Постанова Донецький апеляційний суд № 235/2734/20

Єдиний унікальний номер 235/2734/20 Номер провадження 33/804/326/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.08.2020р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Залізняк Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2020р., якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті ) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, в с т а н о в и л а : Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2020р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 : - вважає оскаржувану постанову незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; - зазначає, що посилання суду на письмові пояснення свідків, як на доказ його винуватості є безпідставними, оскільки свідки при його особистому спілкуванні з працівниками поліції були відсутні, тому не можуть бути свідками його відмови від проходження медичного огляду; - вказує, що від медичного огляду він не відмовлявся, а відмовився від продуття газоаналізатора «Драгер», стан якого викликав у нього особисто, великий сумнів; він особисто пропонував працівнику поліції пройти медичний огляд, на що йому було відмовлено, та не надано можливості викласти свої пояснення у протоколі, пояснення викладені в протоколі він не писав, копію протоколу не отримував, при ньому протокол не складали; - вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких належних та допустимих доказів виконання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та інструкції № 1452/735, а тому через порушення процедури проведення огляду визначення стану алкогольного сп`яніння, відсутнє порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, а в його діях відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; - вважає, що судом у порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП не з`ясовані обставини, які підлягають з`ясуванню для правильного розгляду і вирішення питання про наявність чи відсутність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; - прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення та закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інтонації дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за таких підстав. Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 21.04.2020 о 10.45 год. в м. Костянтинівка по вул. Мірошниченко напроти буд. № 45 він керував авто ГАЗ 3309, д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою Алкотестера 6810 на місці зупинки, а також у медичному закладі, відмовився категорично в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, про що було складено протокол серії ДПР 18 № 096085 від 21.04.2020р. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 096085 від 21.04.2020р. (а.с. 2), особистими письмовими поясненнями особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с. 4), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 5), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3), диском із відеозаписом, який міститься у справі про адміністративне правопорушення, який надано працівниками поліції, особистими поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні, де він підтвердив свої письмові пояснення, визнав свою винуватість у повному обсязі. Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та вмотивованими висновки суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП при обставинах, викладених у постанові суду, а доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є безпідставними. Висновок суду апеляційної інстанції щодо правильності висновків суду першої інстанції про винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на тому, що відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 2.5 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який в установлений законом порядку отримав документ на право керування транспортним засобом, при керуванні транспортним засобом був зобов`язаний дотримуватись усіх вимог, які містяться у нормативних актах, що стосується безпеки дорожнього руху, а тому доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є неспроможними. Доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності що ОСОБА_1 , що посилання суду на письмові пояснення свідків, яка на доказ його винуватості є безпідставними, оскільки свідки при його особистому спілкуванні з працівниками поліції були відсутні, тому не можуть бути свідками його відмови від проходження медичного огляду є неспроможними, та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме диском із відеозаписом, особистими письмовими поясненням ОСОБА_1 та його особистими поясненнями у судовому засіданні, де він визнав свою винуватість у повному обсязі. З підстав викладених вище є неспроможними також доводи апеляційної скарги, що від медичного огляду він не відмовлявся, а відмовився від продуття газоаналізатора «Драгер», стан якого викликав у нього особисто, великий сумнів; він особисто пропонував працівнику поліції пройти медичний огляд, на що йому було відмовлено, та не надано можливості викласти свої пояснення у протоколі, пояснення викладені в протоколі він не писав, копію протоколу не отримував, при ньому проткол не складали. Доводи апеляційної скарги, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких належних та допустимих доказів виконання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та інструкції № 1452/735, а тому через порушення процедури проведення огляду визначення стану алкогольного сп`яніння, відсутнє порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, а в його діях відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними, оскільки суд у судовому засіданні дослідив та оцінив усі докази, наявні у справі про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП, та визнав їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З аналогічних підстав є надуманими доводи апеляційної скарги, що судом у порушення вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП не з`ясовані обставини, які підлягають з`ясуванню для правильного розгляду і вирішення питання про наявність чи відсутність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте, суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог ст. 280 КУпАП, відповідно до якої суд зобов`язаний з`ясувати всі обставини адміністративного правопорушення, та дослідивши обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, з`ясувавши дані про особу ОСОБА_1 , який позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, з 21.09.2017р. працює у філії «Автодор № 7» ДП «Донецькоблавтодор» ВАТ ДАК «Автомобілні дороги України м. Покровськ Донецької області на посаді водія, має загальний трудовий стаж понад 25 років, що підтверджується копією трудової книжки, за фахом є водієм автомобіля, та позбавлення права керування транспортним засобом унеможливить подальшу роботу ОСОБА_1 на займаній посаді та позбавить джерела існування його родини, а також дотримуючись принципу індивідуалізації покарання, гуманізму та економії адміністративної репресії, керуючись вимогами ст. 61 Конституції України, та ст. 21 КУпАП, дійшов висновку, що існують підстави для застосування до ОСОБА_1 заходів громадського впливу з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу філії «Автодор № 7» ДП «Донецькоблавтодор» ВАТ ДАК «Автомобілні дороги України м. Покровськ Донецької області. На підставі викладеного та керуючись ст. 21, 294 КУпАП, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2020р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, задовольнити частково. Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2020р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік змінити. Звільнити особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу філії «Автодор № 7» ДП «Донецький облавтодор» м. Покровська Донецької області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя