Постанова 4856 № 120/2061/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2061/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Т.М. Суддя-доповідач - Курко О. П. 02 вересня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації "ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Громадської організації "ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ" до Вінницької обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу" та політичної партії "Слуга Народу" про визнання протиправної бездіяльності, визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в травні 2020 року Громадська організація "ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ" звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу" та політичної партії "Слуга Народу", в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Вінницької обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі у висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Вінницької області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди партії «Слуга Народу», що відбулися протягом 2018-2020 років; визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії «Слуга Народу» щодо створення Вінницької обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу»; зобов`язати Вищу Раду Партії «Слуга Народу» привести у відповідність вимог п.п.4.1, 3.1, пп.4.9.1 Статуту політичної партії «Слуга Народу» склад Вінницької обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження. Не погодившись з такою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Судом встановлено, що позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами при створенні Вінницької обласної регіональної організації партії «Слуга Народу» порушено п.п. 3.1, 4.1, п.4.9.1 Статуту політичної партії «Слуга Народу» щодо урахування вимоги стосовно адміністративно-територіальної ознаки, вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій та вимоги щодо місця проживання осіб, які входять в обласну організацію. Також позивач вказує, що політичною партією «Слуга Народу» не проводилися конференції регіональних організацій відповідно до пп.4.9.11 та п.5.6 Статуту політичної партії, порушено порядок обрання делегатів на з`їзд партії, процедуру скликання та проведення з`їзду, визначений статутом. В п.2.2 позовної заяви позивач посилається також на інші порушення відповідачів, зокрема: не здійснення жодної діяльності, що належала до завдань та цілей політичної партії, не висування кандидатів на будь-яких виборах, що проходили з моменту створення партії; відсутність первинних, міських парторганізацій станом на листопад 2019 року. При цьому, позивач посилається на порушення конкретних пунктів статуту політичної партії «Слуга Народу» та просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка безпосередньо пов`язана із роботою та організацією політичної партії та визначена її статутом, просить визнати протиправним рішення керівного органу партії та зобов`язати його привести у відповідність до вимог статуту склад Вінницької обласної регіональної організації політичної партії. Апеляційний суд зазначає, що підставою для прийняття ухвали Вінницьким окружним адміністративним судом від 25 травня 2020 року стала не належність розгляду справи за правилами адміністративного судочинства. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п.2 ч.1 ст.4 КАС України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. Частиною 2 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, згідно якої суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом. Також згідно норма КАС України, у справах пов`язаних виборчим процесом та референдумом, відповідачами, у тому числі за позовом особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, можуть бути кандидати, їх довірені особи, партії (блоки), місцеві організації партій, їхні уповноважені особи та посадові особи ( ст. ст. 276, 277 КАС України). Таким чином, КАС України передбачено виключні випадки, коли відповідачем у справі може бути політична партія чи її місцева організація. Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі, єдністю судової практики. Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Пунктом 6 ч. 2 ст. 36 Закону № 1402-VIII передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Нормою ч. 5 ст. 242 КАС України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Правило подібного змісту містить ч. 6 ст.13 Закону № 1402-VIII, в силу якого, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Як випливає із норми ч. 6 ст. 346 КАС України, завдання забезпечувати єдність судової практики із питань предметної юрисдикції судових спорів покладено на Велику Палату Верховного Суду. Суд враховує, що у п. 22 Постанови від 4 вересня 2018 року (справа № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність політичної партії, рішення її органу управління та просить зобов`язати здійснити дії щодо приведення у відповідність складу місцевої організації партії до її статуту. Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що даний спір пов`язаний із відносинами, які відповідно до закону, статуту політичної партії віднесені до його (її) внутрішньої діяльності та виключної компетенції. При цьому, відповідачі у справі, на думку суду, не є суб`єктами владних повноважень, оскільки необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідачами не приймалось жодне владне управлінське рішення по відношенню до позивача. Також, як вірно звернув увагу суд першої інстанції згідно ст.2 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії повинні мати статут. Статут політичної партії має містити, зокрема, відомості щодо: найменування політичної партії; переліку статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень; порядку вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній; прав та обов`язків членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії; порядку створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків; порядку внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії; порядку скликання та проведення партійних з`їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії; джерел матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядок здійснення витрат політичної партії, тощо (ст.8 Закону України «Про політичні партії в Україні»). Відповідно до ч.3 ст.4 Закону втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Крім цього, визначаючись щодо підсудності зазначеного спору до юрисдикції адміністративного суду, враховує позицію, викладену Конституційним Судом України у своєму рішенні №6-рп/2001 у справі № 1-17/2001, в якому вказано, що відповідно до пункту 11 частини першої статті 92 Конституції України законами України визначаються, зокрема, засади утворення і діяльності політичних партій, інших об`єднань громадян. Частиною другою статті 8 Закону України "Про об`єднання громадян" визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об`єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах частини третьої статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні" Об`єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (стаття 13 Закону України "Про об`єднання громадян"). Тобто внутрішня організація, взаємовідносини членів об`єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об`єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об`єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об`єднань громадян не допускається. Вказаним вище рішенням Конституційний Суд України визнав конституційним положення Цивільного процесуального кодексу про те, що судам не підвідомчі скарги на «акти і дії об`єднань громадян, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньо організаційної діяльності або до їх виключної компетенції». Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року в справі №757/43355/16-ц (провадження № 14-399цс18) звернула увагу на те, що приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства», «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 109 КАС України у редакції, чинній на час вирішення питання про відкриття провадження), «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованими доводи суду першої інстанції, що вирішення питань, які є предметом даного спору належить до внутрішньо-організаційної діяльності партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, законність рішень якого не може бути перевірена в судовому порядку. У зв`язку з тим, що такі вимоги не можуть бути предметом судового розгляду, належать до компетенції виключно цієї партії, втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Окрім того, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» в цьому випадку слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено, що оскільки із зазначених вище мотивів вимоги позивача не можуть бути предметом судового розгляду, суд не роз`яснив заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої позовної вимоги. Щодо посилання апелянта на постанову Київського апеляційного суду від 30 травня 2020 року, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тобто, обов`язковість застосування позиції іншого суду (в даному випадку Київського апеляційного суду) нормами законодавства не передбачено. Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують обставини дослідженні судом першої інстанції. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Громадської організації "ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 02 вересня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.