LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Східний апеляційний господарський суд922/1562/19

від 27.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" серпня 2020 р. Справа № 922/1562/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С. за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М. за участю прокурора - Ткаченко К.О. (посвідчення №036249 від 12.11.2015); представників сторін: позивача - не з`явився; відповідача - Шевченко С.В. (довіреність б/н від 20.08.2019, посвідчення №002301 від 22.01.2019); третьої особи - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх.№3710Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2019 (суддя Буракова А.М. повний текст рішення складено 15.11.2019) у справі №922/1562/19 за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Харківській області, м.Харків; до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД", м.Харків; про стягнення 105803,02 грн., розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку, - ВСТАНОВИЛА: Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (позивач), з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (відповідач), в якій просить суд: - стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 105803,02 грн. згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107; - розірвати договір оренди землі від 16.08.2008, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 27.08.2008 за №140867100107; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:009:0064 загальною площею 0,2739 га, розташовану по проспекту Перемоги (в районі будинку № 61) в м. Харкові Харківській міській раді. - стягнути з відповідача судовий збір. Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2019 у справі №922/1562/19 в позові відмовлено повністю. Прокурор із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2019 у справі №922/1562/19 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, здійснити перерозподіл судових витрат, розгляд справи здійснювати за участю представника прокуратури Харківської області, про дату, час та результати розгляду апеляційної скарги повідомити сторони та прокуратуру Харківської області. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що прокурором обґрунтовано наявність підстав для звернення до суду з даним позовом і інтересах держави в особі Харківської міської ради. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 для розгляду справи №922/1562/19 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора області на рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2019 у справі №922/1562/19. Встановлено строк позивачу, відповідачу та третій особі для подання відзивів на апеляційну скаргу прокурора (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 09.01.2020 о 12:30 год. Ухвалою суду від 09.01.2020 зупинено апеляційне провадження у справі №922/1562/19 до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №912/2385/18. 23.07.2020 до канцелярії апеляційного суду надійшло клопотання Харківської місцевої прокуратури № 1 щодо поновлення провадження у справі у зв`язку із ухваленням вказаної постанови (вх.№6908). Судовою колегією встановлено, що 20.07.2020р. на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень було опубліковано повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 провадження у справи поновлено та призначено до розгляду на 25.08.2020. Представником позивача подано клопотання про повернення апеляційної скарги (вх.№7874 від 25.08.2020) та дебати щодо законності представництва прокурором в суді інтересів держави та місцевої громади (вх.№7873 від 25.08.2020). В обґрунтування клопотання про повернення апеляційної скарги вказує, що 17.07.2020 відповідач отримав апеляційну скаргу, підписану заступником прокурора області Анушкевичем В. Вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає розгляду, оскільки в порушення ч. 2 п. 2 статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі не зазначено: 1. повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу. Відтак вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Зазначає, що апеляційну скаргу підписала особа, яка не зазначила своє ім`я та по батькові та посадове становище якої не зазначено, оскільки в Україні не має прокуратури області. Є прокуратури конкретних областей. Крім того, повноваження підписанта апеляційної скарги також не визначені. Вважає, що суд апеляційної інстанції повинен закрити провадження у справі, на підставі п. 2 статті 264 ГПК України, оскільки після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати. В судове засідання 25.08.2020 з`явились прокурор та представник відповідача. Розглянувши вказане клопотання відповідача, судова колегія відхиляє його з огляду на таке. З титульної сторінки апеляційної скарги вбачається, що вона подається він імені саме прокуратури Харківської області із відповідним зазначенням адреси та реквізитів. Крім того, щодо посадового становища заступника прокурора області В.Анушкевича судова колегія зазначає, що вказана інформація є загальновідомою та розміщена на офіційному сайті прокуратури Харківської області. Відтак, у колегії суддів відсутні сумніви щодо посадового становища даної особи. В судовому засіданні 25.08.2020 оголошено перерву до 27.08.2020 до 11:00 год. В судовому засіданні 27.08.2020 прокурор підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Представник відповідача заперечує про задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просить залишити його в силі. Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористались та в судове засідання не з`явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні прокурора та представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (позивач), з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (відповідач), в якій просить суд: - стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 105803,02 грн. згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107; - розірвати договір оренди землі від 16.08.2008, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 27.08.2008 за №140867100107; - зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:009:0064 загальною площею 0,2739 га, розташовану по проспекту Перемоги (в районі будинку № 61) в м. Харкові Харківській міській раді. - стягнути з відповідача судовий збір. