Постанова 4806 № 307/487/20

Справа № 307/487/20 Провадження № 33/4806/779/20 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 28.08.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тячівського районного суду Закарпатської області від 08. 04. 2020. Цією постановою : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, непрацюючий, раніше до адміністративної відповідальності не притягавався, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 90 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. з конфіскацією незаконно добутої риби за видом: підуст в кількості 6 шт. та харіус-європейський в кількості 1 шт. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 17. 01. 2020 близько 02 год. 15 хв., перебуваючи в околиці с. Красна на річці Тересва, Тячівського району, Закарпатської області, де у власному автомобілі було виявлено свіжо виловлену рибу з ознаками колотих ран, тобто здійснював вилов риби за допомогою заборонених засобів лову, внаслідок чого зловив рибу, а саме: підуст - 6 шт. та харіус-європейський - 1 шт., яка занесена до Червоної книги України, що призвело до її загибелі. На постанову суду, ОСОБА_1 14. 08. 2020 безпосередньо до суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду від 08. 04. 2020 та закриття провадження у справі щодо нього у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Також ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання, в якому порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови судді ОСОБА_1 мотивував тим, що в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього присутнім не був, у зв`язку з запровадженням карантинних обмежень. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі яка її подала, з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. -2- ОСОБА_1 протягом встановленого законом часу на подання апеляційної скарги зазначена постанова не оскаржувалась, об`єктивними поважними причинами це не обумовлено і в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення цього строку, щодо наявності таких причин, дані відсутні. Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова судді постановлена 08. 04. 2020 за відсутності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, однак на розгляд справив черговий раз не з`явився, що не заперечується ОСОБА_1 в його апеляційній скарзі та клопотанні. Крім того, наявністю в справі повідомлень ОСОБА_1 про день і час розгляду справи, шляхом надіслання йому рекомендованого поштового відправлення, які він тричі отримав особисто, підтверджено обізнаність останнього щодо призначеного розгляду справи відносно нього судом першої інстанції, зокрема і на 08. 04. 2020 (а. с. 8, 10, 12). Наведене свідчить проте, що ОСОБА_1 не виявив бажання брати участь у розгляді справи, реалізувавши таким чином право на захист своїх інтересів і без поважних причин не оскаржив в установлений законом строк постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, початком строку на апеляційне оскарження постанови судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 08. 04. 2020, є день її проголошення, а не отримання її копії, чи ознайомлення з матеріалами справ, тощо і будь-яких підстав вважати, що такий строк ОСОБА_1 пропущено з поважних причин не має. З цих же підстав апеляційним судом відхиляється і зазначене ОСОБА_1 в клопотанні посилання як на поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді від 08. 04. 2020 через встановлення карантинних обмежень, оскільки вказана обставина, враховуючи обізнаність останнього про призначений відносно нього розгляд справи в суді першої інстанції, не перешкоджала реалізації ним, в передбачений ст. 294 КупАП строк, його права на апеляційне оскарження постанови суду. Більш того, твердження ОСОБА_1 у клопотанні про розгляд справи судом першої інстанції в період карантинних обмежень за його відсутності, суперечить фактичним обставинам, оскільки в матеріалах справи відповідна заява відсутня. Так, Кабінет Міністрів України постановою «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11. 03. 2020, відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10. 03. 2020 установив з 12. 03. 2020 на всій території України карантин. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17. 03. 2020 було внесено зміни до процесуальних кодексів України, зокрема і до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, вищевказаним нормативно-правовим актом не вносились зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б стосувались порядку розгляду судами справ про адміністративні правопорушення. При цьому апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ сформульовану в рішенні від 03. 04. 2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський Суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються -3- переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається, в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено інших переконливих мотивів про поважність причини, яка б позбавила ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову суду в межах передбаченого законом строку, а тому підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд не вбачає. При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 08. 04. 2020 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 90 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - залишити без задоволення, в поновленні цього строку відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка подала скаргу - ОСОБА_1 .. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: