LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС909/1345/14

від 31.08.2020 · Господарська
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою та доповненнями до неї Гаражного кооперативу "Соколи" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020, постанову Західного апеляційного господарсь…

УХВАЛА 31 серпня 2020 року м. Київ Справа № 909/1345/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Краснова Є. В., Пількова К. М., розглянувши матеріали касаційної скарги та доповнення до неї Гаражного кооперативу "Соколи" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, до: 1) Вовчинецької сільської ради, 2) Акціонерного товариства відкритого типу "Родон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 1) Івано-Франківська міська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 2) Гаражний кооператив "Соколи", 3) Товариство з обмеженою відповідальностю "Х-Адванс", 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С."ЯК БЛАГО", про скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 07.02.08 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій 225, с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради в оренду АТВТ "Родон"; скасування рішення Вовчинецької сільської ради від 29.02.08, яким погоджено звіт про експертну оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га по вул.Вовчинецькій,225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради; визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.08 укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.08 укладеного між Вовчинецькою сільською радою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501090030118, виданий АТВТ "Родон" 04.06.08, ВСТАНОВИВ: 18.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Гаражного кооперативу "Соколи" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (з урахуванням ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.02.2020 про виправлення описки) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі № 909/1345/14, подана 15.06.2020. У подальшому на адресу Суду надійшло доповнення до касаційної скарги, в яких Гаражний кооператив "Соколи" просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 909/1345/14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 касаційну скаргу Гаражного кооперативу "Соколи" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі № 909/1345/14 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, адже касаційна скарга була оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків. Від Гаражного кооперативу "Соколи", на виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020, надійшла заява про усунення недоліків, з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави. На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанцій не враховано висновків щодо застосування: - статті 19 Конституції України, статті 21 Цивільного кодексу України та статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні? у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 911/436/17 щодо того, що рішення органу місцевого самоврядування може бути скасоване судом, якщо воно прийняте з порушенням вимог (приписів) закону; - статті 140 Земельного кодексу України, пункту 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43 у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12.09.2012 у справі № 6-71цс12 щодо того, що в разі, якщо на підставі рішення органу місцевого самоврядування в особи виникло право власності на земельну ділянку, позбавити її цього права цей орган може лише з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України; - статті 124 Конституції України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16 щодо того, що оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу право продавця на розпорядження предметом договору було обмежене наявність судового спору, а отже продавець не вправі був відчужувати предмет договору та виносити будь-які рішення щодо розпорядження ним; - статті 152 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 12.09.2012 у справі № 6-71цс125, від 11.03.2015 у справі № 6-22цс15, від 01.07.2015 у справі № 6-319цс15, від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; - статті 134 Земельного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/13129/17 щодо того, що земельна ділянка не може бути передана у користування без проведення земельних торгів якщо її площа значно перевищує площу нерухомості. Крім того в касаційній скарзі та доповненнях до неї Гаражний кооператив "Соколи" зазначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є неправильне застосування та незастосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (статей 21, 203, 215, 228, 638, 764 Цивільного кодексу України, статей 19, 21, 83, 84, 95, 116, 122, 124-128, 134, 140, 149, 152, 155, 193 Земельного кодексу України, статті 59 Закону України ?Про місцеве самоврядування в Україні?, статті 33 Закону України ?Про оренду землі?, статей 19, 124 Конституції України, пункту 1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43) та порушення норм процесуального права (статей 86, 236, 240, 244, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України) за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а саме щодо застосування: - статей 203, 215, 638 Цивільного кодексу України та статті 128 Земельного кодексу України в частині скасування оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсними спірних цивільних угод, що прийняті та укладені на підставі різних кадастрових номерів і фіктивних (підроблених) документів (експертних висновків, довідок тощо); - статей 116, 149, 151 Земельного кодексу України щодо передачі в оренду та продажу спірної земельної ділянки, без вилучення цієї земельної ділянки у попереднього власника (орендаря) за умови знаходження на цій земельній ділянці нерухомого майна, що не належить новому власнику (орендарю); - статті 21 Земельного кодексу України в частині зміни цільового призначення спірної земельної ділянки без дотримання встановленого законом порядку; - статті 764 Цивільного кодексу України та статті 33 Закону України ?Про оренду землі? щодо порушення першочергового права на оренду земельної ділянки попереднього орендаря Гаражного кооперативу "Соколи"; - статті 134 Земельного кодексу України в частині передачі в оренду та продаж земельної ділянки на неконкурентних засадах за відсутності на спірній земельній ділянці об`єктів нерухомості, які б належали орендарю (покупцю) Акціонерному товариству відкритого типу "Родон"; - статей 240, 282 Господарського процесуального кодексу України. Приймаючи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги та доповнення до неї є достатніми для відкриття касаційного провадження. Одночасно з касаційною скаргою та доповненнями до неї Гаражним кооперативом "Соколи" заявлені клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (в частині незадоволених позовних вимог) і постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та зупинення виконання додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 909/1345/14 до закінчення їх касаційного перегляду. Розглянувши ці клопотання, Суд відмовляє в їх задоволенні, зважаючи на таке. Абзацом 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо. Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивоване. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. При цьому застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави вагомими та доведеними, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої таке рішення постановлене, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог. Разом з тим в ухвалі про зупинення судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення. Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними (з недоліками). Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. У клопотаннях не наведено достатніх доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, свобод та інтересів його, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 3 статті 301 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Керуючись статтями 121, 234, 235, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою та доповненнями до неї Гаражного кооперативу "Соколи" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020, постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 і додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 909/1345/14.

2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 22 вересня 2020 року о 15:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 202.

3. Відмовити Гаражному кооперативу "Соколи" у задоволенні клопотань про зупинення дії рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2020 (в частині незадоволених позовних вимог) і постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 та зупинення виконання додаткової постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 у справі № 909/1345/14 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 15.09.2020.

5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Я. Чумак Судді Є. В. Краснов К. М. Пільков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»