Постанова 4818 № 614/349/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2020 року м. Харків Справа № 614/349/18 Провадження № 22-ц/818/2879/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю. секретаря Кучер Ю.Ю. Учасники справи: Позивач: ОСОБА_1 , Відповідач: Піско-Радьківська сільська рада Борівського району Харківської області, Треті особи: Борівська державна нотаріальна контора Харківської області, ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області, треті особи: Борівська державна нотаріальна контора Харківської області, ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою адвоката Строгого Валерія Федоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 13 березня 2020 року, постановлену суддею Гуляєвою Г.М., - в с т а н о в и в : 26.04.2018 адвокат Строгий В.Ф., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Борівського районного суду Харківської області з позовом до Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області, третя особа: Борівська ДНК Харківської області, в якому просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області. Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 13 березня 2020 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи. Призначено комісійну судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у заповіті, складеному 11 листопада 2016 року, посвідченому секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області та зареєстрованому в реєстрі за № 97, ОСОБА_3 ;? 2) чи виконано записи « ОСОБА_3 » і «заповіт прочітаний мною уголос» у заповіті, складеному 11 листопада 2016 року від імені ОСОБА_3 , посвідченому секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області та зареєстрованому в реєстрі за № 97, ОСОБА_3 ? 3) Якщо цей підпис та записи виконані ОСОБА_3 , то чи могли вони бути виконані під впливом природних збивальних факторів (вікові зміни, хворобливий стан, незвична поза)? Проведення експертизи доручено експертам ХНДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса (м. Харків, Золочівська, 8-а). Ухвала суду мотивована необхідністю з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань, що є підставою для призначення у справі відповідної експертизи. Адвокат Строгий В.Ф. який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувсяз апеляційною скаргою. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 13 березня 2020 рокускасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що в оскаржуваній ухвалі судом не наведено аргументованих мотивів, з яких суд призначив комісійну почеркознавчу експертизу, при тому, що в матеріалах справи вже є висновок судово-почеркознавчої експертизи з тих же самих питань. Клопотання представника відповідача про призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи є невмотивоване, а його зміст суперечить матеріалам справи. Висновок проведеної у справі судової почеркознавчої експертизи відповідає всім вимогам, а в ухвалі суду не наведено жодного порушення експертами діючих приписів. Вважає, що надані суду представником відповідача документи є недопустимими доказами, так як отримані з суттєвим порушенням порядку, встановленого законом, та не можуть бути визнані судом достовірними та допустимими, оскільки їх походження невідоме, і з`явилися вони лише після отримання судом судово-почеркознавчої експертизи. Вважаю, що суд повинен був призначити повторну судово-почеркознавчу експертизу, а не комісійну. Суд не поставив на обговорення питання про виклик експертів, які проводили експертизу, для усунення неповноти та неясності експертизи. Судом не вказані істотні порушення експертами процесуальних норм при проведенні первісної експертизи. Клопотання представника відповідача про призначення експертизи є зловживанням процесуальними правами та спробою затягнути розгляд даної справи. Суд міг призначити експертизу та покласти витрати на відповідача тільки у разі надання суду доказів намірів та спроможності оплати проведення експертизи відповідачем. В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 19 серпня 2020 року представником позивача ОСОБА_5 подано до канцелярії апеляційного суду заяву про розгляд його апеляційної скарги за його відсутності та відсутності його довірителя. Також 19 та 20 серпня 2020 року до канцелярії суду надійшли клопотання представників відповідача Молчанова М.П. та Шаповалової В.