Постанова 4803 № 212/3461/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження22-ц/803/2146/20 Справа № 212/3461/19 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П., суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П. секретар судового засідання- Голуб О.О. сторони: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 відповідачі: Публічне акціонере товариство, правонаступником якого є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційні скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року,яке ухвалене суддею Дехта Р.В. в м. Кривому Розі та повне судове рішення складено 28 жовтня 2019 року, - ВСТАНОВИВ : В квітні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 звернулися з позовом до Публічного акціонерого товариства (надалі -ПАТ «Криворіжгаз»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (далі ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут») про визнання незаконними дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 ; визнання незаконним встановлений ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкових приборів обліку газу для побутових споживачів природного газу; зобов`язання ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 вересня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу позивачам по справі, що мешкають в будинку АДРЕСА_1 , режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності лічильників; визнання права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу, що є позивачами по справі; визнання, що ПАТ «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу», зобов`язаний за свій рахунок в термін до 01.01.2018 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу, що є позивачами по справі. В обґрунтування позовної заяви позивачі зазначають, що на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 між позивачами, що проживають в будинку АДРЕСА_1 та ПАТ «Криворіжгаз», був укладений публічний типовий договір постачання природного газу Споживачам. Відповідно до п. 1.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Доказом факту приєднання всіх позивачів до Типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживанням ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. У зв`язку з цим, права та обов`язки споживачів виникли з однієї підстави та, що предметом даного спору є однорідні права та обов`язки. Права та обов`язки позивачів, як споживачів чітко визначені Типовим договором постачання природного газу Споживачам, а саме Розділом IV. Ціна, порядок обліку та оплати природного газу, Розділом V. Права та обов`язки Споживача та Розділом VІ. Права і обов`язки Постачальника. Зміст типового договору, викладений постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500, констатує, що права та обов`язки для всіх Споживачів є ідентичними. Сумлінно виконуючи всі умови даного договору, позивачі, як споживачі природного газу регулярно сплачували рахунки ПАТ «Криворіжгаз» за послуги за договором в терміни, визначені в рахунках. В свою чергу ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» в односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов`язання, визначені п. 6.2. даного договору в частині забезпечення споживачів безперервним постачанням природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором та забезпечення належної якість надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору. ПАТ «Криворіжгаз» встановив позивачам на будинок АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу. Даний факт підтверджується розрахунковими квитанціями позивачів, де зазначено, що об`єми спожитого природного газу нараховуються на підставі показань загальнобудинкового вузла обліку газу. В жовтні 2017 року позивачам стало відомо, що для них ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку почав нараховувати об`єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу. Даний факт підтверджується копіями розрахункових квитанцій. Вважають дії ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу в будинку АДРЕСА_1 незаконними, оскільки акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності відносно будинку АДРЕСА_1 не складався, а тому точка обліку невизначена тому працівники ПАТ «Криворіжгаз» не могли розробити проект та не мали права здійснювати монтаж загально будинкового приладу обліку. Крім того, вважають незаконними нарахування ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» об`ємів спожитого природного газу позивачам природного газу на підставі показань загальнобудинкового лічильника газу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії АТ «Оператор газорозподільної системи» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 . Визнано незаконним встановлений ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загально будинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . Зобов`язано ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 вересня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників. Визнано право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи» за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . Визнано, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу» зобов`язано за власний рахунок в термін до 01 січня 2021 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . Стягнуто з АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», код ЄДРПОУ 03341397, на користь держави судовий збір в розмірі 62 240 гривень 40 копійок. Стягнуто з ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут», код ЄДРПОУ 39572642 на користь держави судовий збір в розмірі 41 493 гривні 60 копійок. В апеляційній скарзі відповідач ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» та вирішити питання розподілу судових витрат по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та невірне встановлення обставин, що мають значення для справи. Зокрема, відповідач ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» зазначає, що, згідно Правил постачання природного газу та Закону України «Про ринок природного газу», він є постачальником природного газу в місто Кривий Ріг Дніпропетровської області, до обов`язків якого не входить здійснення розподілу природного газу або зміни об`ємів та обсягів розподіленого природного газу споживачам, а також встановлення режимів нарахування об`ємів спожитого газу та здійснення їх перерахунків. В апеляційній скарзі АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз», просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» вказує, що загальнобудинковий лічильник газу встановлений за кошти АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», що є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз», на виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та Закону України «Про ринок природного газу», які не конкретизують, який саме лічильник має встановлювати Оператор ГРМ, загальнобудинковий чи індивідуальний. При цьому, згідно ч. 2 ст. 3 ЗУ « Про забезпечення комерційного обліку природного газу», побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які сплачуються за тарифом на розподіл природного газу. На думку відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» право позивачів на встановлення індивідуальних газових лічильників у порядку та терміни, встановлені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» відповідачем жодним чином не порушене та не оспорене та прямо передбачене законодавством. Відзиви на апеляційні скарги не подано. Учасники справи, будучі належним чином, завчасно, повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з`явились, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз» підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачі є або власниками, або зареєстровані та проживають у квартирах будинку АДРЕСА_1 (том № 1 а.