LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811464/2175/20

від 25.08.2020 ·

Справа № 464/2175/20 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З. Провадження № 33/811/1048/20 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 серпня 2020 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Ставрук Н.З. на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 гривень судового збору. Згідно постанови суду ОСОБА_1 20 квітня 2020 року о 03.16 год. по вул.Зубрівська, 27, у м.Львові, керував автомобілем марки «BMW», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння згідно встановленого законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. На цю постанову захисник Ставрук Н.З. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог захисник покликається на те, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою, така прийнята з порушенням вимог КУпАП. Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а навпаки неодноразово висловлював свою згоду на проходження такого огляду, але після з`ясування причин зупинки автомобіля під його керуванням, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції. Зазначає, що ОСОБА_1 не було належним чином проінформовано про причини зупинки транспортного засобу. Вважає, що наведена у рапорті працівника поліції як причина зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 - п.10 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» є надуманою, оскільки працівники поліції не вживали заходів з метою з`ясування обставин наведених у даній нормі закону. Крім цього, відповідно до відеозапису з нагрудних камер працівників поліції першочерговою причиною зупинки транспортного засобу було пошкодження номерного знаку, що не передбачено ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». За таких обставин, захисник вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та подальші дії є незаконними. Крім цього, захисник покликається на те, що суд першої інстанції приймаючи рішення протиправно покликався на Закон № 720-ХІ, яким було відновлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Вказує, що в силу ст.58 Конституції України та ст.8 КУпАП, пункт 4 Закону України від 22.11.2018р. № 2617-VІІІ, яким фактично скасовано адміністративну відповідальність за ст.130 КУпАП, має зворотню дію в часі, тобто поширюється на правопорушення, вчинені до 01.07.2020 року. Наведені обставини є підставою для закриття справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та його захисник Ставрук Н.З. не прибули та про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а отже їхня неявка в порядку ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши матеріали справи № 464/2175/20, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема: даним протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 208892 від 20.04.2020р. (а.с.1), який відповідає вимогам ст.256 КУпАП; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 20.04.2020р. (а.с. 4, 5), з яких вбачається, що дані особи були присутні при відмові ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції (диск а.с.2). Доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення з тих підстав, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а навпаки неодноразово висловлював свою згоду на проходження такого огляду, але після з`ясування причин зупинки автомобіля під його керуванням, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, апеляційний суд не приймає до уваги. Відповідно до положення ч.2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВСУ, МОЗУ № 1452/735 від 09.11.2015р., огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 208892 від 20.04.2020р. (а.с.1), працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені, визначені у ч.3 Розділу І даної Інструкції, ознаки алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Отже, вимога працівників поліції про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння була законною, і ОСОБА_1 , як особа, що керувала транспортним засобом, мав обов`язок пройти відповідний огляд. Згідно наявного у матеріалах справи відеозапису події з нагрудних камер працівників поліції ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння - файл 01345@2020042006193110 02:42 хв., 08:13 - 08:14 хв. А у подальшому ОСОБА_1 зазначив, що буде проходити відповідний огляд лише після того, як працівники поліції представлять йому фіксацію його правопорушення, вчинення якого було підставою зупинки автомобіля. Разом з тим, водій ОСОБА_1 так і не пройшов відповідний огляд на неодноразові вимоги працівників поліції, тобто відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує і позицію самого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні суду першої інстанції вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся та просив суд звільнити його від адміністративної відповідальності та передати матеріали адміністративної справи на розгляд трудового колективу ФОП ОСОБА_4 для застосування заходів громадського впливу. Згідно ч.3 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 вчинив 20.04.2020 року. Рішення про притягнення його до адміністративного відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП прийнято судом першої інстанції 16.07.2020 року. Суд першої інстанції вірно врахував, що з 03 липня 2020 року Законом № 720-IX відновлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, передбачена ст.130 КУпАП. Тобто, суд першої інстанції прийшов до підставного висновку, що Закон № 720-IX в цій частині має зворотну дію, як такий що пом`якшує відповідальність. За таких обставин, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що до осіб, які до 01 липня 2020 року вчинили керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або інші дії, які з 01 липня 2020 року по 03 липня 2020 року виключені зі статті 130 КУпАП, а з 03 липня 2020 року знову включені до ст.130 КУпАП, застосовується закон, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 16 липня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ставрук Н.З. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»