Постанова 4873 № 910/8302/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" серпня 2020 р. Справа№ 910/8302/18 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Копитової О.С. суддів: Сотнікова С.В. Остапенка О.М. за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В. у присутності представників сторін: від товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс" - не з`явилися; від Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції - не з`явилися; від Державного підприємства "СЕТАМ" - не з`явилися; від Державного концерну "Укроборонпром" - Прудь О.В. - дов. №Д-3531/2019 від 26.12.2019 року; від Державного концерну "Укроборонпром" - Гетта Т.М. - дов. №Д3536/2019 від 26.12.2019 року розглянувши матеріали за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс", Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції та Державного підприємства "СЕТАМ" на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року (повний текст складено 18.12.2019 року) у справі № 910/8302/18 (суддя Фесюра М.В.) за позовом Державного концерну "Укроборонпром" до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс" 2) Державного підприємства "СЕТАМ" 3) Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" про визнання недійсними електронних торгів ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі №910/8302/18 позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням, з апеляційними скаргами звернулись Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Державне підприємство "СЕТАМ", товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс", в яких просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої скарги, апелянти зазначають про відсутність у позивача повноважень для звернення до суду з відповідним позовом в інтересах Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", а також на те, що спірне майно не передбачено для реалізації в плані санації і така реалізація в межах плану санації жодним чином не перешкоджала виконанню такого плану;суд першої інстанції безпідставно обґрунтував своє рішення посиланням на порушення, допущені державним виконавцем, при тому, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та витягів з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) справу №910/8302/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Разіної Т.І., суддів: Тарасенко К.В., Іоннікової І.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 року у справі №9108302/18 відкрито апеляційне провадження у даній справі, прийнято апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича компанія "Техімпекс", Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та Державного підприємства "СЕТАМ" на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року до спільного розгляду та призначено до розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2020 року розгляд апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича компанія "Техімпекс", Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та Державного підприємства "СЕТАМ" на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі № 910/8302/18 призначено на 26.05.2020 року. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 року у справі № 910/8302/18 відкладено розгляд апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича компанія "Техімпекс", Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та Державного підприємства "СЕТАМ" на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі № 910/8302/18 на 30.06.2020 року. 30.06.2020 року від колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючої судді Разіної Т.І., суддів: Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. надійшла заява про самовідвід, з підстав порушення порядку визначення суддів для розгляду справи № 910/8302/18, оскільки до спеціалізації суддів Разіної Т.І., Іоннікової І.А, Тарасенко К.В. розгляд категорії спорів пов`язаних з банкрутством до якої відноситься справа №910/8302/18, не включений. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року заяву колегії суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. про самовідвід від розгляду справи № 910/8302/18 задоволено. Справу №910/8302/18 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 ГПК України. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 року у зв`язку з задоволенням заяви суддів Разіної Т.І., Іоннікової І.А., Тарасенко К.В. про самовідвід від розгляду справи №910/8302/18 призначено повторний автоматизований розподіл справи Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та витягів з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 06.07.2020 року справу №910/8302/18 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Пантелієнка В.О., Грека Б.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року призначено розгляд справи №910/830218 за апеляційними скаргами Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Державно підприємства "СЕТАМ" та товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс" призначено на 26.08.2020 року. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 року, у зв`язку з перебуванням суддів Пантелієнка В.О., Грека Б.М., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та витягів з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 25.08.2020 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В. Ухвалою суду від 26.08.2020 року вищевказаною колегією суддів апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича компанія "Техімпекс", Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та Державного підприємства "СЕТАМ" прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26.08.2020 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У поданих через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційні скарги представник Державного концерну "Укроборонпром" просить залишити рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року по справі №910/8302/18 без змін, а апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс", Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції та Державного підприємства "СЕТАМ" - без задоволення. У поданих відзивах на апеляційні скарги представник Державного концерну "Укроборонпром" посилаючись на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року в аналогічній справі №910/17383/8, зазначає, що виконавець може здійснювати виконавчі дії щодо примусового продажу майна боржника, яке не включено до плану санації, щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, виключно після отримання згоди суду у справі про банкрутство на звернення стягнення на конкретне майно боржника, яке не включено до плану санації боржника, чого державним виконавцем зроблено не було. При цьому, Концерн вважає себе належним та повноважним учасником у справі про банкрутство Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 року №374, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221, до складу Державного концерну "Укроборонпром" включено, зокрема, Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", а з 06.04.2012 року його передано із сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну "Укроборонпром" і відповідно має повноваження на подання відповідних позовів. Крім того, Державний концерн "Укроборонпром" посилається на той факт, що спори про стягнення заробітної плати, за якими відкрито виконавче провадження були вирішені не компетентним органом, а саме КТС, тоді як під час провадження справи про банкрутство такі спори вирішуються господарським судом. 26.08.2020 року до початку судового засідання через відділ документообігу суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс" надійшла заява про розгляд справи без участі учасника судового процесу, посилаючи на відпустку представника товариства. 26.08.2020 року в судове засідання з`явились представники Державного концерну "Укроборонпром". Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 26.08.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та заслухавши пояснення представників Державного концерну "Укроборонпром", колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі №910/8302/18 - залишити без змін, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство). Як убачається з матеріалів справи в червні 2018 року Державний концерн "Укроборонпром" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс" та Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсними результатів електронних торгів щодо продажу арештованого майна Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", які відбулись 11.04.2018 року за лотами : № 271055, стенд обкаточно - тормозний КИ 5274 № 24363 (протокол проведення електронних торгів № 326309) та № 271056, стенд обкаточно - тормозний КИ 5277 № 24362 (протокол проведення електронних торгів № 326310). В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що Державне підприємство "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" входить до складу Державного концерну "Укроборонпром", тому Концерн є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі, проте майно, що належить Державному підприємству "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", в порушення вимог Закону про банкрутство, було незаконно арештовано та продано відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області спірних на електронних торгах. При цьому, як зазначено в позовній заяві, відчуження цього майна порушує технологічний цикл виробництва, зменшує товарну продукцію і, як наслідок, недоотримання очікуваних надходжень, непогашення кредиторської заборгованості боржника - Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", що в свою чергу зашкодить повному і якісному виконанню плану санації та може призвести до ліквідації оборонного підприємства. Крім того, позивач вказував на те, що під час підготовки та організації спірних електронних торгів було допущено порушення Порядку реалізації арештованого майна. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 року у справі №910/8302/18 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №910/8302/18 рішення господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 року - залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2020 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 року у справі №910/8302/18 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області. Зі змісту постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року вбачається що, судами першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи дану справу та вирішуючи спір: - не враховано вимоги ст. 17, ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013), та належним чином не перевірено, чи була передбачена планом санації, затвердженим у справі про банкрутство ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", реалізація майна боржника, а саме, стендів обкаточно-тормозних КИ 5274 № 24363, КИ 5277 №24362, що були продані на спірних електронних торгах та сама можливість реалізації даного майна; - не було перевірено та не надано належної оцінки наявності повноважень у Загвоздіна С.О. на погодження переліку майна боржника на реалізацію у виконавчому провадженні, як керуючим санації боржника ДП "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння", не було належним чином перевірено дотримання, при проведенні електронних торгів, вимог ст.15, 32, ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2831/15 від 29.09.2016, зареєстрованого в Міністерства юстиції України №1301/29431 від 30.09.2016 щодо вартості арештованого майна; - не враховано статусу підприємства боржника і вирішено спір без урахування вимог Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 21.11.2001 та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012, який набрав чинності з 01.01.2013 та зазначеним обставинам не було надано ніякої оцінки. