Постанова 4809 № 405/5925/18

ПОСТАНОВА Іменем України 26 серпня 2020 року м. Кропивницький справа № 405/5925/18 провадження № 22-ц/4809/445/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Карпенка О.Л. за участі секретаря Тимошенко Т.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради м. Кропивницького, третя особа Міська рада міста Кропивницького, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2019 року у складі судді Драного В.В. і В С Т А Н О В И В : В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив: - скасувати кадастрові номери 3510100000:48:432:0035 від 08.10.2012 та 3510100000:48:432:0036 від 08.10.2012, помилково присвоєних земельній ділянці площею 0,1015 га, до якої входить земельна ділянка площею 449,5 кв. м. та на якій розташований житловий будинок ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 ; - скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії КР № 00008932 від 11 серпня 1998 року; - скасувати рішення третьої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10 червня 1998 року № 24 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови» з доданим Списком як додатком до зазначеного рішення міської ради. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_3 , який є батьком позивача, відповідно до договору купівлі-продажу від 24.08.1964 № 2-5957, купив у ОСОБА_4 будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 . Будинок складається з двох кімнат, загальною жилою площею 19,80 кв. м. та надвірних будівель, розташованих на земельній ділянці розміром 1 023,4 кв. м. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.09.2012, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна, а саме земельної ділянки розміром 1 014,6 кв. м. в межах згідно планом, переданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території АДРЕСА_1 , є донька померлого ОСОБА_3 ОСОБА_2 . Відповідно до довідки про належність нерухомого майна № 79955 від 29.06.2012 ОКП «Кіровоградське ООБТІ», затребуваною замовником ОСОБА_5 , загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , складає 503,9 кв. м. Згідно з Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 35323925 від 29.08.2012 ОКП «Кіровоградське ООБТІ», наданого ОСОБА_2 , площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , - 503,9 кв. м. 22.04.1975 управлінням головного архітектора м. Кіровограда складений Акт у відповідності до рішення виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящих м. Кіровограда від 07.04.1975 № 235 про відвід в натурі земельної ділянки загальною площею 450 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1 , у користування ОСОБА_1 сину померлого ОСОБА_3 . У відповідності до вищезазначеного акту від 22.04.1975, 12.05.1975 укладено Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності № 1-2956. Відповідно до даного договору, на підставі рішення Виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящих м. Кіровограда № 235 від 07.04.1975 про відвід земельної ділянки, надано ОСОБА_1 на праві безстрокового користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 450 кв. м. При цьому встановлено, що земельна ділянка загальною площею 450 кв. м. по АДРЕСА_1 надана в законному порядку ОСОБА_1 на праві безстрокового користування та входить до складу земельної ділянки розміром 1 023,4 кв. м. по АДРЕСА_2 . Кіровоградським обласним відділом у справах будівництва та архітектури Дозволом № 61 на виконання будівельних робіт від 16.05.1975 дозволено ОСОБА_1 виконання будівельних робіт по спорудженню індивідуального жилого будинку з надвірними будівлями на присадибній ділянці АДРЕСА_1 ) на підставі генерального плану, затвердженого головним архітектором м. Кіровограда від 07.04.1975 №

235. До вищезазначеного дозволу доданий Генеральний план земельної ділянки площею 450 кв. м. та планувальне завдання на його забудову, видане громадянину ОСОБА_1 на підставі рішення Виконавчого комітету Ленінської районної Ради депутатів трудящих м. Кіровограда № 235 від 07.04.1975 по АДРЕСА_2 . Відповідно до зазначеного Генерального плану, належність даного домоволодіння АДРЕСА_1 позивачу підтверджується Викопіровкою з генерального плану міста, відповідно до якого земельна ділянка площею 450 кв. м. по АДРЕСА_2 , розташована між земельними ділянками з адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 ; планом будівлі по АДРЕСА_1 ; садибним планом (схемою) за цією ж адресою; проведеною на місці фотофіксацією розташування домоволодінь АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 саме в такій послідовності, з відповідними практично рівними земельними ділянками за наявності огороджувальних парканів. Житловий будинок позивача, розташований на земельній ділянці загальною площею 449,5 кв. м., який знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 у розмірі частки Ѕ належить позивачу, у розмірі часток по ј належні дітям позивача сину ОСОБА_6 та доньці ОСОБА_7 . Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 00008932 від 11 серпня 1998 року, виданого на підставі рішення третьої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10. 06.1998 № 24 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови» з доданим списком як додатком до зазначеного рішення міської ради , земельна ділянка розміром 1 014,6 кв. м., яка розташована на території АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 . Відповідно до наданої відділом Держгеокадастру копії Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ОСОБА_2 загальною площею 0,1015 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , яка з позивачем, як з представником суміжної земельної ділянки, не узгоджувалась, та зазначеній земельній ділянці присвоєний кадастрові номери 3510100000:48:432:0035 та 351010000:48:432:0036 від 08.10.2012. Присвоєння кадастрового номеру ОСОБА_2 щодо земельної ділянки, на якій розташований особистий жилий будинок позивача, а також маються всі документи щодо виділення та володіння земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , порушує право ОСОБА_1 на вільне володіння, користування та розпорядження наданою у безстрокове користування позивачу земельної ділянки загальною площею 449,5 кв. м.. Позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права володіти у встановленому порядку своєю земельною ділянкою, оскільки у цьому йому чиниться опір ОСОБА_2 , а кадастрові номери не відповідають як дійсним обставинам справи так і місцям проживання позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наявними земельними ділянки. Окрім того, ОСОБА_2 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1 014,6 кв. м. з присвоєнням кадастрових номерів, до складу якої ввійшла належна позивачу земельна ділянка, яка належить позивачу на праві безстрокового користування. Отримання та видача кадастрових номерів 3510100000:48:432:0035, 3510100000:48:432:0036 та державного акту на право приватної власності на землю серії КР № 00008932 від 11 серпня 1998 року, виданого на підставі рішення третьої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10.06.1998 № 24 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови» відбулось з порушенням процедури. Про порушене право позивач дізнався восени 2017 року від ОСОБА_2 , яка повідомила, що отримала кадастрові номери на земельну ділянку, зокрема й на ту землю, де знаходиться будинок позивача. А згодом стала висловлюватися, що ОСОБА_1 користується її земельною ділянкою, чим порушила права позивача. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не зазначено, не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами у чому полягає порушення його права у зв`язку із присвоєнням земельній ділянці, яка належить відповідачу кадастрових номерів 3510100000:48:432:0035 та 3510100000:48:432:0036. Державний акт виданий на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , а домоволодіння позивача розташоване за адресою: АДРЕСА_1 і не входить до земельної ділянки площею 1014,6 кв. м., яка належала ОСОБА_3 . Рішення третьої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10.06.1998 року № 24 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови» яким вирішено передати у приватну власність земельні ділянки декільком особам, де у списку до рішення ОСОБА_3 зазначений під № 110, стосується також інших осіб, а не лише одного батька позивача - ОСОБА_3 . Більш того, позивач просить скасувати рішення Кіровоградської міської ради, проте, вказана позовна вимога заявлена до відповідача Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради м. Кропивницького, яке є неналежним відповідачем у справі. Зокрема, позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів на підставі яких суд встановив би наявність порушення прав позивача. Також, суд першої інстанції зазначив, що відсутність встановлення факту порушення, невизнання або оспорення права позивача виключає застосування у спорі положення законодавства про позовну давність, оскільки позовна давність у передбачених законом випадках застосовується судом лише у випадку обґрунтованості позовних вимог. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2019 року та ухвалити нове по суті позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, а також прийняте з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Позиція суду про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити є помилковою, адже встановлено беззаперечний факт заволодіння відповідачем належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка набута правомірно у відповідності до чинного на той час законодавства, що підтверджується наданими до суду першої інстанції доказами. Суд першої інстанції, розглядаючи позовну заяву не надав належної правової оцінки неодноразовим пояснення позивача та його представника у ході судового розгляду, а також не надав достатньої уваги дослідженню всіх обставин, викладених у позові, а застосував лише необґрунтовані доводи відповідачів. Зазначаючи в рішенні суд першої інстанції про те, що вимога про скасування рішення Кіровоградської міської ради заявлена до Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради м. Кропивницького, яке є неналежним відповідачем у справі, не звернув увагу на те, що в матеріалах справи є заява про розгляд справи за відсутності Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради м. Кропивницького, в якій воно повідомило суд про те, що є неналежним відповідачем по справі. Ніякої аргументації щодо висловленого власного рішення дане Управління суду не надало. Міська рада м. Кропивницького є правонаступником Кіровоградської міської ради, а Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради м. Кропивницького уповноважене займатися саме всіма земельними питаннями на теренах м. Кропивницького. Позивач також не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що рішенням третьої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10.06.1998 № 24 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови» стосується також інших осіб, а не одного ОСОБА_3 , адже задовольняючи позовну вимогу про скасування вказаного рішення, суд першої інстанції міг виключити зі списку ОСОБА_3 . Порушуючи норми процесуального права, судом першої інстанції не застосовано нормативно-правові акти, які підлягають обов`язковому застосуванню при вирішенні позову про захист прав споживачів, упереджено не встановлено порушених прав позивача та не наведено назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався. Судом порушені принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, принцип змагальності сторін, принцип диспозитивності цивільного судочинства, а також вимоги статей 76 та 77 ЦПК України. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення. В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Харченко О. В. підтримали доводи апеляційної скарги. Харламова Н. О., представник Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради м. Кропивницького та представник Міської рада міста Кропивницького в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з судовими повістками. Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту від 22.04.1975, на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради від 07.04.1975 за № 235, ОСОБА_1 було виділено в натурі земельну ділянку загальною площею 450,0 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 16). Відповідно договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 12.05.1975 на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради від 07.04.1975 за № 235, ОСОБА_1 було виділено на праві безстрокового користування земельну ділянку загальною площею 450,0 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 17- 18). Дозволом № 61 на здійснення будівельних робіт позивачу дозволено здійснення будівельних робіт на будівництво індивідуального житлового будинку з надвірними спорудами на присадибній ділянці АДРЕСА_1 на підставі генплану, затвердженого головним архітектором міста Кіровограда від 22.04.1975 і договору про право забудови укладеного на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради від 07.04.1975 №

