Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2011/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2011/20 пров. № А/857/5984/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Коваля Р.Й., Онишкевича Т.В., секретаря судового засідання Федак С.Р., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Коморний О.І.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 13 год. 21 хв. 08 квітня 2020 року, повне судове рішення складено 13 квітня 2020 року, у справі №380/2011/20 за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, В С Т А Н О В И В: 11.03.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/700012/2 від 21.01.2020; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209180/2020/00043. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року позов задоволено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури (інвойс) № б/н від 26.06.2019, виданого нерезидентом юридичною особою І/А AUTO SALES (4926 ARENDALE AVE. PHILADELPHIA. PA. 19114). Судом першої інстанції враховано, що на підтвердження пошкодження автомобіля до митного органу подавався акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та додатковий аркуш до Акта UA№209060/2020/000354 від 04.01.2020, відповідно до якого встановлено пошкодження транспортного засобу, а саме: пошкодження лако-фарбового покриття, забруднення салону, сидінь, механічні пошкодження (переднього та заднього бампера, капота, передньої оптики, переднього скла, спрацьовані подушки безпеки), показник одометра не встановлено. Суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача про те, що відсутні докази оплати по наданому договору, оскільки відсутність факту оплати товару не впливає на саму ціну домовленостей між продавцем та покупцем товару. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Галицька митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рахунок-фактура вказує на намір купити товар, а факт здійснення купівлі товару має бути підтверджений документально. Скаржник вказує, що касові або товарні чеки, що підтверджували б оплату товару, до митного оформлення не подавались. Скаржник зазначає, що у рахунку-фактурі відсутні відомості щодо способу оплати. Вказує, що позивачем не було включено витрат понесених на перевезення транспортного засобу, що підтверджує неправильність визначення митної вартості. Вважає, що у митного органу були обґрунтовані сумніви стосовно ціни товару. В судовому засіданні 17.08.2020 представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, позивач в судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 26.06.2019 ОСОБА_1 придбано у компанії І/А AUTO SALES (4926 ARENDALE AVE. PHILADELPHIA. PA. 19114) автомобіль марки BMW, моделі Х3, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2015, тип двигуна дизельний, об`єм двигуна 1995 см3, потужність 135 kW, колісна формула 4x4, бувший у використанні, за ціною 7200 USD. 10.01.2020 ОСОБА_1 через декларанта ОСОБА_2 , з метою здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу, оформив та подав до Галицької митниці Державної митної служби України митну декларацію UA209180/2020/001260 від 10.01.2020, в графі 42 якої задекларовано ціну товару в розмірі - 7200 доларів США, у графі 45 коригування вказано 183304. Ціну товару визначено за шостим методом. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №UA209180/2020/001260 від 10.01.2020 митної вартості товару та обраного методу визначення такої, разом з декларацією декларантом надано митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) № б/н від 26.06.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та додатковий аркуш до акта UA№209060/2020/000354 від 04.01.2020, відповідно до якого встановлено пошкодження транспортного засобу, а саме: пошкодження лако-фарбового покриття, забруднення салону, сидінь, механічні пошкодження (переднього та заднього бампера, капота, передньої оптики, переднього скла, спрацьовані подушки безпеки), показник одометра не встановлено; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.03.2019; договір про надання послуг митного брокера б/н від 10.01.2020; копію митної декларації країни відправлення №19PL402010NU311676 від 08.01.2020; копію паспорта громадянина України; копію паспорта для виїзду за кордон. 21.01.2020 Галицькою митницею Державної митної служби України винесено рішення №UA209000/2020/700012/2 про коригування митної вартості товарів згідно з яким митна вартість зазначеного легкового автомобіля - 13 338 USD (доларів США). Також Галицька митниця Державної митної служби України видала картку відмови в прийнятті митної декларації №UA20918/2020/00043, з тих підстав, що невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД. Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 1, 2 статі 51 МК України). Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з частиною 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16). З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що митна вартість ввезеного транспортного засобу марки BMW, моделі Х3, визначена за шостим методом. У відзиві на позовну заяву митний орган зазначив, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за оцінюваний транспортний засіб. У наданій до митного оформлення фактурі б/н від 26.06.2019 відсутні відомості щодо умов оплати та платіжних реквізитів оплати продавця. Вказано, що джерелом інформації для визначення митної вартості використано цінову пропозицію щодо продажу ТЗ на інтернет сторінці https://autoastat.com/en/vehicle/5UXWY3C54F0E97723-1430094, за ціною 12938 usd + транспортні витрати вказані у фактурі 400 доларів, коригування не здійснювалось, визначена митна вартість - 13 338 доларів. Статтею 57 МК України встановлено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2020 декларанту ОСОБА_2 митним органом скеровано повідомлення про надання оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подачу оригіналів, та необхідність надання документів, які підтверджують митну вартість товару та за якими проводиться ідентифікація товару (а.с.72). 21.01.2020 декларанту ОСОБА_2 митним органом скеровано повідомлення про відсутність інформації щодо ціни ідентичних та подібних товарів (а.с.74). Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. Частинами 4-5 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Відповідно до частини 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів «a» і «b» дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар. Відповідно до положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є «контрактна вартість», визначена в статті

1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари. Згідно з частинами 1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті

7. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем подавалися наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № б/н від 26.06.2019; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та додатковий аркуш до Акта UA№209060/2020/000354 від 04.01.2020; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 18.03.2019; Договір про надання послуг митного брокера б/н від 10.01.2020; Копія митної декларації країни відправлення №19PL402010NU311676 від 08.01.2020; Копія паспорта громадянина України; Копія паспорта для виїзду за кордон. Згідно з Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, документи, що підтверджують право власності на ТЗ придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-фактур, інвойсів, інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно з формою відповідного бланка повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна ТЗ , його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім`я, по батькові особи, якій продано ТЗ. Відповідно до пункту 7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару. Як встановлено з матеріалів справи, декларантом надано до митного органу митну декларацію № UA209180.2020.001260 від 10.01.2020 із зазначенням ціни товару 7200 доларів США та надано рахунок-фактура (інвойс) № б/н від 26.06.2019, де вказано вартість придбання автомобіля 7200 доларів США, а також міститься інформацію про номер кузова ТЗ, модель та рік випуску ТЗ, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій такий продано, скріплений підписом та печаткою продавця. При цьому, скаржником належними та допустимими доказами не підтверджено, що у вказану вартість 7200 доларів США не включено вартість транспортування - 400 доларів США. Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ввезений автомобіль містить пошкодження, а саме: пошкодження лако-фарбового покриття, забруднення салону, сидінь, механічні пошкодження (переднього та заднього бампера, капота, передньої оптики, переднього скла, спрацьовані подушки безпеки), показник одометра не встановлено, що підтверджено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та додатковим аркушем до Акта UA№209060/2020/000354 від 04.01.2020. Більше того, згідно висновку автотоварознавчого дослідження №346 від 09.01.2020, вартість досліджуваного автомобіля на кордоні України - без врахування митних платежів та зборів, не розмитненого, не зареєстрованого в Україні автомобіля BMW X3, заводський номер НОМЕР_1 , 2015 року виготовлення, без врахування ремонтних робіт та матеріалів, станом на момент виконання вказаного дослідження становить 7171,00 доларів США. До матеріалів справи долучені фототаблиці із зображенням пошкоджень транспортного засобу, ремонтна калькуляція. В свою чергу, скаржник належними та допустимими доказами не підтвердив, що вказані пошкодження враховані при коригуванні митної вартості ввезеного позивачем транспортного засобу, а також, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними. Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною 7 статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Згідно з положеннями пункту 5 вказаних Методичних рекомендацій під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; - спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; - інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; - інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; - інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація отримана з мережі Інтернет. Тобто, пунктом 5 Методичних рекомендацій передбачена можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо). Водночас, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що за посиланням https://autoastat.com/en/vehicle/5UXWY3C54F0E97723-1430094, міститься інформація про дату продажу даного транспортного засобу (2015, BMW X3, НОМЕР_1 ) - 18.06.2018, тоді як відповідно до поданих матеріалів у справі, що не заперечується сторонами, позивач придбав вказаний автомобіль 26.06.2019 у компанії І/А AUTO SALES (4926 ARENDALE AVE. PHILADELPHIA. PA. 19114), тобто через рік після розміщення інформації щодо продажу на сторінці інтернет-сайту www.AutoAStat.com., а тому вказана інформація не є самодостатнім доказом помилковості заявленої позивачем митної вартості транспортного засобу і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною, вказаною декларантом. До того ж, транспортний засіб придбано з пошкодженнями, які вплинули на його вартість, тоді як скаржник, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за резервним методом не довів, що такі пошкодження враховані при коригуванні митної вартості. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.01.2020 №UA209000/2020/700012/2 у графі 32 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» всупереч вимогам Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», не зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом, не вказано про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу, результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), не зазначено докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості ввезеного транспортного засобу. Отже, митний орган, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що вказує на порушення відповідачем частини 2 статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що не наведення у рішенні про коригування митної вартості обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, розглядається Верховним Судом як самостійна підстава для скасування таких рішень у постановах від 21 грудня 2018 року (справа №815/1670/17), від 10 червня 2020 року (справа №1.380.2019.004752). За таких обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем не доведена обґрунтованість сумнівів в заявленій позивачем митній вартості, з врахуванням документів, поданих до митного оформлення транспортного засобу, та погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях, відповідачем, в тому числі, не обґрунтовано підстав не застосування другого-п`ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, а також не обґрунтовано визначену ціну ввезеного позивачем транспортного засобу, внаслідок проведеного коригування митної вартості такого за резервним методом, відповідна інформація відсутня в графі 32 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/700012/2 від 21.01.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2020/00043. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі №380/2011/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. Й. Коваль Т. В. Онишкевич Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 27.08.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України