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31.07.2019 року, вирішуючи спір про визнання недійсними торгів, суд повинен належним чином встановити наявність порушення норм Закону при проведенні торгів, водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Таким чином, Касаційний господарський суд зазначив, що при новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення. З метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами Кабінет Міністрів України постановою від 29.12.2010 року за № 1221 утворив Державний концерн «Укроборонпром» з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком до цієї постанови. Законом України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», прийнятим 16.06.2011 року та який набрав чинності із дня опублікування - 09.07.2011 року (Голос України від 09.07.2011 № 123), визначено особливості та правові основи управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Відповідно до статті 2 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну "Укроборонпром". Статтею 3 цього Закону встановлено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України та Державний концерн «Укроборонпром». Згідно зі статтею 4 цього Закону Державний концерн «Укроборонпром» є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади. Концерн діє на підставі цього Закону та Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Наглядової ради Концерну. Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 року за № 993 затверджено Статут Державного концерну «Укроборонпром». В додатку до статуту також затверджено Перелік державних підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром». Права та обов`язки Концерну в процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яке здійснює Концерн, передбачені статтею 7 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі». Поряд із цими повноваженнями, визначеними Законом України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», Державний концерн «Укроборонпром» наділений статутними повноваженнями. Пунктом 17 Статуту Концерну визначений перелік основних (однак не вичерпних) предметів діяльності Концерну відповідно до покладених на нього завдань. Таким чином, Державний концерн «Укроборонпром» може як самостійно здійснювати господарську діяльність, так і залучати до статутної діяльності інших учасників Концерну для виготовлення продукції. Водночас Державний концерн «Укроборонпром» може здійснювати управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Саме ці повноваження є делегованими повноваженнями держави у сфері ефективного управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Здійснюючи повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, Державний концерн «Укроборонпром» є суб`єктом Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20.05.2016 року, введеного в дію Указом Президента України від 02.08.2016 року № 323/2016 «Про заходи з розвитку оборонно-промислового комплексу України». Зважаючи на викладене, враховуючи наявність делегованих державою повноважень у сфері управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, колегія апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суд, що інтереси Держави Україна полягають у розвитку оборонно-промислового комплексу України, одним із спеціальних суб`єктів якого є Державний концерн «Укроборонпром», до компетенції якого віднесені повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, у тому числі щодо оскарження у суді та визнання недійсними результатів спірних електронних торгів. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08.05.2018 року та від 10.10.2019 року у справі № 918/376/17, а також у постанові від 05.03.2020 року у справі № 910/7295/20. Відтак, Державний концерн «Укроборонпром» вправі був звертатися до суду із відповідним позовом у цій справі, що також підтверджено правовим висновком Верховного Суду у справі № 910/17383/18, постанова від 12.12.2019 року. За змістом статей 203, 215, частини четвертої статті 656 ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів: складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів тощо; правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах (яка є продажем майна, тобто є забезпеченням переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів), полягає в тому, що у наведений спосіб здійснюється оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а визначена процедура реалізації майна на прилюдних торгах є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку. Судова колегія відзначає, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, а тому ця угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, зокрема, установлених частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). Оскільки провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" було порушено 16.11.2012 року, справа про банкрутство розглядалася за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 18.01.2013року) з урахуванням особливостей, визначених ст. 53 Закону про банкрутство. У відповідності з ч. 3 ст. 53 Закону про банкрутство, після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. Статтею 1 Закону про банкрутство визначено: санація - система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово - господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно - правової та виробничої структури боржника; мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Частиною 6 ст. 12 Закону про банкрутство встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати. Відповідно до ст. 17 Закону про банкрутство (в редакції до 18.01.2013) господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією. Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців та за клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків, передбачених цим Законом. Ухвала про проведення санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її ухвалення. З дня винесення ухвали про санацію: - керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; - припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. - арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними. Керуючий санацією зобов`язаний з-поміж іншого розробити та подати для схвалення зборами кредиторів план санації боржника; звітувати перед комітетом кредиторів щодо послідовної реалізації плану санації; забезпечувати визначення початкової вартості майна шляхом проведення незалежної оцінки в разі відчуження майна у процедурі санації; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Положеннями ст. 18 Закону про банкрутство (в редакції до 18.01.2013 року) передбачено - протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов`язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, який повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов`язань. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань та інші способи відновлення платоспроможності боржника. Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 року відкрито процедуру санації боржника - Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння". Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2013 року затверджено план санації боржника, схвалений зборами кредиторів одноголосно та погоджений з органом, уповноваженим управляти державним майном, яким в даному випадку, відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі" - ДК "Укроборонпром". Поданий на затвердження суду план визначав джерела надходження коштів для виконання заходів плану санації боржника та задоволення вимог кредиторів: господарську діяльність боржника; реалізацію основних фондів, не задіяних у виробничому процесі та реалізацію металобрухту від списаного та розбракованого за непридатністю до використання застарілого та розукомплектованого обладнання. Планом санації передбачалось проведення виробничої реструктуризації, пов`язаної з відчуженням частини основних фондів, які спрямовуються на реалізацію, та збереження існуючої організації виробництва, оптимізацію тощо. У зв`язку з тим, що заяв від потенційних інвесторів не надійшло, головним джерелом коштів для виконання заходів плану санації визначено їх надходження від реалізації частини майнових активів. При цьому розділ 4.5.4. Плану санації "Перелік майна, що пропонується до відчуження" не містить у переліку майна до реалізації - стенд обкаточно - тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно - тормозний КИ 5277 № 24362. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2016 року у справі №5028/4/18б/2012 про банкрутство Державним підприємством "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" затверджено зміни та доповнення до плану санації боржника, оновлений розділ 4.5.4. нової редакції плану санації "Перелік майна, що пропонується до відчуження" також не містить у переліку таких найменувань як стенд обкаточно - тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно - тормозний КИ 5277 № 24362. У провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (надалі - ВПВР ГТУЮ) перебуває зведене виконавче провадження № 32377267 про стягнення з Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" заборгованості на користь стягувачів на суму 6 234 060,00 грн з яких по виконавчих провадженнях щодо стягнення заборгованості зі сплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 1 002 304,00 грн. Відповідно до положень ч.2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Частинами 2-3 ст. 4 вказаного закону унормовано - у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.п. 2-4, 9 ч.1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обов`язковою передумовою виконання рішення за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду є встановлення державним виконавцем наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у наступних випадках: - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; - стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; - стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; - законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. 08.02.2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні № 32377267, відповідно до якої описано та арештовано з-поміж іншого наступне майно: стенд обкаточно - тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно - тормозний КИ 5277 № 24362. Таким чином, обставин, передбачених пп. 2-4, 9 ч.1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", на час примусового виконання рішення не встановлено, у боржника перебувало в наявності майно, на яке можливо було звернути стягнення, отже підстави для застосування головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. положень ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у такому випадку були відсутні. Відповідно до положень Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" з метою забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ст.2 Закону). Згадане положення кореспондується з ч.6 ст. 12 Закону про банкрутство" (в редакції до 18.01.2013 року) щодо нерозповсюдження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на вимоги щодо заробітної плати. Оскільки метою реалізації майна було саме погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" дія Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не поширюється на вказані правовідносини. Загальні умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, встановлені, зокрема Законом України "Про виконавче провадження". Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів регулюється Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1301/29431. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приписом ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням. Відповідно до положень частин 1-2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. 13.02.2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні у зведеному виконавчому провадженні № 32377267, якою постановлено призначити суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження АСВП 32377267 з виконання вимоги № Ю-63, виданої 03.10.2014 Ніжинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області про стягнення з Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 609 891,49 грн. та інших виконавчих документів про стягнення коштів на користь фізичних та юридичних осіб в сумі 6 408 987,57 грн., суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП Дубика О.