Постанова 4857 № 1.380.2019.006990

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006990 пров. № А/857/8386/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Бруновська Н.В., суддя Глушко І.В. секретар судового засідання Мельничук Б.Б. за участю: представник позивача Лаврук В.В. представник відповідача Яцишин У.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (головуючий суддя Гавдик З.В., м. Львів) у справі № 1.380.2019.006990 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства «Енерготрейд-Ресурс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізунь» про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: 11.02.2020 року відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності до спірних правовідносин. Заяву обґрунтовує тим, що позивач звернувся до суду із позовом про стягнення коштів з відповідача. Як вбачається із позовної заяви, ТОВ «Мізунь», як платник податків, не сплатив у встановлені ПК України строк податкові зобов`язання, у зв`язку із чим у останнього виник податковий борг у розмірі 693904,30 грн. Відповідач зазначає, що за змістом ст.ст. 256, 257, 261, 262, 267 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язанням, з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року заяву представника відповідача від 11 лютого 2020 року про застосування наслідків спливу строку позовної давності задоволено повністю. Позовну заяву по справі № №1.380.2019.006990 за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства «Енерготрейд-Ресурс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мізунь» про стягнення коштів залишено без розгляду. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Зазначає, що ПП «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс») відомо, що ними відбувалась купівля продукції невеликими партіями за значний проміжок часу, про що свідчать дані бухгалтерського обліку ТОВ «Мізунь», а саме картка рахунку 361 за період з лютого 2016 до вересня 2016 року, та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за січень 2016 року - лютий 2019 року щодо контрагента ПП «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс») відповідно до якої борг останнього за операції з лютого 2016 року до вересня 2016 року станом на грудень 2019 року становить 156 789,94 грн. Контролюючий орган укладає з платником податків договір щодо переведення права вимоги такої дебіторської заборгованості. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності. Щодо строків дії договору, то п.8.2 Договору № 0/2-1-15/501 від 06.11.2015 передбачено, що «договір діє до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за цим Договором». Оскільки Договір не виконаний повністю, про що не заперечує Відповідач, його дія продовжується до цього часу. Термін дії Договору купівлі-продажу в даній категорії справ не має ніякого значення, оскільки це не господарський спір, а адміністративно-правовий, предметом якого є стягнення податкового боргу, різновидом якого є стягнення дебіторської заборгованості. Вказує, що до стягнення податкового боргу застосовуються строки, передбачені пунктом 102.4 статті 102 ПК України, відповідно до якого контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу. Днем виникнення боргу в даному випадку є день укладення договору з ТОВ «Мізунь» про переведення (уступку) права на отримання суми дебіторської заборгованості ПП «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс») № 2/50-17 від 04.04.2019, що і є предметом позовної заяви. Представник позивача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. 23.12.2019 року позивач звернувся в суд першої інстанції із адміністративним позовом у якому просив ухвалити судове рішення про стягнення з Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс») коштів в сумі 156789,94 грн у рахунок погашення податкового боргу ТОВ «Мізунь». Позов обґрунтовує тим, що одним з дебіторів ТОВ «Мізунь» є Приватне підприємство «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс»), яке придбало у ТОВ «Мізунь», відповідно до Договору № 0/2-1-15/501 від 06.11.2015 року, продукцію в асортименті відповідно до Специфікації, що в подальшому реалізовувалась через магазини роздрібної торгівлі ПП «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс»). Відповідно до Акту звіряння за вересень 2016 року між ТОВ «Мізунь» та ПП «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс») дебіторська заборгованість останнього складає 156789,94 грн. Між ТОВ «Мізунь» та Долинським управлінням ГУ ДФС у Івано- Франківській області укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості № 2/50-17. Відповідно до п.1.2. Договору Контролюючий орган набуває право вимагати (замість Платника податків) від Дебітора сплати основних зобов`язань (ціни договору). Право вимоги засновано на основі укладених договорів купівлі-продажу та видаткових накладних відповідно до договорів. Згідно п. 1.5 Договору зобов`язання дебітора можуть бути примусово стягнені за рішенням суду відповідно до чинного законодавства України із наступним спрямуванням отриманих коштів на погашення податкового боргу Платника податків. Відповідно до Акту звіряння за вересень 2016 року між ТОВ «Мізунь» та ПП «ОККО-Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс») дебіторська заборгованість останнього складає 156789,94 грн. 04.04.2019 року між ТОВ «Мізунь» та Долинським управлінням ГУ ДФС у Івано- Франківській області укладено договір про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості № 2/50-17. Відповідно до п.1.2. Договору Контролюючий орган набуває право вимагати (замість Платника податків) від Дебітора сплати основних зобов`язань (ціни договору). Право вимоги засновано на основі укладених договорів купівлі-продажу та видаткових накладних відповідно до договорів. Згідно п. 1.5 Договору зобов`язання дебітора можуть бути примусово стягнені за рішенням суду відповідно до чинного законодавства України із наступним спрямуванням отриманих коштів на погашення податкового боргу Платника податків. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, суд залишає позовну заяву без розгляду. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно ст. 122 КАС України: 1) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 2) Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб`єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв`язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 3) Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 4) Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. 5) Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Згідно із ст. 123 КАС України: 1) У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. 2) Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. 3) Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. 4) Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно із п.п. 20.1.35. п. 20.1. ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Згідно із п. 95.22. ст. 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Сума коштів, що надходить у результаті стягнення дебіторської заборгованості, в повному обсязі (але в межах суми податкового боргу) зараховується до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. Сума дебіторської заборгованості, що стягнута понад суму податкового боргу, передається у розпорядження платника податку. Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Суд апеляційної інстанції наголошує, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення із адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє реалізації прав у встановлені законодавством терміни. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Колегія суддів вказує, що 04.04.2019 між ТОВ «Мізунь» та Долинським управлінням ГУ ДФС у Івано Франківській області укладено Договір № 2/50-17 про переведення (уступку) права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків. Предметом Договору є дебіторська заборгованість, яка на думку позивача виникла у ПП «ОККО Нафтопродукт» (правонаступник ПП «Енерготрейд - ресурс») перед ТОВ «Мізунь» на підставі Договору купівлі продажу № 0/2-1-15/501 від 06.11.2015. Відповідно позивач дізнався про порушення своїх прав, 04.04.2019 року, однак з позовною заявою до суду звернувся 20.12.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Суд апеляційної інстанції критично відноситься до посилань апелянта на п. 102.4 ст. 102 ПК України, оскільки вказана норма регулює питання саме строку стягнення податкового боргу, однак відповідач перед позивачем не мав і не має жодного податкового боргу. Предметом стягнення є дебіторська заборгованість відповідача перед ТОВ «Мізунь», в рахунок погашення податкового боргу останнього, відтак на думку суду позивач мав звернутись до суду із позовом по даній справі до 05.10.2019 року тобто в межах шести місяців. Крім того, як вірно зазначає суд першої інстанції, що на момент звернення позивача із позовом по даній справі, трирічний строк позовної давності по дебіторській заборгованості відповідача перед ТОВ «Мізунь» із врахуванням Акта звіряння на який покликається позивач станом на вересень 2016 року, також сплив. Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача була реальна можливість звернутися вчасно з адміністративним позовом у строки ст. 122 КАС України, що ним зроблено не було. Належні та допустимі докази, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача звернутися за захистом порушених прав з 04.04.2019 року по 05.10.2019 року у справі відсутні. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що окружний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, а тому доводи апелянта слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року у справі № 1.380.2019.006990 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. І. Довга судді Н. В. Бруновська І. В. Глушко Повне судове рішення складено 19 серпня 2020 року.