с. 20-169). Відповідно до постанови НКРЕКП №1274 від 16 квітня 2015 про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривого Рогу (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривому Розі) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз». Відповідач ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз» протягом 2011-2017 років приймав від НАК «Нафтогаз України» природний газ та здійснював його постачання позивачам. 01 вересня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз» встановив на будинок АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу, у зв`язку з чим позивачам з 01 вересня 2017 року почали нараховувати об`єми використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового приладу обліку. Спір між сторонами виник з приводу неправомірного встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу на будинок АДРЕСА_1 та відмови відповідача ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз» встановити індивідуальні лічильники природного газу та зміну відповідачем ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» в односторонньому порядку режиму нарахування природного газу побутовим споживачам. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивачів в частині визнання незаконними дій АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз», щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу для побутових споживачів природного газу на будинку АДРЕСА_1 , та визнання за кожним з позивачів, як за побутовими споживачами природного газу, права на забезпечення індивідуальними лічильниками газу за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз», суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних та не відмовлялись від встановлення індивідуальних лічильників газу, то відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами. Дії відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу замість квартирних лічильників газу побутовим споживачам у будинку АДРЕСА_1 є незаконними та вчинені з порушенням положень ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу. Задовольняючи позовні вимоги позивачів про визнання незаконним встановлення відповідачем ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу, зобов`язання ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 вересня 2017 року поновити побутовим споживачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені дії є незаконними, оскільки позивачі за час, коли відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» було встановлено загальнобудинковий лічильник обліку природного газу вимушені були сплачувати кошти за спожитий природний газ в завищеному розмірі, це потягло за собою зміну сум нарахування за послуги газопостачання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову позивачів про визнання незаконними дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» по встановленню загальнобудинкового вузла обліку природного газу, на будинок АДРЕСА_1 та визнання за кожним з позивачів, як за побутовими споживачами природного газу, права на забезпечення індивідуальними лічильниками газу за рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» проте, у повній мірі не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивачів про визнання незаконними встановлення відповідачем ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» режиму нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу, зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 вересня 2017 року поновити побутовим споживачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, виходячи з наступного. Взаємини між сторонами регулюються нормами Конституції України, ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно частини першої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. За змістом статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів»,права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення. Відповідно до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином. Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції станом на час звернення позивачів до суду з цим позовом, цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки. Згідно частини першої статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; - виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; - засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики; - комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; - норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; - споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян. Як наведено у статті 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг. Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - це житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Тарифи на газопостачання відносяться до першої групи. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (частини перша, друга статті 20 цього Закону). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору. Як зазначено у частині першій статті 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах доступності житлово-комунальних послуг для всіх споживачів та рівності правових гарантій. Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу». Відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», є Оператором ГРМ. Відповідно до частини першої статті 3 Закону Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», в редакції на час звернення позивачів до суду з цим позовом, фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством. Згідно з положеннями статті 6 Закону Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», газорозподільні підприємства зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 01 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року. Відповідно до абзацу четвертого підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 6 зі змінами, внесеними згідно із Законом від 21 грудня 2017 року «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», - тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивачі є споживачами природного газу, а АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» - Оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Типового договору, цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. У пункті 1.4 Типового договору вказано, що термін, що використовується в цьому договорі, має таке значення: «споживач» - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об`єкт якої підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу» та Кодексі ГРС. Колегією суддів встановлено, що позивачі приєдналися до вказаного Типового договору, оскільки щомісячно споживають природний газ та щомісячно сплачують рахунки за спожитий природний газ. Права та обов`язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV «Ціна, порядок обліку та оплати природного газу», розділом V «Права та обов`язки споживача» та розділом VІ «Права і обов`язки постачальника». Згідно з пунктом 2.1 цього Типового договору, АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» взяло на себе зобов`язання постачати природний газ споживачам в необхідних об`ємах (обсягах), а позивачі взяли на себе зобов`язання своєчасно сплачувати вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Відповідно до вимог статті 526 ЦК України,зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до вимог статті 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами. За положеннями постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28 грудня 2011 року № 150 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу та про встановлення тарифу на послуги з розподілу природного газу» (з 2011 року по 31 травня 2017 року) до структури тарифу було включено вартість витрат на встановлення лічильників газу населенню за кожні поставлені (розподілені) 1000 куб. м природного газу. Згідно з додатком № 1 до вказаної постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в структурі тарифу затверджено витрати на встановлення лічильників газу населенню за поставлені 1000 куб. м природного газу, які становили 6,96 грн, а згідно з додатком № 1 до постанови від 27 вересня 2016 року № 1625 у структурі тарифу витрати на встановлення індивідуальних лічильників газу населенню за розподілені 1000 куб. м становлять 25,20 грн. Оскільки позивачі по справі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі. Відмова відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» встановити індивідуальні лічильники позивачам суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів. З урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» волевиявлення позивачів на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним. Разом з тим, згідно із ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суб`єкти господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та житлових будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2021 року. Також зміст статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» свідчить про наявність безумовного обов`язку відповідних суб`єктів господарювання - газорозподільних організацій забезпечити встановлення лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення, у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування приладів та робіт, які підлягають встановленню, або забезпечувати цими приладами відповідних суб`єктів господарювання. Таким чином, стаття 6 Закону визначає обов`язок газорозподільної організації встановити саме квартирні прилади обліку газу в багатоквартирному будинку. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17. Доводи апеляційної скарги відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», про те, що встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу на будинку АДРЕСА_1 виконано за кошти ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» та не суперечить Законодавству України, чинного на час встановлення цього приладу обліку, колегією суддів не бере до уваги, з огляду на наступне. Так, згідно пунктів 2,3 глави 1 Розділ ІХ Кодексу ГРМ, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. За ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ. Відповідно до п.4 гл.1 розділу ІХ Кодексу ГРС комерційний вузол обліку встановлюється (організовується) в точці вимірювання, яка має збігатися з межею балансової належності (точкою комерційного обліку) між суміжними власниками газових мереж. Відповідно до п.1 гл.5 розділу ІІІ Кодексу ГРС межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. Судом встановлено, що загальнобудинковий прилад обліку природного газу для мешканців будинку АДРЕСА_1 встановлено у вересні 2017 року та відповідачем АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» не було надано, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, доказів про складання Акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, який у встановленому законом порядку було б погоджено із споживачами або ж з їх представником. Таким чином, оскільки в судовому засіданні було встановлено факт незаконного встановлення загальнобудинкового лічильника газу ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», на будинок АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині. Крім того, згідно п.п. 3,4 ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору. Отже, встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу для побутових споживачів природного газу, які проживають у будинку АДРЕСА_1 , в процесі споживання газу не відображає фактичного споживання газу кожним споживачем багатоквартирного будинку окремо, що породжує нарахування сум за споживання об`єму газу, який насправді не використовувався споживачем. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задоволення вимог про визнання незаконними дій відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу на будинок АДРЕСА_1 буде відповідати зазначеній державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачів з отримання послуги по газопостачанню. Зважаючи на те, що позивачі висловили волевиявлення на встановлення індивідуального лічильника природного газу у їх квартирах у будинку АДРЕСА_1 , звернувшись до відповідача та отримали відмову ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», у встановленні такого лічильника (том №1 а.