Ухвала КЦС ВС № 127/33187/19

Ухвала 21 серпня 2020 року м. Київ справа № 127/33187/19 провадження № 61-11952ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Піпка Андрія Миколайовича на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_3 , Територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Київській області № 3243, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, про витребування майна від добросовісного набувача, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив витребувати автомобіль Subaru Forester, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 від добросовісного набувача ОСОБА_1 . Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2020 року позов залишено без задоволення. Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - Піпка А. М. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу, в розмірі 7 000 грн. Постановою Вінницького апеляційного суду Вінницької області від 08 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову відмовлено. Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Піпка А. М. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 204 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. В іншій частині заяву залишено без задоволення. 06 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Піпко А. М. подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2020 року і задовольнити його заяву щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, понесених в суді першої інстанції в розмірі 20 179,20 грн. Представник ОСОБА_1 - адвокат Піпко А. М. заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій звільнили позивача від сплати судового збору, а відповідач у 2019 році хоча і мав певний дохід, проте через введення у 2020 році карантину на території України його доходи різко зменшилися. На підтвердження вказаних обставин заявник надав декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2019 рік. Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір». Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Аналіз змісту статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що відповідачі у справі не є суб`єктами, на яких поширюється дія цієї правової норми, оскільки вона стосується лише позивачів. Разом з тим інших правових підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги законом не передбачено. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64). Крім того, згідно з наданою представником ОСОБА_1 - адвокатом Піпком А. М. податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за 2019 рік розмір доходу ОСОБА_1 за звітний період становив 1 306 970 грн. Тобто навіть максимальний розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги (1 921 грн х 5 х 200 % = 19 210 грн) не перевищує 5 % розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік (1 306 970 грн х 5 % = 65 348,50 грн). Тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити. Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність в ОСОБА_1 пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати касаційної скарги судовим збором) у цій справі дотримано. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Позовну заяву подано у грудні 2019 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Оскільки з матеріалів касаційного провадження та зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається вартості майна, яке просив витребувати позивач, а саме - автомобіля Subaru Forester, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , то заявнику необхідно надати таку інформацію до Верховного Суду і сплатити судовий збір в розмірі 1 % від вартості автомобіля х 200 %, але не менше 1 536,80 грн (1 921 грн х 04 х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 1 % від вартості майна, яке просив витребувати позивач х 200 %, але не менше 1 536,80 грн має бути перерахований або внесений за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р?ні/ Печерс.р?н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, зокрема, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Піпка А. М. необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Піпка Андрія Миколайовича про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Піпка Андрія Миколайовича на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 липня 2020 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. А. Стрільчук