Постанова 4855 № 361/2211/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 361/2211/18 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Гайворонського В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2020 року, суддя Сердинський В.С., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Янчинського Олега Віталійовича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Янчинського Олега Віталійовича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Янчинського Олега Віталійовича щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зобов`язано начальника Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області вчинити певні дії, а саме: визначити особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначене ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 01 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн та витрати за проведення автотехнічної експертизи №447/11/2019 від 13 листопада 2019 року в розмірі 9000 грн. Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2020 року заяву задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву від 01.07.2020 року про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити повністю. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як убачається із заяви ОСОБА_1 від 01 липня 2020 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2020 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн та витрат за проведення автотехнічної експертизи №447/11/2019 від 13 листопада 2019 року в розмірі 9000 грн. Задовольняючи частково заяву щодо ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн та відмовив у стягненні витрат за проведення автотехнічної експертизи №447/11/2019 від 13 листопада 2019 року в розмірі 9000 грн, оскільки вказана експертиза проведена з ініціативи позивача поза межами судового провадження і, окрім того, позивач не просив суд ні у позовній заяві, ні в судовому засіданні стягнути на його користь витрати за проведення експертного висновку. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до частин першої та шостої ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Частиною дев`ятою статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. З матеріалів справи вбачається, ТОВ «Експертно-дослідна служба України» на замовлення ОСОБА_1 надано висновок експерта №447/11/2019 від 13 листопада 2019 року, складений судовим експертом ТОВ «Експертно-дослідна служба України» Кирієнко В.Г. (а.с.94-99). Зазначений висновок надавався відповідно до договору про надання послуг позивача та експертної установи. Для проведення експертизи позивачем були надані електронні копії матеріалів справи №361/2211/18 та відеозапис ДТП. Із зазначеного висновку вбачається, що питання, які були поставлені на вирішення експерта стосуються дій водія автомоблія «Фольксваген» в ситуації, що призвела до ДТП та наявність в діях обох водіїв порушень ПДР. Таким чином, зазначений експертний висновок стосується обставин ДТП, тоді як у даній справі питання винуватості учасників ДТП не встановлюється, так як позивач просив визнати протиправною бедіяльність начальника Броварського відділу поліції щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та про зобов`язання визначити особу, уповноважену на складання протоколу про адміністратвине правопорушення та скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 . Будь-яких висновків щодо обставин даної справи висновок експерта не містить, що позивач не оспорював в ході апеляційного розгляду справи. Як у первісному позові, так і в уточненнях до позовних вимогах (а.с.107) позивач не ставив питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з проведенням висновку експертизи. Відповідно до п.3 ч.3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи. Згідно з частиною 5 ст. 137 КАС України, розмір витрат на підготоку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, ні в позовній заяві, ні в заяві про уточнення позовних вимог, ні в судовому засіданні позивач не просив суд про стягнення на його користь понесених витрат в розмірі 9000 грн. Фактично заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на проведення експертизи позивачем подано 01 липня 2020 року, тоді як рішення судом ухвалено 26 травня 2020 року. Тобто заява про стягнення таких витрат поступила від позвиача після завершення розгляду справи та ухвалення у справі остаточного судового рішення. Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Оскільки позивач заяв чи клопотань про стягнення судових витрат на проведення експертизи не подавав, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення таких витрат. Окрім того, колегія суддів зазначає, що судові витрати не є позовними вимогами у розумінні вимог КАС України, а тому у даному випадку не має підстав для застосування частини 2 ст. 9 КАС України, а саме виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина як на те послався позивач у поданій апеляційній скарзі. Щодо стягнутого судом першої інстанції судового збору, то позивач в апеляційній скарзі рішення суду в цій частині не оскаржує. Відповідачем додаткове рішення у даному провадженні не оскаржується, а тому колегія суддів переглядає законність судового рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування додаткового рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2020 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 липня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.