Постанова 4823 № 750/373/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 19 серпня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/373/20 Головуючий у першій інстанції - Супрун О. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/599/20 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого судді - Губар В.С., суддів - Кузюри Л.В., Онищенко О.І., із секретарем судового засідання - Шапко В.М. Скаржник - ОСОБА_1 Суб`єкт оскарження - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олефіренко Ельвіра Олексіївна Стягувач - ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Олефіренко Ельвіри Олексіївни, заінтересована особа - ОСОБА_2 , місце ухвалення судового рішення - м. Чернігів дата складання повного тексту судового рішення - 18 лютого 2020 року ВСТАНОВИВ: У січні 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Олефіренко Е.О. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №60934524 та №60934558 від 24.12.2019 неправомірними та зобов`язати старшого державного виконавця або іншу уповноважену посадову особу вказаного органу ДВС скасувати зазначені вище постанови В обґрунтування скарги зазначав, що старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Олефіренко Е.О. 24 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження №60934524 з примусового виконання виконавчого листа №750/11106/15-ц, виданого 13.09.2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов`язання його демонтувати перегородку між приміщеннями "1-1" та "1-2" і перебудувати сходи на другий поверх, та виконавче провадження №60934558 з примусового виконання виконавчого листа №750/11106/15-ц, виданого 13.09.2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов`язання його та ОСОБА_2 розробити відповідні проекти та виконати інженерне забезпечення кожної відокремленої частини будинку згідно з діючими нормами і правилами та технічними умовами експлуатуючих організацій. Вважає, що дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Олефіренко Е.О. незаконними, та такими, що порушують вимоги чинного законодавства, оскільки винесені нею постанови від 24.12.2019 року про відкриття виконавчих проваджень №60934524 та №60934558 є передчасними і протиправними. Також посилається на те, що з відповідними виконавчими листами був ознайомлений через свого представника лише 03.01.2020 року і саме з цього часу дізнався, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження порушують його права. Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Олефіренко Е.О. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і задовольнити його скаргу, а саме: визнати дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Олефіренко Е.О. при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження № 60934524 від 24.12.2019 року неправомірними і зобов`язати вказаного державного виконавця або іншу посадову особу вказаного органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника) та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60934524 від 24.12.2019 року; визнати дії старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Олефіренко Е.О. при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження № 60934558 від 24.12.2019 року і зобов`язати вказаного державного виконавця або іншу посадову особу вказаного органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника) та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 60934558 від 24.12.2019 року. Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що спірні правовідносини виникли при примусовому виконанні рішення суду у справі щодо поділу в натурі домоволодіння, визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку як спільного майна подружжя. Рішенням суду здійснено поділ домоволодіння та земельної ділянки без визнання права власності на них, оскільки спірний будинок не введений в експлуатацію, а тому натепер відсутня можливість здійснити державну реєстрацію. Наголошує, що при зверненні до державного реєстратора для реєстрації права власності на виділену частину будинку йому стало відомо, що існує заборона на вчинення дій по реєстрації і перереєстрації спірного будинку згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.11.2012 року у справі № 2506/9827/2012 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 35097007 від 07.11.2012 року. Вказує, що для виконання рішення суду у цій справі йому і позивачці необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт від територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції на підставі документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою та документа, що посвідчує право власності на будинок. Апелянт вважає, що державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження № 60934558 від 24.12.2019 року допустив невідповідність зобов`язальної частини постанови зобов`язальній частині відповідного виконавчого листа. На переконання апелянта, ОСОБА_2 не виконала рішення суду в частині своїх зобов`язань та перешкоджає йому виконати рішення суду в частині його зобов`язань, оскільки не зверталась із заявою про скасування заборон на вчинення певних дій щодо будинку, накладених ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.11.2012 року справі № 2506/9827/2012. Тому вважає, що стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій, що відповідно до п. 14 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу. Також апелянт зазначає, що звертався із письмовими пропозиціями до стягувача про спільне виконання рішення суду, але відповіді не отримав, а тому відповідні організації не приймають замовлення на виготовлення проектів та виконання інженерного забезпечення кожної відокремленої частини будинку згідно з діючими нормами та правилами, технічними умовами у зв`язку із наявністю відповідної заборони. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2020 року - без змін, посилаючись на те, що апелянтом не надано доказів на обґрунтування доводів апеляційної скарги. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий судовий розгляд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (Shmalko v. Ukraine, № 60750/00, § 43). Згідно до вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ, відкрити виконавче провадження та винести постанову про відкриття виконавчого провадження. За правилами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. За приписами ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2016 року у справі №750/11106/15-ц поділено в натурі незавершений будівництвом будинок АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановити перегородку в приміщенні «2» на відстані 1,8 м від перегородки між приміщеннями «1» та «2»; демонтувати перегородку між приміщеннями «1» та «2»; перебудувати сходи на другий поверх; встановити перегородку в приміщенні гаражу на відстані 6,65 м від зовнішньої фасадної стіни; розробити відповідні проекти та виконати інженерне забезпечення кожної квартири відповідно до діючих норм і правил, технічних умов експлуатуючих організацій (а.