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що в поданій до суду позовній заяві прокурором не наведено обставини, які унеможливлюють або перешкоджають Харківській міській раді самостійно захистити інтереси держави та відповідно не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва міської ради у даній справі та не подано належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність підстав для здійснення такого представництва. Проте, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в позові без розгляду по суті позовних вимог прокурора. Відмова у позові, поданому прокурором за наявності компетентного органу, через те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва, означатиме неможливість повторного звернення як прокурора, так і самого органу як позивача в інтересах держави. За висновками Великої Палати Верховного Суду, зробленими в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2019 року у справі №925/226/18. Відтак, судова колегія дійшла висновку про порушення місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, що є підставою для його скасування. Розглянувши та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає про таке. Як свідчать матеріали справи, прокурор при зверненні до суду з позовом по даній справі обґрунтовує необхідність такого звернення в інтересах держави в особі Харківської міської ради наступним: Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Разом із тим, з наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. Статтями 142 Конституції України та 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Як встановлено місцевою прокуратурою, при наявності у ТОВ "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" заборгованості за договором оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107, систематичної несплати орендної плати взагалі, орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по примусовому вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та, як наслідок, й інтересів держави в цілому. Бездіяльність Харківської міської ради, на думку прокурора, також підтверджується листом №59/0/226-19 від 19.04.2019 Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, відповідно до якого Департаментом станом на 19.04.2019 не вживалися заходи цивільно-правового характеру шляхом пред`явлення позовів до суду про стягнення заборгованості з орендної плати. Як зазначає прокурор, сам факт незвернення до суду міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо як розірвання договору оренди земельної ділянки, так і стягнення коштів за користування земельною ділянкою. Прокурор вказує, що за наведених обставин у нього виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади Харківської міської ради та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Розглянувши матеріали справи, судова колегія констатує, що прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи. Вирішуючи даній спір по суті позовних вимог, колегія суддів зазначає про таке. 16.08.2008 між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір), зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 27.08.2008 № 140867100107. За умовами п.1. договору орендодавець на підставі рішення 46 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 06.03.2006 № 51/06 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" та рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року за № 31/08 "Про внесення змін до рішень сесії Харківської міської ради" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, пр. Перемоги (в районі будинку № 61). Відповідно до п.2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2739 га, в тому числі: інших угідь 0,2739 га. Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: - на період будівництва - 801647,00 грн.; - на період експлуатації - 1603294,00 грн. При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Договір укладено строком: на період будівництва до 06.03.2010 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 06.03.2031 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніш ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору). Згідно п.9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківський області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить: на період будівництва згідно з розрахунком № 613/8 від 03.07.2008 становить 8 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 64131,76 грн.; на період експлуатації згідно з розрахунком № 614/8 від 03.07.2008 року становить 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 48098,82 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: на період будівництва згідно з розрахунком № 613/8 від 03.07.2008 становить 5344,31 грн.; на період експлуатації згідно з довідкою № 614/8 від 03.07.2008 року становить 4008,24 грн. Пунктом 10 договору передбачено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами. Відповідно до п.13 договору, розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршання стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. Пунктом 28 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а п. 31 вказаного договору передбачено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату в строки та в розмірах, встановлених цим договором. У відповідності до п. 35 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Згідно п. 37 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок не виконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Також, п. 38 договору було передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця. Відповідно до п. 42 договору невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкту оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом; витяг з нормативної грошової оцінки земель. Згідно плану земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки - 6310136300:14:009:0064. 