Постанова 4814 № 554/9763/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/9763/19 Номер провадження 33/814/98/20Головуючий у 1-й інстанції Струков О. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Пономаренка М.В., перекладача Назаренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 20 листопада 2019 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384,20 грн. Згідно постанови, 26.10.2019 року, близько 23 години 41 хвилин ОСОБА_2 , керував автомобілем « ВАЗ 21081» н.з. НОМЕР_1 в м. Полтава по вул. М. Грушевського, 17 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, однак працівники поліції повідомили його про неможливість проведення огляду на місці, а їхати до медичного закладу не вбачали за необхідне, та як ознак сп`яніння не було. Поліцейські мене запевнили, що відмова від проходження огляду не тягне за собою будь-яких негативних наслідків для нього, а тому змушений був погодитися. Окрім того, суд не розглянув клопотання про виклик свідків, а вирішив питання про винуватість на підставі їх письмових пояснень та не розглянув клопотання про залучення перекладача. Заслухавши ОСОБА_1 , пояснення адвоката Пономаренка М.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддею першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважаю висновки суду першої інстанції помилковими з таких підстав. Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що до отримання українського громадянства був громадянином Республіки Конго, у стані алкогольного сп`яніння в день та час, зазначені в постанові суду першої інстанції, не перебував, під час складання протоколу працівниками поліції не розумів, що відбувається, через темний час доби та оскільки поліцейські звертались до нього українською мовою, та він їх не розумів. З огляду на недостатнє володіння ОСОБА_1 українською мовою, представництво його інтересів як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду здійснювалося відповідними представниками. Задля перевірки пояснень ОСОБА_1 та з`ясування обставин вчинення адміністративних правопорушень неодноразово викликалися свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , для надання пояснень з приводу зазначених в протоколі обставин, проте останні жодного разу до суду апеляційної інстанції не з`явилися з невідомих суду причин. При цьому ОСОБА_1 , який до отримання українського громадянства був громадянином Республіки Конго, в судовому засіданні користувався послугами перекладача, українською мовою не висловлювався. З переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського не вбачається наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, так само як і ознак того, що він розуміє питання поліцейського, оскільки заперечив як проходження огляду на стан сп`янінні, так і те, що відмовляється від нього. Отже, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши наявні у справі докази, достовірно зробити висновок про вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, встановити факт його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не видається можливим, оскільки відсутні належні та достатні докази на підтвердження його винуватості в інкримінованому йому правопорушенні. Положення статті 62 Конституції України визначають, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин приходжу до висновку, що протокол про адміністративні правопорушення, за відсутності інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , є недостатніми для доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на явне нерозуміння ОСОБА_1 української мови під час складання протоколу працівниками поліції, а також відсутність у матеріалах справи його письмових пояснень. З огляду на викладене, апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення, а постанова скасуванню із закриттям справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП , - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 20 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, постановити нову, якою провадження щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя В.М.Герасименко