Ухвала КАС ВС № 803/1037/18

УХВАЛА 01 вересня 2020 року м. Київ справа № 803/1037/18 адміністративне провадження № К/9901/17690/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №803/1037/18 (857/8654/19) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків ДПС 15.07.2020 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з скаргою у строк, визначений законом. Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 28.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху на адресу суду 10.08.2020 надійшла заява Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №803/1037/18 (857/8654/19). В обґрунтування поважності причин пропуску строку Офіс великих платників податків ДПС посилається на те, що вперше відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №803/1037/18 (857/8654/19) в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження, втім Верховний Суд ухвалою від 26.12.2019 відмовив у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, а касаційну скаргу, на підставі частини другої статті 332 КАС України, повернув відповідачу з підстав невиконання останнім вимог визначених ухвалою Верховного Суду від 08.11.2019 про залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору). Усунувши, як вказує відповідач, зазначені недоліки касаційної скарги, Офіс великих платників податків ДПС вдруге 15.07.2020 скористався наданим КАС України правом повторного звернення та подав до суду касаційної інстанції касаційну скаргу у справі №803/1037/18 (857/8654/19). На переконання Офісу великих платників податків ДПС саме об`єктивні причини, що не залежали від волі відповідача (відсутність коштів на сплату судового збору, блокування операційна реєстраційному рахунку контролюючого органу) унеможливили здійснення своєчасної сплати судового збору раніше та повторного звернення з касаційною скаргою в межах визначених нормани КАС України процесуальних строків. Відповідач вважає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документа про сплату судового збору) та своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного оскарження. На думку скаржника, порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя. Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Недостатність бюджетних асигнувань необхідних для спати судового збору та блокування рахунків контролюючого органу в межах інших виконавчих проваджень може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Статтею 330 КАС України передбачено, що однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. Верховний Суд окремо наголошує, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, відповідачем до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень долучено копії листів Управління державної казначейської служби України у Печерському районі щодо виконання рішення суду та копію листа про потреби фінансування Офісу великих платників податків ДПС з метою сплати судового збору. Разом з тим, Суд приходить до висновку, що надані докази є неналежними для задоволення заяви відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки доказів, які б свідчили про вчинення податковим органом будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати необхідної суми судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі та неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги у відповідності до вимог закону, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №803/1037/18 (857/8654/19) та отримання відповідного фінансування відповідачем не надано. Також суд касаційної інстанції зазначає, при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №803/1037/18 (857/8654/19) закінчився 18.11.2019, а також факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше без виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження, податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору за подання касаційної скарги саме у даній справі, та які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Втім, таких доказів податковим органом суду не надано. Також, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення Верховним Судом ухвали від 26.12.2019 про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки, що в свою чергу свідчить про відсутність у відповідача наміру добросовісної реалізації належного права на касаційне оскарження судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, - у х в а л и в: Відмовити у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку касаційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №803/1037/18 (857/8654/19). Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 у справі №803/1037/18 (857/8654/19) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Понінківська картонно-паперова фабрика» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова