Постанова 4808 № 343/1218/20

Справа № 343/1218/20 Провадження № 22-ц/4808/1007/20 Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Пнівчук О.В. суддів: Мелінишин Г.П., Томин О.О. з участю секретаря Бойчука Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Долинського районного суду від 17липня2020 року, вскладі судді Лицура І.М., у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірина Михайлівна, державний виконавець Долинського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Борис Юлія Богданівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського округу Боднар І.М., державний виконавець Долинського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Борис Ю.Б. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Одночасно з позовною заявою 16 липня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження від 09.07.2020 року ВП №62521987 з примусового виконання виконавчого напису №2553 від 03.09.2019 року. Дану заяву мотивує тим, що приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Бондар І. М. вчинено виконавчий напис № 2553 від 03.09.2019 року про звернення стягнення на належне йому нерухоме майно - земельну ділянку й об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та за рахунок коштів отриманих від реалізації даного майна задоволити вимоги AT КБ «Приватбанк». На підставі виконавчого напису державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2020 року ВП № 62521987 та про арешт майна від 09.07.2020 року ВП № 62521987, а тому є підстави вважати, що вищевказане майно без його згоди може бути відчужено на користь третіх осіб, та що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки даний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Ухвалою Долинського районного суду від 17 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні від 09.07.2020 року ВП № 62521987 з примусового виконання виконавчого напису № 2553 від 03.09.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Бондар І. М. про звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходяться в АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1 . Не погоджуючись з ухвалою суду АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду постановлену з порушенням норм процесуального права, зазначає, що суд не мотивував своє рішення, обмежившись посиланням на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має встановити чи дійсно між сторонами існує спір, та брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Просить скасувати ухвалу Долинського районного суду від 17 липня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, стягнути з позивача судові витрати. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому посилається на те, що виконавчий напис №2553 від 03.09.2019 року вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і як наслідок неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить позивачу на праві власності. Є підстави вважати, що даний будинок, без згоди позивача може бути відчужено на користь третіх осіб, та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» . Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, вважає її безпідставною, просив ухвалу суду залишити без змін. Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передбачений законом, є співмірним заявленим позовним вимогам і його невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до неможливості захисту законних інтересів позивача, поновлення його порушеного права в майбутньому у випадку задоволення його позовних вимог. З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, 16 липня 2020 року позивач звернувся в суд з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 2553, вчиненого приватним нотаріусом Боднар І.М. від 03.09.2019 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно - земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Одночасно з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження від 09.07.2020 року ВП №62521987 з примусового виконання виконавчого напису №2553 від 03.09.2019 року, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62521987 від 09.07.2020 року з виконання виконавчого напису № 2553 виданого 03.09.2019 року (а.с. 63-64) та копію постанови про арешт майна боржника ВП №62521987 від 09.07.2020 року, якою накладено арешт на земельну ділянку та об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать йому на праві власності. (а.с. 65-66). Ухвалою Долинського районного суду від 17 липня 2020 року відкрито провадження у справі №343/1218/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського округу Боднар І.М., державний виконавець Долинського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Борис Ю.Б., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 75-76). Ухвалою Долинського районного суду від 03 серпня 2020 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу за даним позовом до розгляду по суті в судовому засіданні на 10:00 год. 01.10.2020 року з викликом сторін по справі (а.с. 102-103). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А у пункті 4 даної постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Враховуючи викладене, оскільки існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, то наведений захід забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність позивачем тієї обставини, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, що є обов`язковою умовою для забезпечення позову. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали суду з мотивів наведених у апеляційній скарзі не встановлено, а тому апеляційну скаргу відповідно до положень ст. 376 ЦПК України слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду від 17 липня 2020 року залишити без зміни. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 02 вересня 2020 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: Г.П. Мелінишин О.О. Томин