Ухвала КАС ВС № 160/6770/19

УХВАЛА 27 серпня 2020 року Київ справа №160/6770/19 адміністративне провадження №К/9901/20171/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 110 000,00 грн., ВСТАНОВИВ: 17 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. 09 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла змінена позовна заява, відповідно до якої позивач просить: - визнати протиправними дії Державної казначейської служби України, у відношенні ОСОБА_1 , щодо: - прийняття, оформлення рішення у формі (вигляді) листа про надання інформації № 5-11-11/11582 від 05 липня 2019 року; - ігнорування обов`язку повідомлення стягувачеві (представникові стягувача) про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів; - невиконання рішення суду по справі № 200/6986/17; - визнати протиправними дії Міністерства Фінансів України у відношенні ОСОБА_1 щодо: - неналежного забезпечення виконання (неналежного виконання) рішення суду по справі № 200/6986/17; - скасувати рішення Державної казначейської служби України у формі (вигляді) листа про надання інформації № 5-11-11/11582 від 05 липня 2019 року; - зобов`язати Міністерство фінансів України, забезпечити негайне виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 , на підставі виконавчого документу, а саме, виконавчого листа по справі № 200/6986/17, виданого 12 березня 2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська шляхом негайного розроблення та подання пропозиції компетентним органам та (або) особам щодо необхідності внесення змін до закону про Державний Бюджет України та (або) виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету; - зобов`язати Державну казначейську службу України, негайне виконати рішення суду на користь ОСОБА_1 на підставі виконавчого документу, а саме, виконавчого листа по справі № 200/6986/17, виданого 12 березня 2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська - стягнути солідарно з Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України, при винесенні рішення судові витрати; - зобов`язати Державну казначейську службу України, подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 10 (десяти) денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позов задоволено частково. Постановою Третього апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Відповідач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. У касаційній скарзі просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З матеріалів касаційної скарги слідує, що поний текс оскаржуваної постанови суду складено 19 червня 2020 року, а касаційну скаргу подано 04 серпня 2020 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що оскаржувану постанову апеляційної інстанції отримано 30 червня 2020 року, що підтверджується копією супровідного листа Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року № 160/6770/19 з відбитком вхідного штемпеля Державної казначейської служби України. Водночас суд звертає увагу скаржника, що реєстрація вхідної кореспонденції є односторонньою дією. За відсутності конверта, яким направлялась копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року або довідки відділення поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта» про дату вручення такого поштового відправлення, посилання скаржника на дату реєстрації вхідної кореспонденції не є належним доказом факту отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 30 червня 2020 року. Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною четвертою статті330 (далі -КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, матеріали касаційної скарги, що надійшли до суду, не містять документа про сплату судового збору. Натомість, скаржником подано заяву подано заяву про відстрочення сплати судового збору. Заява мотивована тим, що Державна казначейська служба України є бюджетною неприбутковою установою, а тому фінансування здійснюється з Державного бюджету. У зв`язку з кількістю справ, які потребують оскарженню при здійсненні функцій із захисту інтересів держави Державна казначейська слжбу України не має змоги своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий. Вирішуючи питання щодо відстрочення скаржнику сплати судового збору суд виходить із наступного. За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань відстрочення або розстрочення судового збору. На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що позивач у цій справі є фізичною особою, звернувся до суду з позовом в 2019 році та заявив чотири позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена на рівні 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинна на час звернення позивача до суду, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотоку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 7 400 грн. 40 коп. (1762х0,4х4)х200%=5635,40 (за немайнові вимоги; (1762,00 - за майнову вимогу). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа). Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків та надати належні докази для поновлення строку та документом про сплату судового збору. Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 332, 330 КАС України скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків. Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску строку Державної казначейської служби України на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року. У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 110 000,00 грн. залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строків та надати належних доказів для поновлення строку та документу про сплату судового збору. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: Л.О. Єресько О.В. Калашнікова