Постанова 4802 № 161/20125/19

Справа № 161/20125/19 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/648/20 Категорія: 36 Доповідач: Матвійчук Л. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 серпня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Матвійчук Л. В., суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В., з участю секретаря судового засідання - Лимаря Р. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про зобов`язання здійснити перерахунок вартості послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 17 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2020 року, в якій останній, у зв`язку з необхідністю обґрунтування права на поновлення строку апеляційного оскарження, просить суд роз`яснити, в чому вбачається винятковий випадок та складність справи, як підстави для відкладення строку складання повного судового рішення. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною і необґрунтованою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення його заяви не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки суд не звернув уваги на те, що у заяві про роз`яснення судового рішення, зокрема, в його резолютивній частині, а саме, в другому абзаці викладено підстави для оскарження рішення в апеляційному порядку. Оскільки нечіткість текстового викладу викликало у нього сумнів щодо визначення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим виникла необхідність у роз`ясненні в чому судом вбачався винятковий випадок та складність справи, як відкладення складання повного рішення на десять днів. Тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні заяві. У відзиві на апеляційну скаргу представник ДКП «Луцьктепло», вважаючи оскаржувану ухвалу правильною по суті, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. В судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явились, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється. За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 26 серпня 2020 року, дата складення повного судового рішення. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст. 271 ЦПК України роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили, а оскільки рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2020 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, не набрало законної сили, тому вважав, що підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення відсутні. Такий висновок суду є правильний. Встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Оскаржуваною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення вказаного рішення суду відмовлено. Станом на день постановлення зазначеної ухвали рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2020 року не набрало законної сили. Частинами 1 та 2 ст. 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що роз`ясненню підлягають виключно рішення суду як судові акти, ухвалені по суті позовних вимог, та, які можуть бути реалізовані, в тому числі шляхом їх виконання. За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Згідно роз`ясненнями п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до ст. 221 ЦПК України (ст. 271 ЦПК України наразі) роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення. При цьому у заяві про роз`яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Як встановлено судом, з аналізу змісту резолютивної частини рішення суду в частині порядку його апеляційного оскарження, про роз`яснення якої просив заявник, вбачається, що вона є зрозумілою, не містить положень, які б викликали суперечності щодо її розуміння, а тому відповідно до наведених норм процесуального права не підлягає роз`ясненню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи та надавши їм належну правову оцінку, правильно застосував норми процесуального права, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 заяви про роз`яснення рішення Луцького міськрайонного суду Волинської обласні від 11 лютого 2020 року в цивільній справі № 161/20125/19 за безпідставністю. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, в чому вбачається винятковий випадок та складність справи, як підстави для відкладення строку складання повного судового рішення, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки при проголошенні судом вступної та резолютивної частини вказаного судового рішення, судом було наголошено, що складність у викладенні його повного тексту пов`язана з потребою в обґрунтуванні доводів сторін. Інші доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не спростовують правильних висновків суду, а є його власним суб`єктивним тлумаченням норм права та обставин справи і не впливають на законність оскаржуваної ухвали. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права. Підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді: