Постанова 4803 № 212/7441/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5360/20 Справа № 212/7441/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді:Бондар Я.М., суддів:Барильської А.П., Зубакової В.П., секретар судового засідання - Голуб О.О. сторони справи: позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі,в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» на ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2019 року, винесену суддеюБорис О.Н. в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту ухвали відсутні в матеріалах справи), - ВСТАНОВИВ: У грудні 2016 року до Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою суду від 26 березня 2019 року дана цивільна справи прийнята до провадження судді Борис О.Н. та призначена до розгляду. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2019 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишені без розгляду. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Геліос», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду через повторну неявку позивача в судове засідання не звернув уваги на заяву представника Банку на а.с.152-153, т.1 в якій міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Окрім того, скаржник наголошує на тому, що матеріали справи містять клопотання позивача від 18 червня 2019 року про відкладення судового розгляду справи та участь її в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Скаржник звертає увагу на те, що після закінчення повноважень у судді Зіміна М.В., справу було передано судді Борис О.Н. на стадії підготовчого провадження після призначення експертизи. Ухвалою від 26.03.2019 року суддя Борис О.П. прийняла справу до свого провадження та призначила справу до розгляду на 10.00 годину 25.04.2019 року, в цей день судовий розгляд справи було відкладено на 27.05.2019 року на 10.00 годину, в цей день судовий розгляд, також було відкладено на 25.06.2019 року на 09.00 годину і в день судового засідання 25 червня 2019 року, через повторну неявку представника позивача, позов залишено без розгляду, тобто розгляд справи по суті судом не було розпочато, тому позивач вважає, що у суду відсутні підстави для залишення позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, через повторну неявку позивача. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2020 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» та залучено до участі у цій цивільній справі правонаступника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос». Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника Петрашкову О.Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на їх задоволенні, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, й виходив з того, що позивач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, при цьому у матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили поважність причин неявки представника позивача у судові засідання на 25 квітня 2019 року, 27 травня 2019 року, 25 червня 2019 року, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача матеріали справи не містять, повторно не з`явився в судове засідання. Однак, на думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст.1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу ст.13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Частина 5 ст.223 ЦПК України визначає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України). Неявка у судове засідання - це відсутність особи в залі судового засідання під час розгляду справи, незалежно від причин, або залишення залу судового засідання. Законодавець передбачив право осіб, які беруть участь у справі, брати участь у судових засіданнях, а також гарантії реалізації цього права. Це право витікає з вимог таких принципів цивільного судочинства, як змагальність, диспозитивність, процесуальна рівноправність сторін, демократизм, законність тощо. При цьому, ч.1, 1 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Аналізуючи вищевикладені норми міжнародного права та положення ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час. Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області справа перебувала з серпня 2015 року, спочатку в провадженні суддів Чайкіна І.Б., Зіміна М.В., Борис О.Н., також по справі двічі призначались судові почеркознавчі експертизи, ухвалювалось заочне рішення від 14.11.2016, яке переглядалось судом першої інстанції та ухвалою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року було скасовано з призначенням справи до розгляду в загальному порядку. В подальшому, після закінчення повноважень у судді Зіміна М.В., справу було передано судді Борис О.Н. на стадії підготовчого провадження після призначення експертизи, яка ухвалою від 26.03.2019 року прийняла справу до свого провадження та призначала судовий розгляд на 25.04.2019р., 27 травня 2019 року, 25 червня 2019 року. Із матеріалів справи видно, що матеріали справи містять клопотання представника позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» Ключинського К.Л. від 16.11.2016 року про розгляд справи без участі в судовому засіданні представника позивач (а.с.152-153, т.1), окрім того, матеріали справи містять клопотання уповноваженого представника ПТ«ВіЕйБі Банк» Федоренка В.С. від 18.06.2019 (відправлено поштою на адресу суду 19.06.2019 та отримане судом 27.06.2019) про відкладення судового засідання, призначеного на 25 червня 2019 року, в якому зазначено, про неможливість прибуття представника позивача у суд, що зумовлено процесом ліквідації Банку, скороченням штату, відсутністю коштів на оплату відряджень працівників, при цьому у клопотанні вказано, що Банк зацікавлений у тому, щоб судове засідання відбулось, у зв`язку з чим просив забезпечити можливість присутності представника шляхом проведення відеоконференції (а.с.149-151). Матеріали справи містять докази зацікавленості позивача у розгляді справи по суті з ухваленням судового рішення, що підтверджено заявами про відкладення судового розгляду, клопотаннями про проведення судового розгляду в режимі відео конференції. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не забезпечив належної організації судового розгляду справи та порушив право позивача на доступ до правосуддя, закріплене в статті 6 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ПАТ «ВіЕйБі Банк» без розгляду є помилковим. Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Геліос» задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2019 скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 26 серпня 2020 року. Головуючий: Судді: