Постанова Дніпровський апеляційний суд № 184/1606/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5957/20 Справа № 184/1606/19 Суддя у 1-й інстанції - Гукова Р. М. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2020 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М. суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони справи : позивач Покровська міська рада Дніпропетровської області відповідач- ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської областівід 03 березня 2020 року про передачу справи на розгляд іншого суду, постановлену суддею Гуковою Р.М. у м.Покров, Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 03 березня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської областінадійшла позовна заява Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку. Ухвалою від 27.09.2019р. у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи на 04.11.2019р. Позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Орджонікідзевського міського суду від 27.09.2019р. про відкриття провадження. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2020р. ухвалу Орджонікідзевського міського суду від 27.09.2019р. скасовано та направлено матеріали цивільної справи за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку до Орджонікідзевського міського суду для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2020 року цивільну справу за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку направлено за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва (02068, м. Київ, вул.О.Кошиця, 5-А). Відповідач ОСОБА_1 , будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права ставить питання про ухвалення нового рішення, яким повернути позивачу - Покровській міській раді Дніпропетровської області позовну заяву. При цьому, скаржник зазначає, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2020р. ухвалу Орджонікідзевського міського суду від 27.09.2019р. про відкриття провадження було скасовано та направлено матеріали цивільної справи за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку до Орджонікідзевського міського суду для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України. Посилаючись на п.5 ч.1 ст.374 ЦПК України відповідач вказує, що суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження з підстав порушення правил підсудності не направив матеріали справи до суду за встановленою підсудністю, а повернув справу до суду першої інстанції для того, щоб останній повернув позивачеві його позовну заяву для звернувся із позовом до відповідного суду, тому вважає, що оскаржувана ухвала про направлення справи до Дарницького районного суду м.Києва є незаконною. Відзив на апеляційну скаргу відповідача не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, яка зазначена у п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Ухвалюючи рішення про направлення справи до іншого суду, суд першої інстанції, керуючись нормими ст.ст.27, 31 ЦПК України виходив з того, що позовна заява подана позивачем без додержання правил підсудності, тому справу необхідно направити за підсудністю до належного суду. Колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції і не може погодитись із доводами відповідача ОСОБА_1 , викладеними у скарзі, виходячи з наступного. Матеріалами справи встановлено, що в липні 2019 року Покровська міська рада Дніпропетровської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на земельну ділянку. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2019 року було відкрито провадження по цій цивільній справі. Відповідач ОСОБА_1 на вищезазначену ухвалу подав апеляційну скаргу, в якій зокрема просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та передати цивільну справу до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю, посилаючись на порушення територіальної юрисдикції, вказуючи, що поданий до нього позов повинен розглядатись районним судом м.Києва за місцем його реєстрації та проживання (а.с.76-78). Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року була частково задоволена апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 , ухвала Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2019 року скасована з направленням матеріалів цивільної справи до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області для вирішення цим судом питання, відповідно до вимог ЦПК України (а.с.116-117). Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у цій цивільній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і позов поданий до нього за суб`єктним складом сторін та за характером відносин повинен пред`являтися за загальним правилом територіальної підсудності, тобто в суд за місцем реєстрації відповідача. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» №460-ІХ, відповідно до якого, виключено ст.380 ЦПК України. До набрання чинності зазначеним вище законом коли діяли норми ст.380 ЦПК України суд апеляційної інстанції мав повноваження скасувати ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та прийняти постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності. На час розгляду апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 18 лютого 2020 року, стаття 380 ЦПК України була виключена з Цивільного процесуального кодексу України на підставі Закону №460-ІХ від 15.01.2020, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, а отже, суд апеляційної інстанції на час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 27 вересня 2019 про відкриття провадження, не мав повноважень прийняти постанову та направити справу на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, у зв`язку із чим справа була повернута до суду першої інстанції для вирішення цим судом питання про передачу справи на розгляд до іншого суду. Також, слід зазначити, що посилання позивача на п.5 ч.1 ст.374 ЦПК України, щодо повноважень суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю є недоречними, оскільки ця норма статті стосується скасування рішень суду першої інстанції, а не ухвал про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Таким чином, з огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо неправильних дій суду першої інстанції, а саме передача справи на розгляд до іншого суду за територіальною юрисдикцією (підсудністю), а не повернення позивачеві позову для подачі останнім його до належного суду, є надуманими, оскільки скаржник неправильно тлумачить закон. На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду є законною та належним чином обґрунтованою, підстав для її скасування немає. Керуючись ст.ст.367, 368, 375, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 20 серпня 2020 року. Головуючий: Судді: