Постанова Кропивницький апеляційний суд № 392/549/20

Кропивницький апеляційний суд Справа № 33/4809/309/20 Головуючий у суді І інстанції: Загреба І.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.08.2020 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькийапеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 липня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, В С Т А Н О В И В: Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. Згідно постанови суду ОСОБА_1 02.05.2020 р. об 01-27 год., керуючи з ознаками алкогольного сп`яніння транспортним засобом автомобілем «Chevrolet Epica», д/н НОМЕР_1 на а/д Стрий-Тернопіль-Кропивницький, в порушення п.2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. В апеляційній скарзі адвокат Бойко З.С. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження по справі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на відеозаписах, які містяться на диску, долученому до протоколіпро адміністративне правопорушення, частково відображені події нібито відмови від продугтя алкотестера «Драгер», хоча ОСОБА_1 не відмовлявся від проходженні освідування на стан сп`яніння, крім того, відсутні відомості щодо керування водієм автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, оскільки запис розпочинається вже моменту перевірки документів у водія ОСОБА_1 , який сидів ж автомобілі, що стояв на узбіччі, а не зафіксована сама подія керування. При цьому, з відеозаписів, що містяться на диску неможливо достовірні встановити чи були дотримані поліцейськими всі вимоги ст.266 КУпАП при складанні протоколу, атому цей відеозапис не відповідає вимогам Інструкції, а тому не може бути визнаний судом, як належний доказ. Відповідно до протоколу водій зазначив свою незгоду та вказав, що не керував транспортним засобом, а стояв на узбіччі. Отже, належних і допустимих доказів про наявність у діях ОСОБА_2 3VL складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, матеріали справи не містять. Вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним ляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи а її користь. Зазначає про те, що розгляд справи віддбувся за відсутності правопорушника та захисника та за наявності клопотань про відкладення розгляду справи. А тому судом першої інстанції не дотримані вимоги ст. 268 КУпАП. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, така відмова особи повинна бути прийнята працівниками поліції виключно у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.6 Розділу 1 Інструкції № 1452/735), що в даному випадку і було виконано працівниками поліції. Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серія БД №223894 від 02.05.2020 року, яким підтверджується, що саме 02.05.2020 р. об 01-27 год. на а/д Стрий-Тернопіль-Кропивницький, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких кожен окремо підтвердив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі (а.с. 2-3); - відеозаписом згідно якого рух транспортного засобу до моменту його зупинки. З зазначеного відеозапису можливо встановити, що за кермом дійсно перебував ОСОБА_1 . Також на відеозаписі міститься відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та в медичному закладі в присутності свідків. Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства. Апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі не міститься факт керування транспортним засобом апеляційним судом є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки на диску міститься відеозапис на якому зафіксовано рух транспортного засобу до моменту зупинки. При цьому з зазначеного запису чітко вбачається як транспортний засіб змінив напрямок руху та зі смуги рухи припаркувався на узбіччі. Доводи апеляції ОСОБА_1 про те, що відеозапис є неналежним доказом не може бути прийнято до ували оскільки відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Твердження апеляції про розгляд справи без ОСОБА_1 та його захисника за наявності клопотання про відкладення не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції з наступних підстав. 09.06.2020 року справа призначалась до розгляду в Маловисківському районному суді Кіровоградської області та 17.07.2020 року справа призначалась до розгляду в Кіровському районному суді м. Кіровограда Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи в суді, не вжив заходів для явки до суду, надавши немотивоване клопотання про відкладеннія розгляду справи. Тому суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. З огляду на викладене враховуючи, що районним судом вживалися заходи стосовно належного його повідомлення правопорушника, апеляційний суд залишає без задоволення вимоги ОСОБА_1 стосовно порушення районний судом вимог КУпАП в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі правопорушника. Більш того, апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, тим самим поновив у правах передбачених ст. 268 КУпАП, однак апелянтом не було надано будь-яких додаткових доказів та аргументів стосовно його не винуватості. Враховуючи, що в Кропивницькому апеляційному суді поновлено строк для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , тим самим було забезпечено право останнього бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді, надати особисті пояснення, бути заслуханим судом, надати докази що доводять його невинуватість тощо. Проте, ОСОБА_1 будь яких доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення не надав. А тому, на думку апеляційного суду районний суд правильно розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 та його захисника при наявній його заяви про відкладення розгляду, оскільки в матеріалах справи про те, що районним судом вживалися заходи стосовно належного повідомлення ОСОБА_1 та його захисника про розгляд справи. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановуКіровського районного суду м. Кіровограда від 29 липня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.А. Бондарчук