Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/87/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "01" вересня 2020 р. Справа№ 910/87/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Поляк О.І. суддів: Кропивної Л.В. Пашкіної С.А. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Чинчин О.В.) від 07.04.2020 у справі №910/87/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 32687,21 грн, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 32687,21 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №777а8к2 від 28.12.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля "Ленд Ровер", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що цивільна відповідальність водія транспортного засобу "ДЕУ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у відповідача на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/004498428, а тому обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача. Оскільки, позивач, як страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором, набув право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/87/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" страхове відшкодування у розмірі 28415,31 грн, пеню в розмірі 3788,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 140,39 грн, 3% річних у розмірі 343,32 грн, судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/87/20 та ухвалити нове рішення, яким відмови в задоволенні позовних вимог, а судові витрати покласти на позивача. Скарга обґрунтована неналежним дослідження судом обставин справи та поданих доказів. Так, на момент скоєння доржньо-транспортної пригоди (30.12.2018) автомобіль Land Rover мав державний номер НОМЕР_3 , що зазначено спільному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду та підтверджується фотографіями з місця події. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію автомобіль Land Rover вперше зареєстровано в Україні 04.01.2019 та присвоєно державний номер НОМЕР_1 . Проте, в договорі добровільно страхування від 28.12.2018 зазначено, що вказаний автомобіль на дату укладення договору мав держаний номер НОМЕР_1 та перебував у власності ОСОБА_1 . З огляду на те, що станом на 28.12.2018 ОСОБА_1 не був власником означеного автомобіля (позаяк таке право зареєстровано лише 04.01.2019), він, відповідно, і не міг укласти спірний договір страхування. 13.05.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Руденко М.А., Кропивна Л.В . Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/87/20, розгляд справи визначено здійснювати за правила спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Руденко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17.08.2020 у справі № 910/2356/20, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Руденко М.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/87/20 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 28.12.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС", правонаступник АТ «СК «АХА Страхування», (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №777а8к2, предметом якого є страхування транспортного засобу "Land Rover Discovery", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску. Копія договору міститься в матеріалах справи. (а.с. 31-39) 30.12.2018 по пр. Пулковському у м. Кривий Ріг відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Land Rover Discovery", під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу "DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що підтверджується повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду (європротокол), копія якого наявна в матеріалах справи. (а.с. 10) Товариством з обмеженою відповідальністю "Віннер ЛЦКА" виставлений Рахунок №1001494 від 08.02.2019 на ремонт транспортного засобу "Land Rover Discovery" на суму 32510,45 грн. (а.с. 15) Відповідно до Страхового акта №АХА2445331 від 08.02.2019 Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 32510,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 535028 від 11.02.2019 із зазначенням призначення платежу: "Страхове відшкодування згідно акту №АХА2445331, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 рах № 1001494 від 08.02.2019 Без ПДВ". (а.с. 9, 13-14) Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 1.003.18.0022441 від 15.11.2019, складеним судовим експертом Чівчіш Олегом Петровичем, визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Land Rover Discovery", в результаті його пошкодження при ДТП, складає 29415,31 грн. (а.с.16-28) 01.04.2019 позивач надіслав на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування у розмірі 32510,45 грн., що підтверджується копією експрес накладної № 7505347. (а.с.7-8) За інформацією, наданою МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у відповідача на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4498428, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000грн. На підтвердження вини особи, яка керувала транспортним засобом "DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , Суду надано повідомленням про дорожньо - транспортну пригоду (європротокол) від 30.12.2018. З відомостей, які містяться в повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 02.03.2019, вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки засобу "Land Rover Discovery", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, заподіяно пошкодження заднього бамперу . Європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП. Разом з тим, зі змісту Європротоколу вбачається, що під час дорожньо-транспортної пригоди відбулось зіткнення із задньою частиною іншого транспортного засобу під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і тій же смузі, в графі 11 Повідомлення зазначено, що транспортний засіб "DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , дістав пошкодження переднього бамперу, рамки номеру, в графі 14 Повідомлення "Мої зауваження" водієм автомобілю марки "DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , проставлено його підпис, що свідчить про порушення водієм цього транспортного засобу п. 13.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. З огляду на викладене, суд першої інстанції встановив, що винною особою у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді є водій транспортного засобу "DAEWOO", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_4 . Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/12500/17). Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Відповідно до ст.33.