с. 102), у зв`язку з чим їх права, як споживачів, порушені та підлягають судовому захисту, і в цій частині висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими. Відмова відповідача ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» встановити індивідуальний лічильник газу кожному із позивачів суперечить вимогам законодавства, порушує права позивачів, адже, з урахуванням вимог статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», волевиявлення споживача на встановлення індивідуальних лічильників газу не може бути порушеним. Визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними газовими лічильниками за рахунок відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» та встановлення в подальшому такого лічильника забезпечить оплату ними саме того об`єму газу, який ними спожитий, що буде відповідати такому завданню цивільного законодавства, як справедливість, і доводи апеляційної скарги відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» в цій частині колегією суддів не приймаються, з вищенаведених підстав. Колегія суддів вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», з огляду на наступне. Відповідно до Постанови НКРЕКП №1274 від 16.04.2015 про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні ПАТ «Криворіжгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз». Разом з тим, відповідно до Постанови НКРЕКП № 653 від 16.04.2015 року про видачу ліцензії з постачання природного газу, ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території Дніпропетровської області. В Кодексі газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року зазначено, що оператор ГРМ - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз»,який є правонаступником ПАТ «Криворіжгаз» є Оператором ГРМ. Згідно Кодексу ГРС та Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року оператор ГРМ зобов`язаний забезпечити належний рівень комерційного обліку природного газу по споживачу, у тому числі формування загального об`єму та обсягу розподілу ( споживання) природного газу споживачу за відповідний період; здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Пунктом 13 розділу 3 Правил визначено, що розрахунки за послуги з газопостачання здійснюються на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ВС від 20 липня 2020 року по справі №212/1796/18. Проте, суд першої інстанції не врахував, що зобов`язання поновити побутовим споживачам природного газу режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників та поновлення побутовим споживача з 01 вересня 2017 року режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників не входять до повноважень ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», так як зазначене товариство не здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, а має лише дозвіл з постачання природного газу на території Дніпропетровської області та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання незаконним встановлений відповідачем ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу, згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу, споживачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , які проживають у будинку АДРЕСА_1 та зобов`язання ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з 01 квітня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , які проживають у будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» судовий збір за подання апеляційної скарги, у розмірі 62 240,40 грн. за рахунок держави. Рішення суду в частині стягнутого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на користь держави судового збору в сумі 41 493,60 грн. скасувати. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»- задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2019 року в частині визнання незаконним встановленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 , ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 , ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_11 , ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_12 , ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_13 , ОСОБА_13 , який проживає за адресою: АДРЕСА_14 , ОСОБА_14 , який проживає за адресою: АДРЕСА_15 , ОСОБА_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_16 , ОСОБА_16 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_17 , ОСОБА_17 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_18 , ОСОБА_18 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_19 , ОСОБА_19 , який проживає за адресою: АДРЕСА_20 , ОСОБА_20 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_21 , ОСОБА_21 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_22 , ОСОБА_22 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_23 , ОСОБА_23 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_24 , ОСОБА_24 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_25 , ОСОБА_25 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_26 , ОСОБА_26 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_27 , ОСОБА_27 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_28 , та в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» з 01 вересня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 , ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_9 , ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , ОСОБА_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_11 , ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_12 , ОСОБА_12 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_13 , ОСОБА_13 , який проживає за адресою: АДРЕСА_14 , ОСОБА_14 , який проживає за адресою: АДРЕСА_15 , ОСОБА_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_16 , ОСОБА_16 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_17 , ОСОБА_17 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_18 , ОСОБА_18 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_19 , ОСОБА_19 , який проживає за адресою: АДРЕСА_20 , ОСОБА_20 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_21 , ОСОБА_21 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_22 , ОСОБА_22 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_23 , ОСОБА_23 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_24 , ОСОБА_24 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_25 , ОСОБА_25 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_26 , ОСОБА_26 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_27 , ОСОБА_27 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_28 режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог. Рішення суду в частині стягнутого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на користь держави судового збору в сумі 41 493 (сорок одна тисяча чотириста дев`яносто три) гривні 60 (шістдесят) коп. скасувати. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Компенсувати судові витрати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» в сумі 62 240 (шістдесят дві тисячі двісті сорок) гривні 40 (сорок) копійок за подання апеляційної скарги, за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 серпня 2020 року. Головуючий: Судді: