Ухвала КГС ВС № 910/2983/16

УХВАЛА 26 серпня 2020 року м. Київ Справа № 910/2983/16 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017, у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_3 , про стягнення 862 188,59 дол. США, ВСТАНОВИВ: 12.08.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 (повний текст складено 13.07.2020) і рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/2983/16, подана 22.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Касаційна скарга ОСОБА_1 містить посилання на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, щодо застосування якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 викладено обставини справи № 910/2983/16, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування. З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу. Відповідно до положень частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги. У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2017 у справі № 910/2983/16 залишити без руху до 21.09.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Багай