НП України від 06.11.2019 року №17, однією з функцій та завдань управління є складання протоколів про правопорушення пов`язані з корупцією та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що проведення перевірки та складання протоколу здійснено неуповноваженою особою є безпідставними. Що стосується тверджень апелянта про закінчення строків накладення стягнення, то такі є необґрунтовані. Так, відповідно до вимог ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Як вбачається з матеріалів справи, з часу виявлення у лютому 2020 року правопорушення до дати прийняття судом першої інстанції у даній справі рішення 15 травня 2020 року, встановлений ч.4 ст.38 КУпАП шестимісячний термін накладення стягнення не сплинув. Призначене стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначено стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП. Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню. На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про запобігання корупції», ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Щербатюка О.Д. - залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя