Постанова 4819 № 766/22436/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 19 серпня 2020 року м. Херсон справа № 766/20118/17 провадження № 22-ц/819/1174/20 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів: Вейтас І.В., Семиженко Г.В. секретар Кутузова А.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник адвокат Токаленко Валентина Михайлівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Токаленко Валентини Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Ус О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення сплаченої грошової суми та стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду із позовом в обгрунтування якого зазначив, що 27.07.2018 року між ФОП ОСОБА_2 та ним було укладено договір про надання юридичних, інших послуг та представництва. Згідно умов договору відповідач взяв на себе зобов`язання надавати послуги з оскарження в судовому порядку договору купівлі-продажу, а він зобов`язався сплатити за його послуги 6000,00 грн. На виконання домовленості за умовами договору він сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн. Однак, після отримання коштів відповідач почав уникати телефонних дзвінків та зустрічей. Згодом, йому стало відомо, що відповідач не має права займатися адвокатською діяльністю та представляти його інтереси в апеляційному суді. В зв`язку з чим, він прийшов до офісу відповідача 08.08.2018 року з вимогою про розірвання договору від 27.07.2018 року. Відповідач погодився розірвати договір та повернув одразу 4000,00 грн., пообіцявши пізніше повернути ще 2000,00 грн. Проте, згодом відповідач повідомив, що грошові кошти у сумі 2000,00 грн. він повертати не буде, а залишить їх собі у якості «втраченої вигоди». На його звернення із вимогою добровільно повернути кошти, відповідач не реагує. Посилаючись на наведене просив, стягнути з відповідача на його користь сплачені ним відповідно до договору про надання юридичних, інших послуг та представництва від 27.07.2018 року грошові кошти в розмірі 2000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн, посилаючись на Закон України "Про захист прав споживачів". Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Рішення суду обґрунтоване тим, що судом не було встановлено факту порушення відповідачем умов договору та прав позивача, як споживача, і як наслідок, завдання йому моральної шкоди, а тому його вимоги є необґрунтованими. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погоджуючись з рішенням суду адвоката Токаленко В.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,подала апеляційну скаргу в якій, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального законодавства. Посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив докази та обставини по справі, не звернув уваги на те, що укладений між сторонами договір було розірвано за згодою сторін у зв`язку з тим, що відповідач по-перше не мав права надавати адвокатські послуги, по-друге жодних дій щодо виконання умов договору він не здійснив. Крім того зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачу не завдано моральної шкоди, оскільки така шкода полягає в його стражданнях у зв`язку із неможливістю реалізувати своє право на звернення до суду за захистом свого права. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 27.07.2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , (юрист) який діє на підставі свідоцтва від 21.11.2006 р. та ОСОБА_1 (замовник) укладено Договір про надання юридичних, інших послуг та представництва, за умовами якого сторони домовились про те, що юрист надасть послуги для оскарження в судовому порядку договору купівлі-продажу (правочин з продажу) квартири АДРЕСА_1 (співвласником якої був замовник), а замовник оплатить послуги Юриста одноразовим платежем під час підписання даного договору в сумі 6000,00 грн. Договором визначений перелік послуг, що будуть надані юристом замовнику, серед іншого: консультації; складення позову про визнання недійсним правочину (договору неукладеним) та його подача до відповідного суду; складення та подача інших процесуальних документів; представництво в суді першої інстанції - протягом року з дати підписання Договору (як безпосередньо, так і шляхом залучення адвоката з укладенням відповідної угоди/ордера); ознайомлення з матеріалами судової справи та їх фотографування; повідомляти замовника про всі свої дії в контексті даного Договору, подані документи; інформувати замовника про хід судового процесу та про прийняті судом рішення/ухвали; складення апеляційних/касаційних скарг та представництво в суді апеляційної інстанції, а також представництво в органах влади - за додатковою домовленістю. Для забезпечення належного виконання юристом своїх зобов`язань замовник повинен зокрема оформити та надати юристу нотаріально посвідчену довіреність. Питання оплати інших (додаткових) послуг вирішуються окремо. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 2019 року (а.с.6). 21.08.2018 року ОСОБА_1 на ім`я керівника місцевої прокуратури ОСОБА_3 було подано скаргу на шахрайській дії ОСОБА_2 , з проханням вжити заходи спрямовані на повернення йому коштів (а.с.7). 10.09.2018 року начальником Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області Говоруном А.В., стосовно заяви ОСОБА_1 по факту протиправних дій гр. ОСОБА_2 було повідомлено, що в ході проведення перевірки було встановлено, що у даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини в зв`язку з чим заявнику рекомендовано звернутись до суду (а.с.9). Відповідно до листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів головного Управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 05.07.2019 року №06/П-786/2 на звернення зі скаргою ОСОБА_1 щодо порушення вимог законодавства про захист прав споживачів з боку ФОП ОСОБА_2 , так розглядом скарги встановлено, що ОСОБА_1 27.07.2018 року з ФОП ОСОБА_2 уклали Договір про надання юридичних послуг та представництва і оплатили послуги юриста одноразовим платежем під час підписання Договору у сумі 6000,00 грн. під час проведення позапланової перевірки з`ясовано, що ОСОБА_1 розірвав договір з ФОП ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 кошти у розмірі 4000,00 грн. на картковий рахунок останнього, а решту суми у розмірі 2000 грн., виходячи з пояснень фізичної особи-підприємця, залишив як часткове виконання договору. За результатами позапланового заходу виявлено порушення ст.18 Закону України «Про захист споживачів», а саме: умови договору є несправедливими, які призвели до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків ОСОБА_1 як споживача (а.с.14). 28.12.2018 року ФОП ОСОБА_2 було подано пояснення щодо позапланової перевірки по скарзі ОСОБА_1 та вказав, що угоду від 02.04.2018 року ним виконано належним чином, наразі вона фактично є припиненою через відмову ЄСПЛ у розгляді заяви; договір від 27.07.2018 року ним виконаний частково (проведено аналіз документів та суд-практики, надано консультації, позов складено на 30 %). Вказав, що де-юре він не зобов`язаний повертати будь-які кошти за угодою/договором, а питання їх розірвання чи будь-які претензії з боку споживача повинні вирішуватись у судовому порядку (а.с.21). Позиція апеляційного суду. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послуги, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 906 ЦК України виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. За ч.4 ст. 653 ЦПК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. У статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно із частиною першою статті 906 цього Кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плати, підлягають відшкодуванню виконавцеві, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач при виконанні договору допустив порушення його умов або їх неналежного виконання до моменту його розірвання, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 2000 грн. Так, обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилався на те, що виконання договору було неможливим через відсутність у відповідача статусу адвоката, та, відповідно, можливості останнім приймати участь в суді. Разом з тим, відповідно до укладеного між сторонами договору, послуга з представництва в суді першої інстанції може здійснюватися безпосередньо юристом (для забезпечення виконання зобов`язань замовник зобов`язаний оформити та надати юристу нотаріально посвідчену довіреність), так і шляхом залучення адвоката з укладенням відповідного ордера/угоди, а представництво в суді апеляційної інстанції - за додатковою домовленістю. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні докази порушення прав позивача, як споживача відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" і як наслідок завдання йому моральної шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції). Розглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі жодними належними та допустимими доказами не підтвердженні, обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись статтями374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Токаленко Валентини Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, у випадках передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 20 серпня 2020 року. Головуючий С.В. Радченко Судді І.В. Вейтас Г.В. Семиженко