LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/3542/20

від 19.08.2020 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/3542/20 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу м.Одеси Головного управління Держаної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2020р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУ ДМС України в Одеській області в особі Суворовського РВ м.Одеси ГУ ДМС України в Одеській області, в якому просила: - визнати протиправними дії ГУ ДМС України в Одеській області в особі Суворовського РВ м.Одеси ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки; - зобов`язати ГУ ДМС України в Одеській області в особі Суворовського РВ м.Одеси ГУ ДМС України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що у зв`язку з викраденням паспорта громадянина України вона зверталася із заявою до Суворовського РВ ГУДМС про видачу їй паспорту та 22.06.2018р. отримала паспорт громадянина України у вигляді пластикової картки типу 1D-1. При цьому, позивачка зазначила, що районним відділом їй не було повідомлено про можливість оформлення та видачі паспорта зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки. У квітні 2020р. позивачка звернулася із заявою до територіального підрозділу, в якій просила оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки та зазначила, що паспорт у вигляді пластикової картки буде повернуто у зв`язку із порушенням законодавства. Проте, їй було відмовлено у задоволенні її заяви. Позивачка вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує її права, у зв`язку із чим звернулась в суд із відповідним позовом. Посилаючись на вказане просила позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020р. у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки територіальний орган міграційної служби України під час розгляду заяви позивачки щодо видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 14.04.2020р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до Суворовського РВ ГУ ДМС України в Одеській області, в якій посилаючись на положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992р. за №2503-ХІІ, рішення Верховного Суду України від 19.09.2018р. та те, що є православною Християнкою, через свої релігійні переконання, просила оформити та видати їй паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки, при цьому паспорт у вигляді пластикової картки зобов`язалась повернути у зв`язку із порушенням законодавства. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що при отриманні 22.06.2018р. паспорту громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1 Суворовським районним відділом ГУ ДМС України в Одеській області їй не було повідомлено про можливість оформлення та видачі паспорта зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки, та не роз`яснено про згоду на збір та обробку персональних даних, згоду на збір та обробку персональних даних вона не надавала, однак її дані були внесені до Єдиного державного демографічного реєстру. Проте, Суворовський РВ ГУ ДМС України в Одеській області своїм листом за №5116-628/5116.1-20 від 18.04.2020р. повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для видачі їй паспорта громадянина України зразка 1994р. у вигляді книжечки. Перевіряючи правомірність відмови територіального органу ДМС в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки з урахуванням підстав позову, а також висновків суду першої інстанції та доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого перевіряє чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст.13 ЗУ "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012р. №5492-VI (надалі - Закон №5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України (…). Частинами 1-5 ст.14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч.1 ст.21 Закону № 5492-VI). Згідно з ч.3 ст.13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України (…) містить безконтактний електронний носій. Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. № 2503-ХІІ (далі - Постанова № 2503-ХІІ) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. Водночас, п.1 постанови КМУ від 25.03.2015р. №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (надалі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається. За змістом пункту 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: - з 1 січня 2016р. - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. № 2503-XII; - з 1 листопада 2016р. - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016р. припиняється (пункт 3 Постанови №302). Положеннями п.131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (…) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи. Питання щодо дотримання принципу поваги до приватного життя суб`єкта персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, було предметом дослідження у зразковій справі за №806/3265/17 (провадження Пз/9901/2/18), за результатом розгляду якої Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 19 вересня 2018р.. Досліджуючи вказане питання, Велика Палата Верховного Суду виходила з такого. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 1 червня 2010р. №2297-VI "Про захист персональних даних" (надалі - Закон №2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст.2 Закону № 2297-VI). Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частини п`ята, шоста статті 6 указаного Закону). Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних. Водночас, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи <...>. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Отже, за наведеного правового регулювання та висновків суду, відмова у видачі паспорту громадянина України зразка 1994р. відповідно до наведених відповідачами аргументів є протиправною. Разом із цим, судова колегія звертає увагу на те, що 22.06.2018р. позивачка отримала паспорт громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1. Згідно заяви-анкета за №1884949 від 22.05.2018р. для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ДМС для оформлення паспорта громадянина України замість втраченого та надала згоду на отримання відцифрованих відбитків з рук та внесення до електронного безконтактного носіння відцифрованих відбитків пальців відповідно до Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук особи. З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що доводи позивачки про порушення ст.8 ЗУ "Про захист персональних даних", а саме про не проінформованння її про мету обробки персональних даних є необґрунтованими, а посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018р. у зразковій справі №806/3265/17, є безпідставними, тому що обставини у цій адміністративній справі не є тотожними з обставинами у типовій справі №806/3265/17. Що стосується доводів ОСОБА_1 про протиправну відмову в оформленні та видачі паспорту громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №5492-VI, оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. У ч.7 ст.16 Закону №5492-VI зазначено, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. Згідно п.6 Порядку №302 обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням). Крім того, приписами п.16 Положення №2503-ХІІ також встановлено, що для обмін паспорта провадиться у разі: - зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; - встановлення розбіжностей у записах; - непридатності для користування. Приписами п.24 Порядку №302 передбачено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства. У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів. Якщо під час прийому документів заявник надав паспорт, який, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, визнано недійсним відповідно до пункту 108 цього Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта здійснює його вилучення в порядку, передбаченому п.107 цього Порядку. За правилами п.26 Порядку №302 після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу Державної міграційної служби, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування. Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу (п.27 Порядку №302). Згідно з п.101 Порядку №302 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови. У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб`єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб`єкта для подальшого вручення заявнику. Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта. Яв вбачається із матеріалів справи, що позивачка звернулася із заявою до територіального органу ДМС про обмін паспорту від 14.04.2020р. не в установлений законом спосіб, а в порядку, визначеному ЗУ "Про звернення громадян", що виключає можливість надання суб`єктом владних повноважень вказаної адміністративної послуги та не свідчить про неправомірність відмови суб`єкта владних повноважень у наданні такої послуги. Окрім того, 22.06.2018р. позивачка отримала паспорт громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID-1, який є дійсним на день звернення та не навела підстав з якими закон пов`язує обов`язок відповідача провести його обмін, тому, колегія суддів вважає безпідставними позовні вимоги в частині зобов`язання головне управління в особі Суворовського районного відділу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994р. у вигляді паспортної книжечки замість отриманого. З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Доводи викладені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020р. - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»