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший. Згідно із ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Отже, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складене учасниками ДТП відповідно до норм чинного законодавства, є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП. Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов`язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об`єктів страхування. Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування"). За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Таким чином, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Апелянт стверджує, на момент скоєння доржньо-транспортної пригоди (30.12.2018) автомобіль Land Rover мав державний номер НОМЕР_3 , що зазначено в спільному повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду та підтверджується фотографіями з місця події. Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію автомобіль Land Rover вперше зареєстровано в Україні 04.01.2019 та присвоєно державний номер НОМЕР_1 . Проте, в договорі добровільного страхування від 28.12.2018 зазначено, що вказаний автомобіль на дату укладення договору мав держаний номер НОМЕР_1 та перебував у власності ОСОБА_1 . З огляду на те, що станом на 28.12.2018 ОСОБА_1 не був власником означеного автомобіля (позаяк таке право зареєстровано лише 04.01.2019), він, відповідно, і не міг укласти спірний договір страхування. Колегія суддів відхиляє означені твердження апелянта, з огляду на таке. Відповідно до п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій. Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. На транспортні засоби, що доставляються своїм ходом до місця державної реєстрації з підприємств-виробників, авторемонтних підприємств, торговельних організацій, з-за кордону, а також на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на два місяці. Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, імені чи по батькові, місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, установлення газобалонного обладнання, видачі тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах (п.п. 8, 15,47 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів). З наведених положень вбачається, що чинне законодавство не пов`язує момент набуття права власності на транспортний засіб з моментом його державної реєстрації, тоді як остання не є реєстрацією права власності на транспортний засіб і не впливає на момент переходу такого права. Таким чином, твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не був власником автомобіля Land Rover, колегією суддів відхиляються, оскільки не підтверджені жодними доказами. Тоді як, факт реєстрації такого автомобіля лише 04.01.2019 не може підтверджувати вказану обставину, оскільки момент переходу права власності на автомобіль не тотожний моменту його держаної реєстрації. Відповідно до міжнародного стандарту ISO 3779-1983, VIN-код є ідентифікаційним номером транспортного засобу, який є структурованим поєднанням буквено-цифрових символів, присвоюється виключно виробником транспортного засобу на готовий до експлуатації транспортний засіб з метою його ідентифікації та наноситься на кузов транспортного засобу (Наказ Міністерства транспорту та зв`язку «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» від 24.06.2010 № 385, Інструкція про порядок проведення криміналістичних досліджень транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують, працівниками Експертної служби МВС України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.05.2013 № 537). Отже, що визначальним параметром для ідентифікації транспортного засобу є його VIN-код. З наявних у справі документів вбачається, що VIN-кодом автомобіля Land Rover є НОМЕР_5 . Вказаний номер зазначено в договорі добровільного страхування наземного транспорту від 28.12.2018 №777а8к2, експертному висновку № 1.003.18.0022441 від 15.11.2019. Таким чином, можна обґрунтовано вважати, що автомобіль Land Rover з VIN-кодом НОМЕР_5 був предметом договору страхування та був учасником спірної дорожньою транспортної пригоди. Той факт, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди він мав інші номерні знаки, які в подальшому були змінені під час державної реєстрації автомобіля, не є визначальним для даної справи, позаяк факт того, що застрахований автомобіль та автомобіль-учасник дорожньо-транспортної пригоди є одним і тим самим автомобілем, можна беззаперечно встановити по його VIN-коду. Отже, враховуючи визначені полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4498428 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір оціненої шкоди, визначеної експертом, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 28415,31 грн (29415,31 грн вартість відновлювального ремонту згідно зі Висновком № 1.003.18.0022441 -1000,00 грн франшизи), та, відповідно, задовольнив вказану вимогу у повному обязі. Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 03.07.2019 по 26.112019 у розмірі 343,32грн. та інфляційні втрати у розмірі 140,39 грн. Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд першої інстанції перевірив розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки з 03.07.2019 по 26.11.2019 та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вказаних вимог в повному обсязі. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 03.07.2019 по 26.11.2019 у розмірі 3788,19 грн. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня. За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Відповідно до п.36.5 ст. 36 вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України). 01.04.2019 Позивачем надіслано на адресу Відповідача заяву на виплату страхового відшкодування у розмірі 32510,45 грн., що підтверджується копією експрес накладної з датою отримання кореспонденції 02.04.2019 . (а.с. 7-8) Суд першої інстанції, перевірив розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем його зобов`язання, за загальний період прострочки з 03.07.2019 по 26.11.2019 у розмірі 3788,19 грн, та дійшов обґрунтованих висновків про арифметичну правильність наданого розрахунку та наявність підстав для задоволення вказаної вимоги у повному обсязі. Виходячи з вищевикладеного, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції. Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на апелянта. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 у справі №910/87/20 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 01.09.2020. Головуючий суддя О.І. Поляк Судді Л.В. Кропивна С.А. Пашкіна