Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 679/375/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 679/375/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Стасюк Р.М. Суддя-доповідач - Іваненко Т.В. 26 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іваненко Т.В. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 червня 2020 року (місце ухвалення рішення - м.Нетішин) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : в березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 червня 2020 року позов задоволено. Постанову молодшого лейтенанта поліції управління патрульної поліції у Львівській області Семенюка Є.В. серії ЕАК №2229805 від 11.03.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП скасовано. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 11.03.2020 о 13 год 19 хв. молодшим лейтенантом поліції управління патрульної поліції у Львівській області Семенюком Є.В. зупинено транспортний засіб Citroen C-Elysee д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.122 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2229805 та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Позивача було притягнено до відповідальності за порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху на ділянці 530 км автомобільної дороги М06 "Київ-Чоп". Положеннями ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. В пункті 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 12.4 ПДР , у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. За приписами ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, висновки про наявність або відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Відповідно до п. 12.4 ПДР , у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги Правил дорожнього руху, що визначають порядок руху в населених пунктах позначаються пунктом 5.45 інформаційно-вказівних знаків ПДР. Так, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній постанові не зазначено назву населеного пункту, що не дає змоги достовірно встановити чи перебуває 530 км ділянки дороги М06 "Київ-Чоп" в межах населеного пункту, початок якого позначений знаком 5.45 інформаційно-вказівних знаків ПДР. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на фотознімку, наданому відповідачем в якості доказу, зазначаються географічні координати, що не відповідають координатам автомобільної дороги "Київ-Чоп", а відтак суперечать відомостям зазначеним у постанові ЕАК №2229805. Також в ході розгляд справи встановлено, що фотознімок монітору із зображенням файлу "1283932774_ CA000_0311_121934" містить інформацію про швидкість, час її фіксації та відстань в момент фіксації швидкості транспортного засобу, що зображений на фотознімку. Однак, відомості щодо відстані транспортного засобу не змінюються із зміною часу, що викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності зафіксованої швидкості, та достовірності даного доказу загалом. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що підстав для його скасування немає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 10 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Іваненко Т.В. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.