О. зобов`язано надати звіт/висновок визначення ринкової вартості арештованого майна. На виконання вищевказаної постанови державного виконавця, 12.03.2018 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О. надано Звіт про незалежну оцінку рухомого майна у кількості 44-х найменувань, що належить Державному підприємству "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння". Ринкова вартість стенду обкаточно - тормозного КИ 5274 № 24363 відповідно до даних звіту становить 28 000,00 грн, стенду обкаточно - тормозного КИ 5277 № 24362, також, 28 000,00 грн. 21.03.2018 року головним державним виконавцем ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. надіслано сторонам зведеного виконавчого провадження АСВП № 32377267 повідомлення про оцінку майна від 13.03.2018 року № 2303 проведену суб`єктом оціночної діяльності ФОП Дубиком О.О. Відповідно до інформації з офіційного сайту публічного акціонерного товариства "Укрпошти" таке повідомлення отримано Державним підприєством "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" 22.03.2018 о 22:00 год. Частиною 5 Статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного надсилання повідомлення про оцінку майна державним виконавцем на адресу сторін зведеного виконавчого провадження, а саме з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". Разом із тим, Порядок реалізації арештованого майна регулюється правилами проведення електронних торгів затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року. Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення електронних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 Цивільного кодексу України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на електронних торгах і відсилають до інших нормативно - правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення електронних торгів із реалізації арештованого майна. Відповідно до наведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір. Таким чином, дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення електронних торгів, які не стосуються правил проведення електронних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.2012р. у справі № 6-116цс12 та постановах Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі № 490/5475/15-ц та від 02.05.2018р. у справі № 910/10136/17. Відтак, порушення державним виконавцем строків надсилання боржнику повідомлення про оцінку його майна та незгода позивача з оцінкою майна, що проведена державним виконавцем, не є достатньою підставою для визнання електронних торгів недійсними, з огляду на об`єктивну можливість скористатись гарантованим правом сторони виконавчого провадження на оскарження такої оцінки та захисту порушеного права, в тому числі і на отримання додаткового строку на оскарження шляхом звернення до державного виконавця з заявою про відкладення проведення виконавчих дій у зв`язку з наявністю обставин, внаслідок виникнення яких сторона була позбавлена можливості скористатися правами, наданими цим Законом (ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження"). Враховуючи, що відкладення виконавчих дій є правом, а не обов`язком державного виконавця, а відповідну заяву боржником, якому належить на найвищий юридичний інтерес, до відділу примусового виконання рішень подано не було, підстави у державного виконавця для винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій були відсутні. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Виходячи із системного аналізу наведених норм, звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов`язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Зроблена на замовлення Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" оцінка приватного підприємства "Агенство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" спірного майна, а саме стендів обкаточно-тормозних КИ5274 та КИ5277 від 04.04.2018 року хоч і містять розбіжності вартості зі звітом про оцінку вказаного майна, складеного СОД Дубиком О.О., однак містять застереження, що такі звіти про оцінку, складені приватним підприємством "Агенство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" не є рекомендацією для замовника щодо купіві-продажу об`єкта цінки за ціною рівною визначення вартості об`єкта, що визначена в результаті оцінки, та не є гарантією того, що за такою ціною об`єкт буде продано на вільному ринку. Отже звіти приватного підприємства "Агенство по експертній оцінці майна "Дисконт-К" не спростовують висновки суб`єкта оціночної діяльності ФОП Дубика О.О. складеного на виконання постанови державного виконавця 12.03.2018 року і чинного на час проведення торгів. За правилами п. п. 1 - 4 розділу ІІ, п. п. 3, 5, 11 розділу ІІІ Порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим п. 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Оголошення про продаж майна, містять достатній обсяг інформації щодо зберігача ( номер телефону, фактична адреса місцезнаходження майна, відомості про майно, тощо). Втім, основоположною обставиною, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення електронних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання електронних торгів недійсними. Таких висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 17.12.2014 року № 143цс14, від 18.11.2015 року № 6-1884цс15, від 13.04.2016 року № 6-2988цс15 та від 24.10.2012 року № 6-116цс12. 15.03.2018 року начальник ВПВР ГТУЮ звернувся до Чернігівської філії Державного підприємства "СЕТАМ" із заявкою № 2776 на проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, відповідно до якої Відділом згідно розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна направлено документи для проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна по зведеному виконавчому провадженні № 32377267 утвореного постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене від 06.04.2009 про стягнення коштів з Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння". 