29.08.2008 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" було складено акт приймання-передачі земельної ділянки за договором. Листом №438/0/225-19 від 28.01.2019 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про наявність податкового боргу по орендній платі за землю у юридичних осіб по м. Харкову станом на 01.01.2019, зокрема у ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107 у розмірі 93433,48 грн. Листом №1370/0/225-19 від 28.02.2019 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про наявність податкового боргу по орендній платі за землю у юридичних осіб по м. Харкову станом на 01.02.2019, зокрема у ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107 у розмірі 105803,02 грн. Листом №839/116-19 від 04.04.2019 Відділ у м. Харкові Головного управління держгеокадастру у Харківській області повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про облік у відділі станом на 29.12.2012 договору оренди землі за №140867100107 від 27.08.2008, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" за адресою: м. Харків, пр. Перемоги (в районі будинку № 61) площею 0,2739 га кадастровий номер 6310136300:14:009:0064. Листом №11667/9/20-40-56-07-18 від 11.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області повідомило Харківську місцеву прокуратуру № 1 про те, що станом на 10.04.2019 по ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" (ЄДРПОУ 33675875) лічиться заборгованість з орендної плати у сумі 105803,02 грн. Податковий борг виник 30.05.2018 року за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов`язань з орендної плати. Також, ГУ ДФС у Харківській області до листа було надано розрахунок суми заборгованості з орендної плати за землю по ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" за період з 30.05.2018 по 31.03.2019 у розмірі 105803,02 грн. Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №165942346 та №165942665 від 08.05.2019 права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:14:009:0064 та за юридичною особою код ЄДРПОУ 33675875 не обліковується. Листом №5906/0/226-19 від 19.04.2019 Департамент територіального контролю Харківської міської ради повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про те, що станом на 19.04.2019 Департаментом не вживалися заходи цивільно-правового характеру шляхом пред`явлення позовів до суду про стягнення з ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" заборгованості зі сплати орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2739 га по пр. Перемоги в районі будинку № 61 у м. Харкові. Згідно позову керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 вказує, що при наявності у ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" заборгованості за договором оренди землі, орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому. Враховуючи викладене, керівник Харківської місцевої прокуратури №1 листом №04-24-2596вих-19 від 06.05.2019 повідомив Харківську міську раду про представництво інтересів та звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, колегія суддів зазначає про таке. Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства. У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. За умовами ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, тобто договір оренди - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк. Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата є істотною умовою договору. Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Стаття 288 Податкового Кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати; у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Згідно зі ст. 36 Закону України "Про оренду землі" спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 цього Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Згідно пункту "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати оренду плату. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності і вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений законом або договором. Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у відповідності до умов договору, Цивільного кодексу України та інших нормативних актів цивільного законодавства. Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою та строки її внесення відповідачем встановлені сторонами в договорі оренди земельної ділянки від 27.08.2008. Відповідно до пункту 35 Договору оренди зміна умов договору здійснюються у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Матеріали справи не містять доказів щодо внесення будь яких змін до спірного договору. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Пунктом 37 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, в тому числі (як передбачено п.38 договору), внаслідок несплати розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці. Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою та строки її внесення відповідачем встановлені сторонами в договорі оренди землі №140867100107 від 27.08.2008.. Однак, станом на момент винесення даного судового рішення умови договору оренди землі №140867100107 від 27.08.2008 щодо сплати орендної плати та будівництва багатоповерхового житлового будинку з об`єктами інфраструктури та вбудованою парковкою на орендованій земельній ділянці відповідачем залишаються невиконаними, що ним також не заперечується. Крім того в наданих до матеріалів справи поясненнях Головного управління ДФС у Харківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія ЛС- БУД» обліковується в Центральному управлінні ТУ ДФС у Харківській області. Вказує, що орендна плата з юридичних осіб нараховувалась Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія ЛС - БУД» згідно наданих податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності)»/ Однак, податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності)» за 2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія ЛС - БУД» до контролюючого органу не надавалася. Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ГІК України строк, ті непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України. Податковий борг виник 30.05.2018 за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов`язань з орендної плати. Вказує, що згідно інтегрованих карток платника податків станом на 20.06.2019 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія ЛС-БУД» лічиться заборгованість з орендної плати за землю у сумі 105 803,02 грн. З огляду на викладене, колегією суддів вставлено, що орендна плата, передбачена вимогами договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107, не сплачується орендарем ТОВ «Інвестиційна компанія ЛС-БУД» з 30.05.2018. Тобто, має місце заборгованість протягом 11 місяців поспіль. Крім того, орендарем взагалі не подано до контролюючого органу податкову декларацію за 2019 рік. Отже, має місце саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). Як зазначає в позовній заяві прокурор, заборгованість по сплаті орендної плати розрахована за період з травня 2018 по квітень 2019 (за 11 місяців) у розмірі 105803,02 грн., посилаючись на розрахунок, наданий ГУ ДФС у Харківській області. Відповідачем подано свій контррозрахунок у відзиві на позовну заяву, в якому він не заперечує проти наявності заборгованості, однак вказує, що поданий прокурором розрахунок суперечить умовам договору. Посилається на те, що відповідно до п. 9 договору оренди землі розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: На період будівництва згідно з розрахунком №613/8 від 03.07.2008 року становить 5344,31 гривень (п`ять тисяч триста сорок чотири гривні тридцять одна копійка); - На період експлуатації згідно з довідкою №614/8 від 03.07.2008 року становить: 4008,24 гривень (чотири тисячі вісім гривень двадцять чотири копійки). Виходячи з того, що період експлуатації ще не наступив, розмір орендної плати становить 5344,31 гривня. Період заборгованості, зазначений у позові, розраховується з 30.05.2019 року та становить 11 місяців. 5344,31 * 11 =58787,41 гривень. Статтею 288 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги заперечення відповідача, судова колегія дійшла висновку, що прокурором не доведено розмір заборгованості по орендній платі саме в сумі 105803,02 грн. Натомість правомірним є розрахунок заборгованості в сумі 58787,41 грн. (11 місяців х 5344,31 грн.), що відповідає умовам договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107. Доказів здійснення розрахунків з орендної плати за спірний період з травня 2018 по квітень 2019 за користування земельною ділянкою в сумі 58787,41 грн. відповідачем не надано. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати підлягають частковому задоволенню у розмірі 58787,41 грн. Щодо вимоги про розірвання спірного договору оренди землі, колегія суддів зазначає про таке. Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ст. 21 Закону України "Про оренду землі"). Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У статті 141 Земельного кодексу України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті "д" частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Пунктом 37 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, в тому числі (як передбачено п.38 договору), внаслідок несплати розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці. Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 Земельного кодексу України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору. У даному випадку порушення умов Договору є "істотним" з огляду на довготривале невнесення відповідачем орендної плати з травня 2018 року по квітень 2019, на сплату якої розраховував позивач, надаючи земельну ділянку у користування. Крім того, з пояснень представника в судовому засіданні не вбачається, що ним сплачується орендна плата на даний час. Наведені вище обставини свідчать про тривале та систематичне невиконання відповідачем умов договору договір оренди землі від 27.08.2008, що з урахуванням вимог ст. 651 ЦК України, статті 141 Земельного кодексу України та п. 37 договору має наслідком його розірвання в судовому порядку. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 27.08.2008 за №140867100107 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В свою чергу розірвання зазначеного договору свідчить про відсутність правових підстав для займання відповідачем орендованої земельної ділянки та про його обов`язок її повернення на користь орендодавця. Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. У пункті 21 Договору встановлено, у разі припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому одержав її в оренду. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного вимога прокурора про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу також є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, порушив норми процесуального права, а тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню. Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. Керуючись статтями 129, 269, п. 2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 статті 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2019 у справі №922/1562/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (код ЄДРПОУ 33675875, адреса місцезнаходження: 61068, м. Харків, проспект Московський, буд. 118) на користь Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 04059243, адреса місцезнаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7, заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 58787,41 грн. згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107. Розірвати договір оренди землі від 16.08.2008 укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель від 27.08.2008 за №140867100107. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (код ЄДРПОУ 33675875) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:009:0064 загальною площею 0,2739 га розташованою по проспекту Перемоги (в районі будинку №61) в м. Харкові Харківській міській раді. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (код ЄДРПОУ 33675875, адреса місцезнаходження: 61068, м. Харків, проспект Московський, буд. 118) на користь прокуратури Харківської області (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4909,31 грн. судового збору за подання позовної заяви та 7363,31 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 31.08.2020. Головуючий суддя П.В. Тихий Суддя О.В. Ільїн Суддя В.С. Хачатрян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»