235. Строк завершення робіт встановлений до 07.04.1978 (том 1, а.с. 19). Відповідно до Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 517099 від 15.02.2013, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі частки 1/2 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 (том 1, а.с. 33). Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 10478161 від 08.10.2013, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі частки 1/4 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано за ОСОБА_6 (том 1, а. с. 34). Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 10470730 від 08.10.2013, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі частки 1/4 на праві приватної спільної часткової власності зареєстровано за ОСОБА_7 (том 1, а.с. 35). Рішенням сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10.06.1998 № 24 передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки, надані для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд (присадибна ділянка), садівництва і гаражного будівництва площею та розмірами, визначеними при встановлені меж в натурі (на місцевості) з видачею Державних актів на право приватної власності на землю згідно з додатками 1.2. (том 1, а.с. 108). У додатку до вказаного рішення у списку громадян, яким безкоштовно передані земельні ділянки у приватну власність та постійне користування в м. Кіровограді після проведення інвентаризації земельної ділянки під АДРЕСА_3 вказаний ОСОБА_3 , якому виділена земельна ділянка по АДРЕСА_2 , площею 1014,6 кв.м.(том 1, а.с. 109). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 22.02.2012 Міським відділом по державній реєстрації смертей Головного управління юстиції у Кіровоградській області (том 1, а. с. 12). Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.09.2012, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Усач Т.А., зареєстрованого у реєстрі за № 4-22 ОСОБА_2 на підставі заповіту від 12.05.1983 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку 1014,6 кв.м., що розташована на території АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 13). Відповідно до кадастрового плану земельній ділянці загальною площею 0,1015 га, за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСОБА_2 , присвоєно кадастрові номери 3510100000:48:432:0035 та 3510100000:48:432:0036 (том 1, а. с. 43-44). Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.08.2013 серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:48:432:0036 площею 0,0175 га (том 1, а. с. 67). Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.08.2013 року серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3510100000:48:432:0035 площею 0,084 га (том 1, а. с. 68). Згідно ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. За приписами ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Для забезпечення правильного і швидкого вирішення спору суд з урахуванням конкретних її обставин повинен чітко вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі як співпозивачі або співвідповідачі, треті особи. Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосуються вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України). За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. Частинами першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову. Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права. Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги про скасування кадастрових номерів 3510100000:48:432:0035 від 08.10.2012 та 3510100000:48:432:0036 від 08.10.2012 на земельні ділянки, державного акта на землю серії КР № 00008932 від 11 серпня 1998 року та рішення третьої сесії Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10 червня 1998 року № 24 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови» з доданим Списком як додатком до зазначеного рішення міської ради (том 1, а. с. 1-45, 102-106). Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про Держаний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Згідно з пункту п`ятого частини шостої Загальної частини постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в м. Києві та Севастополі) належить присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам. Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач оспорює дії органів, які погоджували та встановлювали в натурі межі земельної ділянки, надавали дозвіл на розробку та затверджували технічну документацію на земельні ділянки, а також здійснили державну реєстрацію новостворених земельних ділянок з присвоєнням їм кадастрових номерів. Однак, пославшись на порушення прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , позивач не залучив до участі у справі відповідні органи, які на його думку порушили його право, зокрема державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру. Крім того, позивач просив скасувати Державний акт про право приватної власності на землю серії КР № 00008932 від 11 серпня 1998 року та рішення Кіровоградської міської ради двадцять третього скликання від 10.06.1998 № 24 «Про приватизацію земельних ділянок індивідуальної забудови». Тобто, позивачем оскаржується рішення Кіровоградської міської ради, яка відповідно до пункту 1 рішення № 1236 від 27 листопада 2017 року десятої сесії сьомого скликання Кіровоградської міської ради, у зв`язку з перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький, перейменована на Міську раду міста Кропивницького. Разом з тим, позивач залучив до участі у справі Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Міської ради м. Кропивницького, тобто структурний підрозділ Міської ради м. Кропивницького, яка і є належним відповідачем. У зв`язку з незалученням до участі в справі всіх суб`єктів, в якості відповідачів (співвідповідачів), апеляційний суд не вправі встановлювати обставини справи, зокрема щодо законності присвоєння кадастрових номерів, видання державного акту про право приватної власності на землю, прийняття рішення міською радою та давати їм правову оцінку, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з позовом з правильно визначеним ним суб`єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту відповідного права або законного інтересу. З огляду на викладене в задоволенні позову необхідно відмовити з підстав пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача та не залучення всіх належних відповідачів, а тому мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням її в редакції цієї постанови. Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 листопада 2019 року змінити виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 31.08.2020. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко