Ухвала КАС ВС № 120/2344/19-а

УХВАЛА 21 січня 2021 року м. Київ справа № 120/2344/19-а адміністративне провадження № К/9901/32402/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №120/2344/19-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 липня 2019 року №0004461403, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 741430,40грн. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс великих платників податків Державної податкової служби 30 листопада 2020 року звернувся з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач посилається на те, що вже неодноразово звертався з касаційними скаргами на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №120/2344/19-а, однак ухвалами Верховного Суду від 10 квітня 2020 року, від 30 липня 2020 року, від 20 жовтня 2020 року касаційні скарги було повернуто у зв`язку з недотриманням вимог пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки касаційні скарги не містили підстав касаційного оскарження судових рішень. Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом. Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 22 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931803945. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку зазначає, що дотримання строків при первинному зверненні та реалізація права повторного звернення до суду з належно оформленою касаційною скаргою здійснена у найкоротший термін є підставою для поновлення процесуального строку. Судом з`ясовано, що ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року вперше подана касаційна скарга була повернута скаржнику, а повторна реалізація права на звернення до суду відбулась лише 10 липня 2020 року, тобто з пропуском строку. Таким чином, відповідачу необхідно було надати суду касаційної інстанції пояснення та належні докази щодо обставин, які перешкоджали зверненню з касаційною скаргою до суду у найкоротший термін після повернення касаційної скарги вперше. Проте, жодних доказів разом з заявою про поновлення процесуального строку надано не було. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, - УХВАЛИВ: Відмовити Офісу великих платників податків Державної податкової служби у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №120/2344/19-а. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року у справі №120/2344/19-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВН ЛІМІТЕД» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова