Постанова 4821 № 693/512/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 33/821/391/20 Головуючий по 1 інстанції ЄУНС: 693/512/20 Шимчик Р.В. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Суддя в апеляційній інстанції: Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 серпня 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шовкопляса С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Жашківського районного суду Черкаської області від 11 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 420 грн. 40 коп. в с т а н о в и в: З постанови місцевого суду вбачається, що ОСОБА_1 23 травня 2020 року о 20 год. 25 хв. по вул.Миру у м.Жашків Черкаської області керував автомобілем Ауді а-4 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5. Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, істотне порушення вимог КУпАП та просить провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апелянт, посилаючись на положення ст.ст.251, 266, 265-2, 280 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, заперечує факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та вказує на те, що він взагалі не керував транспортним засобом і знаходився біля магазину, коли до нього підійшли працівники поліції і звинуватили в перебуванні в стані сп`яніння. Зазначає, що він особисто наполягав на проведенні відповідного огляду на стан сп`яніння, що працівниками поліції було проігноровано. При цьому, акцентує увагу на тому, що свідків відповідної відмови від огляду, зазначені в протоколі, участі в його складанні не приймали. Вказує на те, що вручений йому протокол про адміністративне правопорушення датований 23.05.2020, коли як в оскаржуваній постанові міститься посилання на протокол від 23.03.2020. Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно зазначена дата його народження та містять суперечності в місці його складанні, оскільки згідно постанови суду він вчинив адміністративне правопорушення в м. Жашків, а в протоколі місцем його складання зазначено с. Хижня. Вважає недоречним посилання суду в постанові на акт огляду на стан сп`яніння та висновок щодо результатів медичного огляду, які не узгоджуються з підставою складання протоколу про адміністративне правопорушення і взагалі не проводилися і не пропонувались йому до проходження. Звертає увагу на те, що відеозапис факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння працівниками поліції не проводився, а судом не допитано в якості свідків осіб, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення. На думку апелянта, письмові пояснення свідків наведених в протоколі про адміністративне правопорушення, без їх фактичного допиту судом, є неналежними доказами його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. Акцентує увагу на порушенні його права на захист в ході складанні протоколу про адміністративне правопорушення та вказує на те, що він просив інспектора поліції забезпечити надання йому правової допомоги, на що отримав відмову. Узагальнюючи викладене, зазначає, що його факт відмови від проходження відповідного огляду, який не пропонувався працівниками поліції, не підтверджений будь-якими належними та допустимими доказами, зокрема: поясненнями свідків, відеозаписом з бодікамер, направленням для проведення огляду. Крім того, працівники поліції не пропонували пройти відповідний огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Додатково просить викликати та допитати в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шовкопляса С.П. про задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався. Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП. Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають. Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 248829 від 23.05.2020, складеного інспектором СРПП №2 Жашківського ВП Нагорняком Р.М., про те, що ОСОБА_1 23.05.2020 о 20 год. 25 хв. по вул.Миру у с.Хижня керував автомобілем AUDI А4 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.05.2020, згідно якого, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків; - висновку № 24 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.05.2020 Жашківської центральної районної лікарні, згідно якого, ОСОБА_1 від медичного огляду з метою визначення алкогольного сп`яніння відмовився; - пояснень від 23.05.2020, отриманих від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, ОСОБА_1 відмовився в категоричній формі від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Драгер» та у медичному закладі у присутності свідків. Який також відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення. За зовнішніми ознаками ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (хитка хода, нечітка мова, почервоніння очей, запах алкоголю з ротової порожнини), вів себе грубо, намагався спричинити собі тілесні ушкодження, після чого працівники поліції одягнули на нього кайданки. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності. Доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та те, що він взагалі не керував транспортним засобом та особисто наполягав на проведенні відповідного огляду на стан сп`яніння, що працівниками поліції було проігноровано не підлягають до задоволення, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, в якому відсутні будь-які зауваження ОСОБА_1 щодо його змісту, з яким він фактично не згідний. В зв`язку із чим, неприйнятними є доводи апелянта про те, що свідки відповідної відмови від огляду, зазначені в протоколі, участі в його складанні не приймали. Доводи апелянта ОСОБА_1 , що вручений йому протокол про адміністративне правопорушення датований 23.05.2020, коли як в оскаржуваній постанові міститься посилання на протокол від 23.03.2020 не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки зазначена судом дата є не що іншим, як опискою, яка може бути виправлена за заявою заінтересованої особи або за ініціативою місцевого суду. Неспроможними є доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, що в протоколі про адміністративне правопорушення неправильно зазначена дата його народження та містять суперечності в місці його складання, оскільки згідно постанови суду він вчинив адміністративне правопорушення в м.Жашків, а в протоколі місцем його складання зазначено с.Хижня, так-як спростовуються безпосередньо даними, зазначеними у саму протоколі, де дата народження ОСОБА_1 зазначена ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується його паспортними даними, тоді як місце вчинення адміністративного правопорушення також є опискою суду, яка в даному випадку не впливає на законність оскаржуваної постанови. Доводи апелянта про те, що акт огляду на стан сп`яніння та висновок щодо результатів медичного огляду не узгоджуються з підставою складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення. Неприйнятними є доводи щодо відсутності відеозаписи факту його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, так-як у відповідності до вимог ст.40 «Про Національну поліцію», застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є правом працівників поліції, а не їх обов`язком. Крім того, відповідно до вимог ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. З чого слідує, що виклик свідків є правом суду, а не його обов`язком, а тому доводи апелянта про те, що судом не допитано в якості свідків осіб, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення є безпідставними. Крім того, із наявних у матеріалах справи пояснень свідків вбачається, що вони містять всю необхідну для суду інформацію, яка підлягала встановленню по даній справі, в зв`язку із чим є також безпідставними доводи ОСОБА_1 , що письмові пояснення свідків наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, без їх фактичного допиту судом, є неналежними доказами його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення. В свою чергу, під час розгляду справи в апеляційній інстанції, як свідка у даній справу було допитано ОСОБА_5 , який пояснив, що того дня він з ОСОБА_1 були в магазині, де купували продукти харчування. Потім приїхали патрульна поліція та вимагала документи на автомобіль. Він віддав ОСОБА_1 ключі і останній пішов до машини щоб надати документи працівникам поліції. Коли ОСОБА_1 відкрив двері автомобіля, працівник поліції бризнув йому газовим балончиком в обличчя. ОСОБА_1 посадили в автомобіль та повезли до Жашківської ЦРЛ. Оцінюю дані покази свідка ОСОБА_5 критично, оскільки вказаний свідок є зацікавленою особою у даній справі, так як є знайомим ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності. Також критично оцінюю пояснення свідка ОСОБА_2 надані захисником ОСОБА_1 Шовкопляс С.П., оскільки вона також є знайомою ОСОБА_1 та яка з її пояснень була на місці події, однак не надала жодних пояснень під час складання безпосередньо протоколу про адміністративне правопорушення. Також неспроможними є і доводи ОСОБА_1 про те, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні його права на захист, оскільки він просив інспектора поліції забезпечити надання йому правової допомоги, на що отримав відмову, так-як спростовуються безпосередньо самим протоколом про адміністративне правопорушення, в якому відсутні будь-які зауваження ОСОБА_1 з цього приводу та який взагалі відмовився від його підписання. Інших доводів, які б спростовували законне рішення місцевого суду, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить. Дослідивши вказані докази та оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, та достовірності, накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Жашківського районного суду Черкаської області від 11.06.2020 щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, як того просить апелянт, - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и в: Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 11 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба