Постанова 4873 № 925/1500/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" серпня 2020 р. Справа№ 925/1500/17 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л. суддів: Полякова Б.М. Верховця А.А. за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є. та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 12.08.2020 у даній справі розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2020 у справі № 925/1500/17 (суддя Хабазня Ю.А.) за заявою Головного управління ДФС у Черкаській області до Приватного підприємства "Дельта-Трейд" про банкрутство ВСТАНОВИВ Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.05.2020 у справі №925/1500/17 відмовлено повністю у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Черкаській області від 13.05.2020 №10228/23-00-08-014 з вимогами до боржника на суму 1 357 552,72 грн. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2020 у справі № 925/1500/17, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління ДПС у Черкаській області повністю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2020 у справі № 925/1500/17, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.08.2020. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, вказано, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог, адже штрафні санкції та пеня нараховані заявником у період до порушення справи про банкрутство боржника, тобто, заявлені вимоги за своєю правовою природою є конкурсними і можуть предявляться в межах ліквідаціної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. У судове засіданні 12.08.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Учасники справи, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси місцезнаходження учасників справи копій ухвали суду. Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою суду від 13.07.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Головне управління ДПС у Черкаській області ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 отримало 17.07.2020, про що свідчить поштове повідомлення (0411631579493), що міститься в матеріалах справи. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши думку сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, після визнання боржника банкрутом (постанова від 29.03.2018) апелянт звернувся до суду із заявою від 13.05.2020 №10228/23-00-08-014 з вимогою визнати Головне управління ДПС у Черкаській області конкурсним кредитором боржника, Приватного підприємства "Дельта-Трейд", на суму непогашеної заборгованості у розмірі 1 357 552,72 грн, з яких: 4204,00 грн - сплачений судовий збір, що підлягає погашенню у першу чергу, 1 353 348,72 грн - заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток, що підлягає погашенню у шосту чергу. Заява обгрунтована тим, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП "Дельта-Трейд" як юридична особа зареєстроване 22.10.2002 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Черкаській області з 24.10.2002, що за період до дати порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Дельта-Трейд" (до 07.12.2017) останньому нарахована заборгованість перед податковим органом по пені з податку на джодану вартість та по пені з податку на прибуток на загальну суму 1 353 348,72 грн, у тому числі по пені з податку на додану вартість у сумі 665 230,46 грн, та по пені з податку на прибуток у сумі 688 118,26 грн, що станом на день звернення заявника до суду зазначена заборгованість у добровільному порядку боржником не погашена. Відмовляючи в задоволенні вищевказаної заяви, суд першої інстанції виходив з наступного. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.12.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Дельта-Трейд". Постановою суду від 29.03.2018 у даній справі боржника, ПП "Дельта-Трейд", визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 20.04.2019 в офіційному друкованому виданні "Голос України" опубліковано Кодекс України з процедур банкрутства. Згідно з пунктом 1 прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Таким чином, з 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. 14.05.2020 на підставі ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства Головне управління ДПС у Черкаській області подало заяву про визнання кредиторських вимог. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявлених вимог заявник надав наступні документи: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.03.2020, розрахунок податкового боргу по платежах до бюджету ПП "Дельта Трейд" (а.с.106 т.6); розрахунки пені по податку на додану вартість ПП "Дельта-Трейд" (а.с.109-112 т.6); розрахунки пені по податку на прибуток ПП "Дельта-Трейд" (а.с.113-115 т.6). Частинами 1, 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Нормами Кодексу України з процедур банкрутства не визначені вимоги до змісту документів, що додаються до заяви кредитора, що заявляє у ліквідаційній процедурі свої вимоги до боржника, що ліквідується, а тому суд дійшов висновку, що до цієї заяви підлягають застосуванню загальні норми Кодексу, які визначають вимоги до заяви та документів, що додаються до заяви кредитора, що подається у процедурі банкрутства. Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу обгрунтованості поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових зобовязань кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом. Частиною 1 статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Предметом розгляду згідно з поданою ДПС у Черкаській області заявою про визнання кредиторських вимог у цій справі, зокрем,а стала визначена податковим органом сума пені, нарахованої з ПДВ у сумі 665 230, 46 грн, та пені, нарахованої з податку на прибуток у сумі 688 118, 26 грн, що обліковується за особовим рахунком Боржника, у відповідності до п.п. 129.1.1, 129.1, 129.3.3, 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України. Пунктом 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі - Порядок), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Пунктом 1 глави 1 Розділу ІІ Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами. Облікові показники, які відображаються у ІКП, залежать від форми обліку згідно із переліком форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб. Крім того, частиною 14.1.157. статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що податкове повідомлення - рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. Відповідно до ч. 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Частиною 46.1. статті 46 - Податкового кодексу України передбачено також податкову декларацію, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Частина 58.2. статті 58 - податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У зв`язку із викладеним суд дійшов висновку, що для перевірки правомірності визначення податковим органом суми пені, нарахованої на відповідні зобов`язання боржника, та заявленої як вимога кредитора у справі про банкрутство, суд має надати оцінку та перевірити підстави для нарахування боржнику такої суми та обгрунтованість розрахунку суми пені, який проводився податковим органом. Заявник мав надати обґрунтування щодо правомірності нарахування сум пені за кожним грошовим зобов`язанням (стаття 129 ПК України) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №909/95/18). Відсутність доказів, що підтверджують підстави для нарахування боржнику заявленої суми пені, у тому числі ненадання первинних документів, на підставі яких виникло зобов"язання боржника, позбавляє суд можливості прийняти рішення стосовно обґрунтованості заявленої у складі вимог кредитора у справі про банкрутство суми, оскільки позбавляє суд можливості перевірити у розумінні статей 76, 77, 78, 79, 86 ГПК України відповідність визначення податковим органом цієї суми як вимоги кредитора вимогам законодавства, зокрема вимогам пункту 129.3.3 статті 129 ПК України та Кодексу України з процедур банкрутства. Суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд не міг реалізували свої повноваження щодо надання оцінки долученим податковим органом документам на підтвердження заявленої у складі кредиторських вимог суми пені, а саме, розрахунку боргу Боржника за платежами на предмет належності та достатності на підтвердження обґрунтованості всієї суми пені, відповідності відомостей в розрахунках апелянта (заявника) вимогам пункту 129.3.3 статті 129 ПК України. Зважаючи на відсутність в наданих заявником розрахунках чіткої інформації щодо підстав грошових нарахувань, пені за кожним грошовим зобов`язанням, ненадання податковим органом належних доказів на підтвердження обґрунтованості і правильності розрахунків сум, заявлених до Боржника як кредиторська вимога, доказів на підтвердження правильності визначення періоду вказаних нарахувань, невизначеність дати виникнення відповідного зобов"язання боржника (зазначено лише про припинення нарахування пені 07.12.2017), апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду попередньої інстанцій про недоведення заявником (скаржником) належними та достатніми доказами у справі обгрунтованості кредиторських вимог щодо заявлених сум боргу по пені, що нарахована Боржнику. Тобто, виходячи з поданих до суду документів, неможливо встановити обгрунтованість нарахування пені, правомірності розрахунків заявника та дату виникнення зобов`язання боржника перед податковим органом по заявленим сумам кредиторських вимог, що в даному випадку має суттєве значення для розгляду заявлених кредиторських вимог. Суд першої інстанції вірно встановив, що заявлені кредиторські вимоги податкового органу є непідтвердженими належними доказами у справі та правомірно відмовив у визнанні цих кредиторських вимог за необґрунтованістю. У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001). Інших доводів по суті заявлених позовних вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на їх правильність, в апеляційній скарзі не наведено. Доводи скаржника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; ухвалу суду першої інстанції у даній справі - без змін. Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 28.05.2020 у справі №925/1500/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/1500/17 направити до господарського суду Черкаської області. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України. Повний текст виготовлено 18.08.2020. Головуючий суддя М.Л. Доманська Судді Б.М. Поляков А.А. Верховець