Постанова 4855 № 826/3147/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3147/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В.,Коротких А.Ю., за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Задорожної Катерини Вікторівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: - визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» протиправною щодо не зняття тимчасових обмежень на здійснення банком операцій з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 200 000, 00 грн., та не надання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін (уточнень/доповнень/інформації), а саме: 1) змін до бази даних про вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 щодо зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів; 74; сумі 200 000,00 грн.; 2) змін до Переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ «КБ «Хрещатик», мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн. на рахунку № НОМЕР_1 та виплати кошти гарантованого відшкодування в сумі 200 000,00 грн. в межах гарантованої Фондом суми; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка І.І. зняти будь-які тимчасові обмеження на здійснення банком операцій з рахунку вкладника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн. та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни (уточнення/доповнення/інформацію), а саме: 1) зміни до бази даних про вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 із зазначенням в супровідному листі відповідного типу змін, а саме: зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн.; 2) зміни до Переліку рахунків, за якими вкладники «ПАТ «КБ «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі-Перелік) щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн. на рахунку № НОМЕР_1 та виплати ОСОБА_1 кошти гарантованого відшкодування в сумі 200 000,00 грн. в межах гарантованої Фондом суми. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою Верховного Суду від 17 березня 2020 року касаційну скаргу представника позивача задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року у справі №826/3147/17 скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2015 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ОСОБА_2 (далі - вкладник) укладено договір №245D-643111 банківського вкладу «Новорічний старт» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців із пролонгацією) (далі - договір вкладу). Відповідно до п. 1.1 договору вкладу банк приймає грошові кошти вкладника, в подальшому «вклад», на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 , в подальшому «вкладний», що відкривається банком на його ім`я, в сумі 200 000, 00 грн. на термін з 02.12.2015 року по 02.06.2016 року з автоматичним продовженням (пролонгацією) терміну вкладу на аналогічний термін (6 місяців). Згідно заяви вкладника від 02.12.2015 року вх. 5262 та копії квитанції, яка міститься в матеріалах справи грошові кошти у розмірі 200 000, 00 грн. зараховані на депозитний рахунок вкладника - ОСОБА_2 . У подальшому, між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги від 01.04.2016 року за реєстровим номером 549 (далі - договір про відступлення права вимоги). Пунктом 1.1. зазначеного договору встановлено, що вкладник передає, а новий вкладник одержує право вимоги виконання юридичною особо за законодавством України - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик», надалі за текстом - боржник, зобов`язань, що випливають з договору №245D-643111 банківського вкладу «Новорічний старт» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців із пролонгацією) від 02.12.2015 року, укладеного між вкладником і боржником. 01.04.2016 року ПАТ «КБ «Хрещатик» отримано повідомлення вх.1445/1 від ОСОБА_2 про те, що 01.04.2016 року на підставі статті 516 Цивільного кодексу України нею здійснено відступлення права вимоги боргу по договору №245D-643111 банківського вкладу «Новорічний старт» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців із пролонгацією) від 02.12.2015 року на користь нового вкладника ОСОБА_1 ; надалі банку належить здійснити сплату боргу в розмірі відступлення права вимоги (200 000, 00 грн.) на користь нового вкладника та за його вказівками і вимогами. Цього ж дня між ПАТ «КБ «Хрещатик» (банк) та гр. ОСОБА_2 (вкладник), ОСОБА_1 (новий вкладник) укладено додатковий договір №1 до Договору №245D-643111 банківського вкладу «Новорічний старт» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів від 02.12.2015 року у зв`язку із зміною вкладного рахунку для обліку відступлення грошових коштів, викласти в такій редакції пункт: « 1.1 БАНК приймає грошові кошти ВКЛАДНИКА, в подальшому «Вклад», на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2 , в подальшому «Вкладний», що відкривається БАНКОМ на його ім`я, в сумі 200 000, 00 (двісті тисяч) грн.. на термін з 01.04.2016 року по 02.06.2016 року. Кошти, прийняті у після операційний час, святкові, неробочі або вихідні дні, зараховуються на Вкладний рахунок на наступний робочий день. Термін відраховується з дня зарахування коштів на Вкладний рахунок». Поряд з цим, 01.04.2016 року за вх.№1532/1 Києво-Святошинським відділенням ПАТ «КБ «Хрещатик» отримано розпорядження від ОСОБА_2 , яке погоджено з ОСОБА_1 на переказ коштів по договору №245D-643111 банківського вкладу «Новорічний старт» в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (6 місяців) від 02.12.2015 року. Згідно виписки по особовому рахунку за період з 01.04.2016 року по 06.06.2016 року, на рахунок ОСОБА_1 05.04.2016 року надійшли грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. згідно з договором №245D-643111 від 02.12.2015 року. Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 року № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з вказаним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку Ігорю Івановичу строком на один місяць з 05.04.2016 року до 04.05.2016 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016 року №560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016 року до 04.06.2016 року включно. На підставі рішення Правління Національного Банку України від 02 червня 2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації банку з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенку І.І. 22.06.2016 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про включення її до реєстру вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» на виплату гарантованої суми відшкодування вкладу. 25.08.2016 року відповідач листом №41/3-12/7890 повідомив позивача про те, що зазначені договори також підпадають під процедуру перевірки, тому на них встановлені тимчасові обмеження. 06.01.2017 року позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду з вимогою включити її персональні дані до Переліку та виплатити гарантовану державою суму відшкодування коштів за вкладами. Листом від 08.02.2017 року №2-2/618 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що комісією Фонду з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами розглянуто документи уповноваженої особи щодо завершення у ПАТ «КБ «Хрещатик» перевірки правочинів (у т.ч. договорів) вкладників - фізичних осіб на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними та внесення доповнень до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, стосовно вкладників, на вклади яких встановлені тимчасові обмеження виплати відшкодування. Згідно з діючим порядком, рішення комісії про доповнення Переліку має бути затверджено виконавчою дирекцією Фонду. Документи на затвердження направлені до Фонду 01.02.2017 року. Про прийняте рішення буде повідомлено додатково. Поряд з цим, зі змісту листа від 28.02.2017 року вих.№3/1013 вбачається, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» 01.02.2017 року направлено на затвердження виконавчою дирекцією Фонду зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до рішення прийнятого комісією Фонду з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами. Згідно з затвердженою формою Переліку, номери вкладних рахунків у ньому не зазначаються. Вкладник ОСОБА_1 включена до Переліку вкладників на залишок коштів на власному картковому рахунку у сумі 15,77 грн. Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивачка звернулась до суду з позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом № 4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. У взаємозв`язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону № 4452-VI. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Судом встановлено, що на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 05 квітня 2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» на вкладному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до укладеного договору банківського рахунку №26306078245, знаходилась сума 200 000,00 грн. Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду. Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією. Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України». Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними. Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону. Колегія суддів зазначає, що застосовуючи частину 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд або його Уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, на виконання своїх повноважень Уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов`язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини 2 та 3 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"). З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачені такі дії Уповноваженої особи Фонду як блокування коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому, при формуванні списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/11920/15 та від 20 листопада 2018 року у справі № 804/4554/15. Таким чином, здійснюючи блокування рахунку позивача без надсилання йому повідомлення з приводу нікчемності відповідного правочину (договору банківського вкладу) або транзакції за цим договором, Уповноважена особа Фонду вийшла за межі повноважень, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним. Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 Цивільного кодексу України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором. Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина 1 статті 1058 Цивільного кодексу України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування в порядку, передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими. Водночас постанова НБУ № 231/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку. Згідно з постановою НБУ № 231/БТ ПАТ КБ "Хрещатик" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Хрещатик" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові. Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ КБ "Хрещатик", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застостуванням. Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає. Крім того, у постанові НБУ № 231/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року по справі № 816/378/16. В свою чергу рішення Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" прийнято 05 квітня 2016 року. 01.04.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги відповідно до умов якого вкладником відступлено позивачу грошові кошти в сумі 200000,00 грн., 01.04.2016 між ПАТ «КБ «Хрещатик», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до договору №245D-643111, відповідно до умов якого банком прийнято грошові кошти на рахунок позивача. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи відповідача стосовно того, що договір банківського вкладу є нікчемним, як такий, що укладений під час дії обмежень, встановлених постановою Правління НБУ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" до категорії проблемних" та у день прийняття постанови Правління НБУ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" від 05.04.2016 року. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 826/6958/17. Посилання відповідача на те, що кошти на рахунок позивача надійшли на підставі так званого «дроблення» вкладів для отримання через третю особу гарантовану суму відшкодування за рахунок Фонду, не заслуговують на увагу суду та є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність правочину. Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як встановлено вище, крім укладення договору відступлення права вимоги, між позивачем, банком та первісним вкладником також укладено додатковий договір до договору банківського вкладу, яким преамбула договору банківського вкладу викладена в новій редакції, відповідно до якої позивач є вкладником банку. Отже, вимоги позивача фактично ґрунтуються не на договорі про відступлення прав вимоги, а є наслідком внесення змін до основного договору, які полягали у наданні згоди банком на зміну кредитора. Аналогічну правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2017 року № К/800/20726/17. Доводи відповідача та суду першої інстанції про те, що подані 01.04.2016 року до Банку заяви та розпорядження є юридично дефектними та не створювали легальних правових наслідків для цілей їх реалізації, також є необґрунтованими, оскільки, як зазначалось вище, вимоги позивача фактично ґрунтуються не на заяві, розпорядженні чи договорі про відступлення прав вимоги, а є наслідком внесення змін до основного договору. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що ОСОБА_1 є вкладником ПАТ «КБ «Хрещатик», який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а правові підстави для обмеження виплат за вкладним рахунком відсутні, що також фактично визнається відповідачем з огляду на включення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на суму 200 000 грн. Єдиною підставою для не виплати гарантованої суми вкладу є тимчасові обмеження за вкладним рахунком ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (в редакції, чинній на момент вирішення спору) передбачено, що неплатоспроможний банк має право надати до Фонду зміни, та/або доповнення, та/або уточнення до бази даних про вкладників (далі - зміни до бази даних). Зміни до бази даних надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом, у якому зазначаються: - тип змін до бази даних (зміна реквізитів вкладника без зміни гарантованої суми відшкодування, тимчасове обмеження (з причини відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо), зняття тимчасового обмеження, зміна сум залишків коштів тощо); - кількість інформаційних рядків, що змінюються; - підсумкові значення сум у файлі змін (для ідентифікації файла за записами, що змінюються). Усі зміни до бази даних про вкладників надаються окремими файлами відповідно до їх типу, сформованими за правилами формування csv файлів згідно з додатком 1 до цього Положення. Опис можливих змін до бази даних про вкладників наведено в додатку 2 до цього Положення. Однак, не зважаючи на відсутність перешкод для виплати позивачу гарантованої суми вкладу та для обмежень за вкладним рахунком відповідач, не надав до Фонду відповідні зміни до бази даних про вкладників на паперових та електронних носіях разом із відповідним супровідним листом в частині зняття тимчасового обмеження виплат за вкладним рахунком позивача, що свідчить про протиправну бездіяльність Уповноваженої особи та є підставою для зобов`язання вчинити відповідні дії й задоволення позову в цій частині для належного захисту прав та законних інтересів позивача. Колегія судді апеляційної інстанції доходить до висновку, що не зняття тимчасових обмежень на здійснення банком операцій з рахунку позивача та щодо не надання до Фонду змін до переліку вкладників, за яким вкладники ПАТ «КБ «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зняття обмежень здійснюється шляхом подання до Фонду відповідних зміни до бази даних про вкладників відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення. В свою чергу, ОСОБА_1 вже включена до переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що встановлено вище та не заперечувалося сторонами. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до пп. «б» п. 4 ч.1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, під час подання позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі - 4608 грн., що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України). Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі 4608 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок Уповноваженої особи, яка виступала відповідачем у справі. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» щодо не зняття тимчасових обмежень на здійснення банком операцій з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 200 000, 00 грн., та не надання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін (уточнень/доповнень/інформації), а саме: 1) змін до бази даних про вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 щодо зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів; 74; сумі 200 000,00 грн.; 2) змін до Переліку рахунків, за яким вкладники ПАТ «КБ «Хрещатик», мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн. на рахунку № НОМЕР_1 та виплати кошти гарантованого відшкодування в сумі 200 000,00 грн. в межах гарантованої Фондом суми. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» зняти будь-які тимчасові обмеження на здійснення банком операцій з рахунку вкладника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн. та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни (уточнення/доповнення/інформацію), а саме: 1) зміни до бази даних про вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» про вкладника ОСОБА_1 із зазначенням в супровідному листі відповідного типу змін, а саме: зняття тимчасового обмеження з рахунку № НОМЕР_1 на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн.; 2) зміни до Переліку рахунків, за якими вкладники «ПАТ «КБ «Хрещатик» мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (далі-Перелік) щодо внесення інформації про вкладника ОСОБА_1 в Перелік на залишок коштів в сумі 200 000,00 грн. на рахунку № НОМЕР_1 та виплати ОСОБА_1 кошти гарантованого відшкодування в сумі 200 000,00 грн. в межах гарантованої Фондом суми. Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на користь ОСОБА_1 сплачений при поданні позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі - 4608 грн. (чотири тисячі шістсот вісім гривень). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І. В. Федотов А.Ю. Коротких