Ухвала КАС ВС № 140/2486/20
від 02.09.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 02 вересня 2020 року м. Київ справа № 140/2486/20 адміністративне провадження № К/9901/20368/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Волиньбакалія» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного суду від 23 червня 2020 року у справі № 140/2486/20 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Волиньбакалія» до Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» про визнання дій протиправними та скасування оцінки нерухомого майна, УСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Волиньбакалія» (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича по визначенню вартості (оцінці) нерухомого майна, що розташоване за адресою місто Ковель, вул. Грушевського, 104а та складається з: будівлі, закритий склад Г-1, загальною площею 1638, 8 м кв. (2133240, 00 грн); земельної ділянки, площею 0, 3871 га, цільове призначення: для розміщення виробничої бази, кадастровий номер: 0710400000:31:001:0041 (1743620, 00 грн); земельної ділянки, площею 0, 4386 га, цільове призначення: для розміщення та обслуговування складу-магазину, кадастровий номер: 0710400000:31:001:0040 (1973120, 00 грн), яка була визначена приватним виконавцем виконавчого округy Волинської області Таранко Дмитром Вікторовичем і зазначена в повідомленні «Щодо вартості майна» від 14.02.2020 № 584 (на підставі Звіту за результатами проведення оцінки вартості майна, підготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Пpивaтнa експертна служба») та скасувати оцінку вартості комплексу нерухомого майна, що розташоване за адресою місто Ковель, вул. Грушевського, 104а . Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного суду від 23 червня 2020 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Публічне акціонерне товариство «Волиньбакалія» звернулося до Верхового Суду з касаційною скаргою. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішенння, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Скаржник мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано. Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Волиньбакалія» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного суду від 23 червня 2020 року у справі № 140/2486/20 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Волиньбакалія» до Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна експертна служба» про визнання дій протиправними та скасування оцінки нерухомого майна. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк О.В.Калашнікова