22.03.2018 на офіційному веб - сайті Державного підприємства "СЕТАМ" розміщені оголошення про продаж стенду обкаточно - тормозного КИ 5274 № 24363 (лот № 271055) зі стартовою ціною 28 000,00 грн та стенду обкаточно - тормозного КИ 5277 № 24362 (лот № 271056) зі стартовою ціною 28 000,00 грн. 04.04.2018 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява розпорядника майна Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" - арбітражного керуючого Карлової І.В. про скасування постанови про опис та арешт майна боржника, згідно якої заявник просила скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевського О.М. від 08.02.2018рпро опис та арешт майна (коштів) боржника (ЗВП № 32377267) в частині майна, що включене до плану санації. Також, 04.04.2018 року до господарського суду Чернігівської області надійшла заява керуючого санацією Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" Гордєєва О.Л. про зняття арешту з майна боржника, накладеного постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. від 08.02.2018 ЗВП № 32377267, зокрема, щодо стендів обкаточно - тормозних КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 326309 від 11.04.2018 року, проведено електронні торги з реалізації майна Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" на яких було реалізовано стенд обкаточно - тормозний КИ 5274 № 24363 (лот № 271055) за ціною 28 000,00 грн. Переможцем торгів стало ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС", про що 23.04.2018 року складено акт про проведені електронні торги. Згідно із протоколом проведення електронних торгів № 326310 від 11.04.2018 року, проведено електронні торги з реалізації майна Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" на яких реалізовано стенд обкаточно - тормозний КИ 5277 № 24362 (лот № 271056) за ціною 28 000,00 грн Переможцем торгів стало ТОВ "НВК "ТЕХІМПЕКС", про що 23.04.2018 року складено відповідний акт. Ухвалою господарського суду від 16.05.2018 року у справі № 5028/4/18б/2012 заяву розпорядника майна Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" - арбітражного керуючого Карлової І.В. про скасування постанови про опис та арешт майна боржника залишено без задоволення. Іншою ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 року у справі № 5028/4/18б/2012 відмовлено у задоволенні заяви керуючого санацією Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" Гордєєва О.Л. в частині зняття арешту, накладеного на стенд обкаточно - тормозний КИ 5274 № 24363 та стенд обкаточно - тормозний КИ 5277 № 24362, накладений постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. в межах виконавчого провадження ЗВП № 32377267 від 08.02.2018 року . Відмову мотивовано тим, що в результаті реалізації майна на торгах арешт знято в результаті продажу майна та переходу права власності на таке майно до переможця торгів. Як зазначалось раніше приписами ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство встановлено, що з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що оскільки реалізоване на торгах спірне майно не було включено до переліку майнових активів для продажу в межах процедури санації, суд приходить до висновку, що стенди обкаточно - тормозні КИ 5274 № 24363 та КИ 5277 № 24362, які були реалізовані за результатами оскаржуваних торгів, є такими, що відносяться до основних фондів підприємства, відповідно задіяні у виробничому процесі та реалізації плану санації боржника та є майном, необхідним для подальшого провадження виробничої діяльності Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" у постсанаційний період. В той же час, незважаючи на наявність непогашеної заборгованості Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" по заробітній платі накладення державним виконавцем арешту на спірне майно, в силу положень ст. 17, 53 Закону про банкрутство обов`язково мало відбуватись за попереднім погодженням з розпорядником майном та керуючим санацією боржника в межах процедури санації, з обов`язковим встановленням наявності (відсутності) перешкод виконанню плану санації в разі продажу такого майна, врахуванні інтересів конкурсних кредиторів тощо. Тобто, положення Закону про банкрутство ставлять в залежність накладення арешту на майно боржника, перебуваючого в санації, від виконання плану санації та перебігу процедури санації, незалежно від розповсюдження дії мораторію на відповідні вимоги, в тому числі і вимоги по заробітній плати. За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення майнових спорів, у тому числі стосовно майна (майнових прав) боржника, є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Особливістю реалізації активів боржника на стадії його санації є те, що відчуження майна боржника здійснюється відповідно до умов плану санації, затвердженого судом, до якого також включаються умови задоволення вимог кредиторів по заробітній платі, на які не поширюється дія мораторію. На стадії санації боржника такі вимоги задовольняються керуючим санацією, який діє під контролем суду у справі про банкрутство, що виключає можливість реалізації майна боржника, включеного до плану санації, органами державної виконавчої служби. Відповідно до п. 9 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Пунктом 8 частини першої статті 34 цього Закону передбачено обов`язок виконавця зупинити виконавче провадження у випадку затвердження плану санації боржника до відкриття (порушення) провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо стягувач включений до плану санації. Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що законодавець виключає можливість вчинення виконавцем дій без згоди господарського суду на виконання судових рішень у випадках судової чи досудової санації. Зокрема, у випадку введення судової санації щодо боржника, частиною четвертою статті 17 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) передбачено заборону щодо будь-яких дій щодо розпорядження майном боржника поза межами процедури банкрутства та можливість накладення обмежень щодо розпорядження майном боржника виключно судом у межах процедури санації, за умови, що вони не перешкоджають виконанню плану санації. Отже, виконавець може здійснювати виконавчі дії щодо примусового продажу майна боржника щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, виключно після отримання згоди суду у справі про банкрутство на звернення стягнення на конкретне майно боржника. У межах судового контролю у процедурі санації встановлено дві форми судового впливу: накладення арешту та встановлення інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном. Сутність встановлення таких форм судового контролю полягає у забезпеченні оптимального балансу майнових інтересів боржника, який виражається у можливості продовження виробничої діяльності, та його кредиторів. При цьому термін «встановлення обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном» включає у себе такі обмеження, які суд вважає за потрібне встановити у залежності від індивідуальних економічних показників боржника з урахуванням можливості відновлення платоспроможності останнього як загальної мети процедури санації. У даному випадку суд констатує, що ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено накладення арешту на майно, що підлягає реалізації у межах виконавчого провадження як обов`язкову стадію забезпечення виконання судового рішення. Водночас такий арешт повинен накладатися щодо майна боржника, який знаходиться у процедурі санації, з огляду на особливості процедури санації як економічно-юридичного інституту відновлення платоспроможності боржника. Неврахування таких особливостей становитиме непропорційне втручання у право боржника на майно, оскільки майнова основа боржника забезпечує сталість суспільних відносин не лише у виробничій сфері, а й у соціальній сфері, оскільки нормальне виробниче функціонування боржника забезпечує, зокрема, гарантії оплати праці його працюючих робітників тощо. Вирішуючи питання співвідношення ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство та ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», апеляційний суд вважає, що надання судом у справі про банкрутство на стадії санації згоди на арешт та реалізацію майна боржника становить собою гарантію пропорційного втручання держави у право на майно останнього з огляду на необхідність встановлення в межах процедури санації обставин неперешкоджання реалізації майна боржника виконанню плану санації та несуперечності інтересам конкурсних кредиторів. Надання такої згоди не звільняє виконавця від подальшого винесення постанови про арешт майна боржника задля забезпечення його реалізації у межах виконавчого провадження. При цьому надання згоди судом на реалізацію майна боржника, який знаходиться у стадії санації, не пов`язується з включенням спірного майна до плану санації. Більше того, відсутність майна, що планується до реалізації, у плані санації боржника як такого, що підлягає реалізації у межах санації, підтверджує необхідність його збереження у межах майнового комплексу боржника задля досягнення фінансового відновлення боржника як мети санації. Це підкреслює необхідність отримання від суду згоди на реалізацію такого майна, оскільки його реалізація без згоди суду створює загрозу виконанню плану санації та інтересам конкурсних кредиторів. Таким чином, колегія суддів зазначає, що положення Закону про банкрутство ставлять в залежність накладення арешту на майно боржника, що перебуває в процедурі санації, від виконання плану санації та перебігу процедури санації, незалежно від розповсюдження дії мораторію на відповідні вимоги, в тому числі і вимоги по заробітній платі. При цьому спрямування коштів, отриманих від реалізації спірного майна, на погашення заборгованості боржника по заробітній платі, в іншому порядку, ніж це передбачено Законом про банкрутство та заходами щодо виконання плану санації, за наявності виявлених порушень, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що положення Закону про банкрутство ставлять в залежність накладення арешту на майно боржника, що перебуває в процедурі санації, від виконання плану санації та перебігу процедури санації, незалежно від розповсюдження мораторію на відповідні вимоги, в тому числі і вимоги по заробітній платі. Тому положення ч. 4 ст. 17 Закону про банкрутство, які є спеціальними у спірних правовідносинах, вимагають попередньої згоди суду на арешт на майно боржника, який перебуває у процедурі санації, та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном. Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов у постанові від 05.03.2020 року по справі №910/7295/18. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Всупереч наведеним нормам доказів погодження господарським судом, який розглядає справу про банкрутство боржника, здійснення накладення арешту на спірне майно матеріали справи не містять. Відтак, арешт, накладений 08.02.2018 року постановою головного державного виконавця ВПВР ГТУЮ Данілевським О.М. на спірне майно, накладено неправомірно (не в межах процедури санації). Тому, незважаючи на дотримання в подальшому процедури реалізації арештованого майна, позовні вимоги Державного концерну «Укроборонпром» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційних скаргах, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для їх задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається. Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича компанія "Техімпекс", Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції та Державного підприємства "СЕТАМ" на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі №910/8302/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 09.12.2019 року у справі №910/8302/18 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до господарського суду Чернігівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядки та строки встановлені ст. ст. 286 -291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови підписано 04.09.2020 року. Головуючий суддя О.С. Копитова Судді С.В. Сотніков О.М. Остапенко