Постанова 4819 № 647/1514/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2020 року м. Херсон справа: 647/1514/20 провадження: 22-ц/819/1153/209 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Приходько Л.А. (суддя доповідач) суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В., учасники справи: заявник - керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, заінтересована особа - Бериславська міська рада Херсонської області, відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Кравцова Сергія Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 30 червня 2020 року у складі головуючого судді Корсаненкової О.О., встановив: 18 червня 2020 року керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, діючи в інтересах держави в особі Бериславської міської ради Херсонської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 392336,43грн. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим № 6520610100:01:120:0001, площею 4,12га. по АДРЕСА_1 , належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою комунальної форми власності за вказаною адресою, у зв`язку з чим безпідставно зберіг грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 392336,43грн. Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 30 червня 2020 року цивільну справу за позовом керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, що діє в інтересах держави в особі Бериславської міської ради Херсонської області, до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 392336,43грн. передано на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси. Постановляючи ухвалу про передачу справи до Приморського районного суду м.Одеси, за місцем проживання відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена справа підлягає розгляду за правилами загальної, а не виключної підсудності посилаючись на те, що позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів, а не орендної плати, оскільки договору оренди земельної ділянки укладено не було. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду адвокат Кравцов С.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо визначення підсудності за місцем знаходження відповідача є необґрунтованими та прийняті без врахування всіх обставин справи та норм матеріального права. Справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, відповідно до вимог частини 2 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Суд, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Порядок визначення територіальної юрисдикції (підсудності) цивільних справ визначений у статтях 26-30 ЦПК України. За загальним правилом, відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим частиною першою статті 30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Як зазначено в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як убачається зі змісту позовної заяви керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, діючи в інтересах держави в особі Бериславської міської ради Херсонської області, звернувся з даним позовом до суду посилаючись на те, що ОСОБА_1 , будучи власником об`єкта нерухомого майна розташованого на земельній ділянці комунальної власності площею 4.12га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , використовував вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів, договір оренди не уклав, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкта нерухомого майна. Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено. Оскільки позов керівника Бериславської місцевої прокуратури стосується стягнення плати за фактичне користування земельною ділянкою на якій розміщено об`єкт нерухомого майна, що належить відповідачу на праві власності, тобто спір виник з приводу нерухомого майна, то цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими частиною 1 статті 30 ЦПК України, тому справа має розглядатися місцевим судом, юрисдикція якого поширюється на територію, на якій розташоване вказане нерухоме майно, а саме Бериславським районним судом Херсонської області. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що справа не підсудна Бериславському районному суду Херсонської області та відповідно відсутні підстави передбачені пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України для направлення справи для розгляду до іншого суду. За правилом статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу адвоката Кравцова Сергія Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 30 червня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 1статті 389 ЦПК України. Головуючий Л.А. Приходько Судді: В.О. Бездрабко С.В. Радченко