Ухвала КЦС ВС № 336/5387/17

У х в а л а 19 серпня 2020 року м. Київ справа № 336/5387/17-ц провадження № 61-9445 ск 20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном шляхом виселення; зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан Валерії Валеріївни про визнання дій протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, ВСТАНОВИВ: Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2019 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено частково. Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Салтан В. В. задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2019 року скасовано. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. 23 липня 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» подано касаційну скаргу (надійшла 28 липня 2020 року), в якій заявник просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати у частині відмови у задоволенні їхнього позову, прийняти нову постанову про задоволення позову. Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження вищевказаного судового рішення. У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID - 19» від 11 березня 2020 року № 211, з відповідними змінами. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену реакцію касаційної скарги та її копію відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням обов`язкових підстав для такого оскарження. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно з актом управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 липня 2020 року касаційна скарга надійшла до суду без квитанції про сплату судового збору, про що зазначено у додатку до касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (усунення перешкод у реалізації права володіння, користування, розпорядження нерухомим майном шляхом виселення), таким чином (1 600 грн *200% = 3 200 грн). Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 200 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2020 року. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 травня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 10 вересня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Б. І. Гулько