Постанова Херсонський апеляційний суд № 648/1802/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 648/1802/20 Головуючий у 1-й інстанції: Бугрименко В.В. Номер провадження: 33/819/279/20 Доповідач: Калініна О.В. Категорія: ст. 124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2020 року Херсонський апеляційний суд у складі: судді Калініної О.В. при секретарі Грищуку Р.Р. за участю адвоката: Діяментовича Д.Г. потерпілої - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Діяментовича Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Білозерського районного суду Херсонської області від 03 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 03 липня 2020 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі адвокат Діяментович Д.Г. просить постанову скасувати. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вважає постанову необґрунтованою, невмотивованою та незаконною. Вказує, що матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним даним. Опис обставин правопорушення стосовно руху автомобіля суперечать поясненням самого ОСОБА_2 та схемі ДТП. Судом не враховано пояснення ОСОБА_2 про те, що він виїжджаючи із гаражу, рухався заднім ходом, частково виїхав на проїжджу частину вул. Культурна, побачив автомобіль ВАЗ, який наближався з правого боку, зупинився аби пропустити його, але водій іншого автомобіля його не об`їхала та допустила зіткнення. Сама ж потерпіла ОСОБА_1 повідомила, що відволіклась та не побачила його автомобіль. З протоколом ОСОБА_2 не згоден. Звертає увагу, що на іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 також було складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого остання здійснила наїзд на транспортний засіб Шкода Фабія, н.з. НОМЕР_1 , який стояв. Посилається на те, що в судовому засіданні водій автомобіля ВАЗ, ОСОБА_1 пояснила, що в той час, як вона рухалась по вул. Культурній, несподівано для неї з-за кущів, на проїжджу частину дороги, заднім ходом виїхав автомобіль Шкода, вона не встигла відреагувати, внаслідок чого сталося зіткнення. На додаткові запитання адвоката зазначила, що боковий інтервал від проїжджої частини складав до 1 м., а автомобіль Шкода, вона побачила на відстані 20 см., тому не встигла зреагувати і взагалі не застосовувала гальмування. Також ОСОБА_1 підтвердила, що на задньому сидінні автомобіля знаходилася дитина, і перед ДТП вона її смикала за плече. Стверджує, що пояснення ОСОБА_1 не відповідають схемі ДТП, поясненням ОСОБА_2 та її власним поясненням щодо обставин ДТП. Захисник посилається на те, що з огляду на механічні пошкодження та місце розташування транспортних засобів після ДТП, водій автомобіля ВАЗ не намагалася уникнути зіткнення шляхом об`їзду автомобіля Шкода. Зазначає, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 не рухався, а проїзна частина, яка має дві умовні полоси для руху в протилежних напрямках, надавала можливість іншому водію уникнути зіткнення автомобілів. Якщо б ОСОБА_1 рухалася з належною швидкістю та уважно б стежила за дорожньою обстановкою, то мала б можливість побачити автомобіль Шкода, враховуючи те, що останній зупинився та пропускав її. ОСОБА_1 не уважно стежила за дорожньою обстановкою, оскільки відволіклася на дитину, не відреагувала вчасно на перешкоду, у зв`язку з чим вчинила зіткнення. Суд не взяв до уваги, що ОСОБА_2 управляючи транспортним засобом, мав право розраховувати на те, що інші учасники виконуватимуть ПДР, а безпосередньо сам ОСОБА_2 дотримався п.10.9 ПДР, оскільки він зупинився, щоб дати можливість транспортному засобу ВАЗ його об`їхати. Захисник запевняє, що суд підходячи однобічно до розгляду обставин ДТП, не взяв до уваги та не дослідив те, що ОСОБА_1 сама допустила ПДР, за що відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення. Апелянт стверджує, що вина ОСОБА_2 не доведена, доказів, які б вказували на вчиненням ним зазначеного правопорушення у постанові не зазначено, порушення ПДР, які призвели до ДТП, допустила саме водій ОСОБА_1 , а відтак, постанову судді від 03.07.2020 року має бути скасовано з підстав необґрунтованості, невмотивованості та незаконності. На думку адвоката зміна черговості розгляду адміністративних справ відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідчить про необ`єктивність та неупередженість суду. Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного розгляду. Під час апеляційного розгляду адвокат Діяментович Д.Г. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Вважав можливим здійснити апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_2 . ОСОБА_2 належним чином та своєчасно повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання 17.08.2020 року не з`явився, заяви про відкладення судового засідання не подавав. ОСОБА_1 заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Мотиви Суду. За правилами ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Клопотань про дослідження нових доказів та повторне дослідження доказів, наявних у справі під час апеляційного розгляду не надходило. Перевіривши ретельно доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов наступних висновків. За змістом ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність особи настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, з-поміж іншого, транспортних засобів. Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами та ін. Ст. 280 та ст. 252 КУпАП покладає на суд обов`язок оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю та з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції цілком дотримався вказаних вимог закону. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, грунтується на досліджених судом доказах, яким дана належна оцінка. Судом ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 12 червня 2020 року, близько 14.15 год., по вул. Культурній в с. Станіслав, Білозерського району Херсонської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем Шкода Фабія, н/з НОМЕР_1 , здійснюючи рух заднім ходом, в порушення вимог 10.9 Правил дорожнього руху, не був уважним, створив перешкоду автомобілю ВАЗ 2107, н/з НОМЕР_2 , який рухався по вул. Культурній, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Із постанови від 03.07.2020 року видно, що висновок про доведеність винуваності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення суд побудував на оцінці сукупності доказів, зокрема відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №468428 від 12.06.2020 року, схемі ДТП, акті огляду транспортних засобів, поясненнях учасників ДТП. ОСОБА_1 , послідовно пояснювала, що вона рухалася по вул. Культурній, і в цей час раптово з-за кущів на проїзну частину заднім ходом виїхав автомобіль Шкода, який допустив зіткнення з її автомобілем. Вона не встигла зреагувати. Заперечувала, що в момент зіткнення автомобіль Шкода стояв. У схемі ДТП відображено траєкторію руху обох транспортних засобів, а саме видно, що транспортний засіб ВАЗ 2107, яким керувала ОСОБА_1 рухався про проїзній частині, в той час, як автомобіль Шкода, під керуванням ОСОБА_2 здійснював рух заднім ходом в сторону проїзної частини, також вказано місці зіткнення автомобілів, яким є саме проїзна частина дороги. Як схематичне зображення ДТП, так і відомості викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та акті огляду транспортних засобів в якому зафіксовано механічні пошкодження автомобілів, їх локалізація та характер, узгоджуються між собою та поясненнями ОСОБА_1 . Суд навів у своєму рішенні мотиви, з яких відхилив доводи ОСОБА_2 на свій захист. Пояснення ОСОБА_2 в суді суперечать встановленим судом обставинам справи та іншим доказам, зокрема протоколу, схемі ДТП та поясненням іншого учасника ДТП, що підставно було враховано судом. Пунктом 10.9 ПРД визначено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Натомість зі встановлених судом обставин події вбачається, що виїжджаючи з гаражу на автомобілі заднім ходом вже на проїзну частину, оглядовість якої обмежено, ОСОБА_2 всупереч вимогам п 10.9 ПДР проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, чим створив перешкоду автомобілю ВАЗ 2107, під керуванням ОСОБА_1 та здійснив зіткнення зі вказаним автомобілем. Суд дійшов вірного висновку, що дії ОСОБА_2 , які полягали у невиконанні зазначених вище вимог ПДР, перебувають у причинному зв`язку із настанням ТДП. Суд обґрунтовано піддав аналізу пояснення обох учасників ДТП та їх дії по обставинам керування транспортними засобами, оскільки це є обов`язковим для встановлення наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП у діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Проте предметом оцінки суду є дії ОСОБА_2 в межах викладених у протоколі обставин. Будь-які висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог ПДР, її дії як водія ВАЗ 2107 у зазначеній вище дорожній обстановці підлягають правовій оцінці у рамках іншої справи, розпочатої відносно ОСОБА_1 . З пояснень учасників справи під час апеляційного розгляду вбачається, що постановою суду від 06.07.2020 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито і наразі здійснюється апеляційний перегляд вказаної постанови. Та обставина, що відносно ОСОБА_1 також було складено протокол про адміністративне правопорушення, сама по собі, не спростовує правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Твердження захисника про необ`єктивність розгляду справи через зміну черговості розгляду справ про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є безпідставними, оскільки зазначені справи були розглянуті судом в межах окремих проваджень, за результатами розгляду яких судом прийняте відповідні рішення в яких надано окрему юридичну оцінку діям кожного з учасників ДТП. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є вмотиваним, та підтверджується наявними у справі доказами, яким суд дав оцінку керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Стягнення накладено з урахуванням ст.33 КУпАП та в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, за результатами апеляційного розгляду підстав для скасування постанови суду та закриття справи щодо ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, як про те просить апелянт не встановлено, а відтак апеляційну скаргу захисника належить залишити без задоволення, а постанову судді від 03.07.2020 року без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Діяментовича Дмитра Геннадійовича в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову судді Білозерського районного суду Херсонської області від 03 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Копію постанови направити учасниками справи у порядку ст. 295 КУпАП. Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) О.В. Калініна