Ф. про відкладення розгляду справи з посиланням на карантин, установлений постановою Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року за №211. Так, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731 - ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Згідно з вказаним Законом пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540 - IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20 - денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Цивільна справа в провадженні апеляційного суду знаходиться з березня 2020 року та неодноразово відкладалась за клопотаннями представників сторін. У клопотанні від 19 серпня 2020 року представник відповідача не наводить які саме обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, не дали можливості брати участь у судовому засіданні відповідачу чи його представнику. У клопотанні не міститься причин неможливості участі у судовому засіданні представника, через якого діє відповідач, та неможливості подання відповідачем будь-яких доказів чи пояснень письмово задля дотримання карантинних заходів. Отже, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 26.04.2018 представник позивача звернувся до Борівського районного суду Харківської області з позовом до Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області, третя особа: Борівська ДНК Харківської області, в якому просив визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області. Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 20.07.2018 у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручено експертам ХНДІСЕ ім. заслуженого професора Бокаріуса, провадження у справі зупинено. 26.12.2018 до Борівського районного суду Харківської області надійшло повідомлення № 18961 від 10.12.2018 р. Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса про неможливість надання висновку. Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 16.01.2019 призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. 05.08.2019 до Борівського районного суду Харківської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість надання висновку в зв`язку з ненаданням на момент проведення експертизи оригіналів необхідних документів. Ухвалою Борівського районного суду Харківської області від 23.08.2019 у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. 24.02.2020 до Борівського районного суду Харківської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів від 14.02.2020 №26073/26074/19-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 614/349/18. У березні 2020 року представник Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області Молчанов М.П. звернувся до Борівського районного суду Харківської області з клопотанням про призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 у заповіті, складеному 11 листопада 2016 року, посвідченому секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області та зареєстрованому в реєстрі за № 97, ОСОБА_3 ; 2) чи виконано записи « ОСОБА_3 » і «заповіт прочітаний мною уголос» у заповіті, складеному 11 листопада 2016 року від імені ОСОБА_3 , посвідченому секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області та зареєстрованому в реєстрі за № 97, ОСОБА_3 ; 3) Якщо цей підпис та записи виконані ОСОБА_3 , то чи могли вони бути виконані під впливом природних збивальних факторів (вікові зміни, хворобливий стан, незвична поза). Клопотання мотивоване тим, що висновок експертів №26073/26074/19-32 від 14.02.2020 є необґрунтованим, оскільки експертиза проведена на підставі необ?єктивних, недостовірних документів. Експертами при проведенні експертизи були допущені порушення Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, а саме: експертами не були виконані вимоги п. 4. 14 Інструкції, згідно якого в дослідницькій частині повинно бути вказано, крім іншого, відомості про стан об?єктів дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання. Тобто у вищевказаному висновку експертів не вказано з підписами з яких саме документів порівнювався підпис із заповіту та книги реєстрів нотаріальних дій та інше. Необхідність призначення комісійної експертизи викликана також наданням додаткових матеріалів, оригіналів документів, в яких є достовірно правдиві підписи ОСОБА_3 , а також додаткові матеріали вільні зразки почерку ОСОБА_3 , для повного, об?єктивного дослідження і відповіді на поставлені питання судом. Представник відповідача просив долучити до матеріалів справи наступні документи: трудову книжку колгоспника ОСОБА_3 (оригінал) за № 761, в якій є підпис власника ОСОБА_3 ; посвідчення ветерана праці серії НОМЕР_1 (оригінал), в якому є особистий підпис ОСОБА_3 ; оригінал договору № 2598 від 01 листопада 2013 року, укладений між ПАТ «Мегабанк» і ОСОБА_3 , в якому є підписи вкладника ОСОБА_3 (3 підписи); оригінал договору № 9892-97Д/2014 від 14 листопада 2014 року, укладений між ПАТ «Мегабанк» та вкладником ОСОБА_3 , в якому є підписи вкладника ОСОБА_3 (3 підписи); оригінал договору № 8827-388Д/2015 від 27 листопада 2015 року, укладений між ПАТ «Мегабанк» та вкладником ОСОБА_3 , в якому є підписи вкладника - ОСОБА_3 (3 підписи); оригінал договору № 46591-425К/2016 від 28 листопада 2016 року, укладений між ПАТ «Мегабанк» та вкладником ОСОБА_3 , в якому є підписи вкладника ОСОБА_3 (4 підписи); оригінал договору про депозитний вклад «Стандарт» від 20.10.2006, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та вкладником ОСОБА_3 , в якому є підпис вкладника ОСОБА_3 (1 підпис); оригінал договору № SAMDN25000009602077 від 20.10.2006 та додаткова угода до договору, укладені між ПАТ КБ «ПриватБанк» та «Клієнтом» ОСОБА_3 , в якому є підпис клієнта ОСОБА_3 (2 підписи); оригінал договору № SAMDNWFD0071072330000 від 11 березня 2016 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , в якому є підписи клієнта ОСОБА_3 (3 підписи); угоду про використання аналогів власноручного підпису на договорах від 08.02.2008, договір № SAMDN25000700875747 (вклад «Стандарт») від 08.02.2008 та додаткову угоду від 08.02.2008, укладені між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_3 , в яких є підписи (5 підписів); загальний зошит з власноручними записами ОСОБА_3 за період з 1971 року та записну книжку з записами; Додаткову угоду від 06.03.2015 (2 підписи). Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обгрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути виготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмов без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини. Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Згідно ч.ч.1, 3, 5 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Статтею 111 ЦПК Українипередбачено, що проведення комісійної експертизи проводиться не менш як двома експертами одного напрямку знань. У відповідності з ч.2 ст.113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Відтак з огляду на положення п. 2 ч.1 ст. 103 ЦПК Україниекспертиза може призначатися лише у разі, якщо суд матиме обґрунтовані сумніви у правильності наданих сторонами висновків експертів. За відсутності у суду таких сумнівів судом за наявності передбачених ст. 113 ЦПК Українипідстав може призначатися лише додаткова або повторна експертиза. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 23 серпня 2019 року вже була призначена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої були поставлені питання: -чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 та виконано записи « ОСОБА_3 » і «заповіт прочітаний мною уголос» у заповіті складеному 11 листопада 2016 р. від імені ОСОБА_3 , посвідченому секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області та зареєстрованому в реєстрі за № 97, саме ОСОБА_3 ? -якщо цей підпис та записи виконані ОСОБА_3 , то чи виконані вони під впливом природних збивальних факторів (вікові зміни, хворобливий стан, незвична поза)? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. За результатами цієї експертизи було складено висновок експертів від 14.02.2020, яким було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 , що містяться у першому та другому примірниках заповіту, складеного 11.11.2016 року від імені ОСОБА_6 , та посвідченого секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області, та у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_3 . Отже, при проведені експертизи вже були досліджені питання, поставлені в ухвалі суду від 13 березня 2020 року. Водночас неповним, неясним, необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, висновок експертів від 14.02.2020 року не визнавався, експертиза у справі була проведена, тому при призначенні іншої експертизи суд першої інстанції повинен був визначитися з тим, якою у відповідності до вимог ст.113 ЦПК України є призначена експертиза, а також чи є підстави для призначення експертизи в порядку ст. 111 ЦПК України і чи відповідає призначена експертиза таким ознакам. Судом не вирішувалось питання про виклик експертів, які проводили експертизу. Необхідно зазначити, що для вирішення спору слід встановити єдину обставину: чи здійснено підпис в заповіті ОСОБА_3 , чи іншою особою. Дане питання встановлено експертним висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.02.2020 року. При вивченні штрихів досліджуваних підписів експертами за допомогою мікроскопу та відеоспектральної лупи було встановлено істотні, достатні ознаки, які в своїй сукупності дали підстави зробити висновок, що підписи від імені ОСОБА_3 , які містяться у першому та другому примірниках заповіту , складеного 11.11.2016 року від імені ОСОБА_3 , та посвідченого секретарем Піско-Радьківської сільської ради Борівського району Харківської області, та у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_3 . Доводи представника про необгрунтованість проведеної експертизи на підставі необ`єктивних та недостовірних документів не підтверджено належними та достатніми доказами, та спростовуються результатами вже проведеної експертизи. Отже, підстав для призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи відповідно до ст. 103 ЦПК України колегія суддів не вбачає, оскільки суду вже надано відповідні висновки з цих самих питань. Відповідно до п.6 ч.І ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Строгого Валерія Федоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Борівського районного суду Харківської області від 13 березня 2020 року скасувати. В задоволенні клопотання про призначення комісійної судово-почеркознавчої експертизи - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В силу п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає Головуючий С.С. Кругова Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова повний текст постанови складено 20 серпня 2020 року