Ухвала КАС ВС № 240/5063/18

УХВАЛА 20 серпня 2020 року Київ справа № 240/5063/18 адміністративне провадження № К/9901/17162/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Гончарової І.А., Гусака М.Б., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №240/5063/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 13.07.2020 до суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), направлена до суду поштою 10.07.2020. Одночасно Офісом ВПП ДПС подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 29.01.2020 була повернута. Зазначає, що ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору та при першій можливості судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі було сплачено, про що додається платіжне доручення № 772 від 22.06.2020. Отже, відповідачем було вжито всі необхідні заходи щодо своєчасної сплати судового збору за подачу касаційної скарги, проте через обставини, які не залежать від волі відповідача та знаходяться поза межами його контролю (арешт рахунку) судовий збір не був сплачений своєчасно, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення касаційної інстанції, а Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає строкових обмежень звернення до суду протягом одного року, за умови поважності причин пропуску на строку касаційного оскарження. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 28.07.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали повідомити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати суду уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). На виконання вимог цієї ухвали, від Офісу ВПП ДПС 10.08.2020 надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Клопотання про поновлення строку вмотивоване тим, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає строкових обмежень звернення до суду протягом одного року, за умови поважності причин пропуску на строку касаційного оскарження. Просить суд врахувати, що Офіс ВПП ДФС після сплати судового збору не зволікаючи повторно подав касаційну скаргу в межах річного строку, отже строк на касаційне оскарження не пропущено. Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху. Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому, доводи Офісу ВПП ДФС про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними, оскільки ця норма не встановлює наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Крім того, формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду в даній категорії справ, не може свідчити про виконання скаржником вимог щодо форми і змісту касаційної скарги в частині належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень, що свідчить про формальний підхід до її оформлення. Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними. На підставі наведеного керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №240/5063/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон І.А. Гончарова М.Б. Гусак