Постанова 4850 № 360/1555/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2020 року справа №360/1555/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Гаврищук Т.Г., Арабей Т.Г., Сіваченка І.В., при секретарі судового засідання Кобець О.А., за участю представника позивача адвоката Алексєєв О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича на ухвалу Луганського окружного адміністративного (суддя Пляшкова К.О.) від 08 липня 2020 року (повне рішення складено 08 липня 2020 року) у справі №360/1555/20 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича до Управління Державної міграційної служби в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Державної міграційної служби в Луганській області від 17 березня 2020 року № 44011300003013 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання та зобов`язано прийняти рішення про обмін посвідки на тимчасове проживання. У задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, зобов`язання Управління Державної міграційної служби в Луганській області видати посвідку на тимчасове місце проживання відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби в Луганській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2312,20 грн (дві тисячі триста дванадцять гривень 20 коп.). Представником позивача 06 липня 2020 року подано клопотання про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, в якому представник позивача просив:1) поновити строк звернення до суду із заявою та приєднати докази витрат на оплату правової допомоги адвоката до матеріалів справи; 2) ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Управління Державної міграційної служби в Луганській області на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.. Зважаючи, що представником позивача у визначений Кодексом адміністративного судочинства строк до матеріалів справи не подано заяви про намір подати докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду із зазначенням поважних причин їх неподання до ухвалення рішення по справі, ухвалою суду від 08 липня 2020 року клопотання адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі залишено без розгляду. В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Представник позивача вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що при поданні позовної заяви ними було зазначено, що всі необхідні документи будуть надані до моменту ухвалення судового рішення. Проте, необхідні докази не могли бути подані позивачем до ухвалення судового рішення, оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, а про прийняття рішення ним стало відомо лише після отримання його від суду в поштовому відправленні. Умовами домовленості між позивачем та його представником встановлено, що гонорар сплачується в день прийняття рішення у справі, а тому після отримання рішення суду і був складений акт надання послуг та виданий чек про оплату 25.06.2020р. Таким чином, надати вказані документи раніше було неможливо. Апелянт також вважає, що суд безпідставно застосовує граничні строки подання доказів у справах, що розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судом також не було враховано, дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Апелянт також вважає, що згідно із положеннями статті 252 КАС України суд не уповноважений ухвалювати рішення про залишення заяви про винесення додаткового рішення без розгляду. Відповідач надав відзив, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив розглянути справу без участі його представника. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ухвалою суду від 21 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У позовній заяві представник позивача зазначив, що позивачем понесені такі судові витрати: по сплаті судового збору 840,80 грн, витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно 10000,00 грн, які, керуючись положеннями статей 132, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має стягнути з відповідача на користь позивача за результатами розгляду справи. Представник позивача зазначив, що всі необхідні документи для стягнення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до моменту ухвалення судового рішення. Представником позивача 06 липня 2020 року подано клопотання про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, в якому представник позивача просив:1) поновити строк звернення до суду із заявою та приєднати докази витрат на оплату правової допомоги адвоката до матеріалів справи; 2) ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Управління Державної міграційної служби в Луганській області на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.. Стосовно строків подання цього клопотання зазначено, що докази понесених витрат на оплату правової допомоги адвоката не могли були надані суду до розгляду справи, оскільки відповідно до домовленостей з позивачем, гонорар сплачується після розгляду справи по суті, а оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то про прийняття рішення йому стало відомо лише після його отримання. Також , постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. встановлений карантин у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» з 22.05.2020р. по 31.07.2020р. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. За приписами ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно частини 1 статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. У відповідності до вимог частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. При цьому варто враховувати приписи частини восьмої статті 262 КАС України, відповідно до якої, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Окрім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 30 березня 2020 року N 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. При винесенні спірної ухвали судом першої інстанції не було враховано встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. карантин у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» у період з 22.05.2020р. по 31.07.2020р.,а тому помилково було залишено без розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі. На підставі вищенаведеного, суд вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Позивачем заявлено клопотання про повернення сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.07.2020р. Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Частиною 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Згідно з матеріалами справи апелянтом сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні), що підтверджується квитанцією від 28.07.2020 № 49707. Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, прийнята за результатами розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення. У свою чергу, за звернення з апеляційною скаргою на додаткове судове рішення судовий збір не сплачується. Таким чином, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2102,00 грн є надміру сплаченим та підлягає поверненню. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Алексєєва Олексія Ігоровича на ухвалу Луганського окружного адміністративного від 08 липня 2020 року у справі №360/1555/20 задовольнити. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі №360/1555/20 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Повернути ОСОБА_1 (паспорт громадянина Єгипту НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні), сплачений до Державного бюджету України згідно з платіжним дорученням від 28.07.2020 № 49707, через відповідний орган Державної казначейської служби України. Повне судове рішення складено 27серпня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 27 серпня 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: Т.Г. Арабей І.В. Сіваченко