с. 28-37). Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 11 серпня 2017 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2016 року змінено, зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати перегородку між приміщеннями "1-1" та "1-2" і перебудувати сходи на другий поверх; зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розробити відповідні проекти та виконати інженерне забезпечення кожної відокремленої частини будинку згідно з діючими нормами і правилами та технічними умовами експлуатуючих організацій (а.с. 60-69). Як убачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні в Деснянському відділі державної виконавчої служби міста Чернігова Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (натепер Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) згідно наказу Міністерства юстиції України від 17.12.2019 № 4053/5), знаходиться виконавче провадження №60934524 з примусового виконання виконавчого листа №750/11106/15-ц, виданого 13.09.2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати перегородку між приміщеннями "1-1" та "1-2" і перебудувати сходи на другий поверх, та виконавче провадження №60934558 з примусового виконання виконавчого листа №750/11106/15-ц, виданого 13.09.2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розробити відповідні проекти та виконати інженерне забезпечення кожної відокремленої частини будинку згідно з діючими нормами і правилами та технічними умовами експлуатуючих організацій (а.с. 5, 6). 24.12.2019 року старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Олефіренко Е.О. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження №60934524 та №60934558 (а.с. 4, 7). Зазначені обставини учасниками справи в апеляційному суді не спростовувані і не заперечувались. Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Законом, а тому постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.12.2019 року № 60934524 і № 60934558 є правомірними і такими, що винесені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». За висновком суду, підстави для скасування зазначених постанов відсутні, права боржника жодним чином не порушені. На спростування вказаного висновку суду першої інстанції ОСОБА_1 апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів не надано. Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що 23.12.2019 року ОСОБА_2 подано заяву та пред`явлено виконавчий лист №750/11106/15-ц (2/750/284/16) від 11 серпня 2017 року, виданий 13.09.2017 року Деснянським районним судом м. Чернігова, з якого убачається, що рішення суду набрало законної сили 11.08.2017 року. 24.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60934524, у резолютивній частині якої зазначено: «зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати перегородку між приміщеннями «1-1» та «1-2» і перебудувати сходи на другий поверх згідно рішення Апеляційного суду Чернігівської області про поділ домоволодіння в натурі, визнання права власності від 11 серпня 2017 року (справа №750/11106/15-ц, провадження №22-ц/795/139/2017)», тобто у повній відповідності до формулювання у виконавчому листі. Також апеляційним судом встановлено, що 23.12.2019 року ОСОБА_2 подано ще одну заяву та пред`явлено виконавчий лист №750/11106/15-ц (2/750/284/16) від 11 серпня 2017 року, виданий 13.09.2017 Деснянським районним судом м. Чернігова, згідно якого рішення суду набрало законної сили 11.08.2017 року. У виконавчому листі резолютивна частина рішення суду зазначена: «Апеляційний суд Чернігівської області вирішив: зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розробити відповідні проекти та виконати інженерне забезпечення кожної відокремленої частини будинку згідно з діючими нормами і правилами та технічними умовами експлуатуючих організацій». Тому 24.12.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60934558, у зобов`язальній частині якої зазначено: «зобов`язати ОСОБА_1 розробити відповідний проект та виконати інженерне забезпечення відокремленої частини будинку згідно з діючими нормами і правилами та технічними умовами експлуатуючих організацій згідно рішення Апеляційного суду Чернігівської області про поділ домоволодіння в натурі, визнання права власності від 11 серпня 2017 року (Справа №750/11106/15-ц, провадження №22-ц/795/139/2017)», тобто зазначено обов`язок боржника відповідно до формулювання у виконавчому листі. Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що суб`єкт оскарження ОСОБА_3 в постанові про відкриття виконавчого провадження №60934558 від 24.12.2019 допустила невідповідність зобов`язальної частини вказаної постанови резолютивній частині рішення, на підставі якої такий виконавчий лист було видано та відповідно відкрито дане виконавче провадження. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Реалізацію принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України ОСОБА_1 не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду належних і допустимих документальних доказів наявності підстав для скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24 грудня 2019 року. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді та аналогічні викладеним у скарзі до суду першої інстанції. Відтак, апеляційний суд визнає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 . Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Виходячи із встановлених у справі обставин та урахувавши норми закону, якими регулюються спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані постанови № 60934524 та 60934558 про відкриття виконавчого провадження від 24 грудня 2019 року винесені державним виконавцем правомірно, без порушення положень Закону України «Про виконавче провадження». З урахуванням вказаного, апеляційний суд приходить до переконання, що ухвала Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2020 року є законною і обґрунтованою та постановлена відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Апеляційний суд визнає, що судом першої інстанції повно і всебічно з`ясовані обставини справи та надано об`єктивну оцінку наявним у справі доказам, а апеляційна скарга не містить передбачених процесуальним законом підстав для скасування законного і обґрунтованого та правильного по суті судового рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Деснянського районного суду м. Чернігоав від 18 лютого 2020 року - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: