Постанова 4854 № 420/2792/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2792/20 Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 01.07.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ ЮА" до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення та картку відмови, В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ПОСТ ЮА" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування: - рішення про коригування митної вартості товарів від 23 березня 2020 року №UA500110/2020/000001/2; - картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 березня 2020 року №UA500110/2020/00012. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що документи подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту відповідають вимогам ст. 53 МК України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства. З цих підстав позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації. Також позивач зазначає, що відповідач не надав жодного обґрунтування наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або взагалі наявності підстав вважати, що надані позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення. Крім того, відповідачем зазначено, що у декларації та в пакувальному листі, в інвойсі та CMR та у сертифікаті про походження товару містяться розбіжності. Проте, зазначений товар, а саме "кава натуральна, розчинна, сублімована" вироблена компанією "Companhia Cacique de Cafй Soltivel", Лондрина, Штат Парана, Бразилія. На час укладання Контракту між позивачем та продавцем (польською компанією) товар знаходився у Фінляндії та був проданий та доставлений до м. Чорноморськ. Таким чином, на переконання позивача, документи не містять будь-яких розбіжностей та відповідають заявленим числовим даним. Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем не зазначено, яким чином митний орган прийшов до висновку про те, що подані документи містять ознаки підробки, якими документами це підтверджується, а є лише голослівними твердженнями, що не ґрунтуються на будь-яких доказах. Будь-яких інших підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем не зазначено. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки в документах, які були надані позивачем разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Разом з тим, представник відповідача вказує, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в митному органі, між декларантом та Одеською митницею Держмитслужби були проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА500110/2020/000001/2 від 23 березня 2020 року. В митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами (з урахуванням фізичних характеристик товарів, встановлених за результатом здійснення митного огляду товарів, та комплектності товарів), тому відповідно до ст. 60 МК України застосовано метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Отже, у відношенні товару "Кава натуральна, розчинна, сублімована, в упаковці поліетиленові мішки по 25 кг - всього 16 375 кг. Торгівельна марка: CACIQUE. Країна виробництва: BR, Бразиліа. Виробник: CIA CACIQUE DE CAFE SOLUVEL." можливо застосувати метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО "Інспектор" встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є більшим по товару №1 МД від 20 лютого 2020 року №UA110130/2020/005305 та становить 7,23 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,71 дол. США/кг). У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 МК України Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості. Представник відповідача стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси ЄАІС, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року адміністративний позов ТОВ "ПОСТ ЮА" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23 березня 2020 року №UA500110/2020/000001/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 березня 2020 року №UA500110/2020/00012 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 23 березня 2020 року №UA500110/2020/000001/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23 березня 2020 року №UA500110/2020/00012. Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ПОСТ ЮА" сплачений судовий збір у розмірі 8 337 грн. В апеляційній скарзі Одеської митниці Держмитслужби ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги Одеська митниця Держмитслужби зазначає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що в документах, які надані позивачем разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ПОСТ ЮА" не подано. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці Держмитслужби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: Між ТОВ "ПОСТ ЮА" та фірмою "TRADELING GROUP SPOLCA z.о.о." (Польща) 18 лютого 2020 року укладено договір поставки №1-IN, відповідно до предмету якого продавець зобов`язаний доставити, а покупець отримати та оплатити товар - кава розчинна сублімована "Класике" згідно умов договору. Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору якщо тільки інше не вказано в інвойсах, покупець сплачує 100% загальної суми інвойса на окрему партію шляхом банківського переводу SWIFT, у відповідності з інструкціями та реквізитам, вказаним в договорі. Постачальник сплачує усі податкові, митні платежі та мито, як і інші витрати, пов`язані з виконанням умов цього Договору на території країни постачальника. Ціна, вказана в інвойсі, є остаточною ціною товару та повністю включає в себе усі податки, мито та інші обов`язкові платежі, які постачальник самостійно сплачує у відповідності з діючим законодавством країни реєстрації постачальника. На виконання умов договору, позивачем поставлено товар покупцю. В матеріалах справи наявні платіжне доручення від 25 березня 2020 року (з перекладом), з який вбачається, що ТОВ "ПОСТ ЮА" перераховано кошти в розмірі 60 751,25 дол.США. З метою митного оформлення імпортованого товару, уповноваженою особою позивача Кропивницьким С.М. 19 березня 2020 року подано до митного органу митну декларацію №UA500110/2020/003054 на вантаж "кава натуральна сублімована, в упаковці поліетиленові мішки по 25 кг - всього 16 375 кг", торгівельна марка "CACIQUE" із загальною митною вартістю 60 751,25 дол. США. До вказаної МД декларантом додано: - пакувальний лист (Packing list) №FDE-0879/19 від 18 лютого 2020 року; - рахунок-фактуру (Інвойс (Commercial invoice) №FDE-0879/19 від 18 лютого 2020 року; - автотранспортна накладна (Road consignment note) №699968 від 11 березня 2020 року; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin.) №154335 від 17 січня 2020 року; - декларація про походження товару (Declaration of origin.) №FDE-0879/19 від 18 лютого 2020 року; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 03 лютого 2020 року; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №1-IN від 18 лютого 2020 року; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованими організмами б/н від 16 січня 2020 року. Одеською митницею ДФС 23 березня 2020 року прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500110/2020/000001/2, яким позивачу скориговано вартість заявленого в митній декларації №UA500110/2020/003054 товару на 57 640,00 євро більше, тобто визначено вартість товару в митній декларації №UA500110/2020/003054 в розмірі 118 391,25 євро. Як зазначено в оскаржуваному рішенні за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МК України, встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: - відповідно до пп.в п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів; - згідно з п.5.1 контракту №1-IN від 18 лютого 2020 року до митного оформлення не подано жодного документа підтверджуючого виконання цього пункту. - у МД №UA500110/2020/003054 від 19 березня 2020 року у графі 15 зазначено країну Польща, що не відповідає інформації у пакувальному листі від 18 лютого 2020 року №FDE-0879/19, в інвойсі від 18 лютого 2020 року №FDE-0879/19, у CMR від 11 березня 2020 року №699968 та у сертифікаті про походження товару від 17 січня 2020 року №154335. Також у пакувальному листі від 18 лютого 2020 року №FDE-0879/19, в інвойсі від 18 лютого 2020 року №FDE-0879/19 та у сертифікаті про походження товару від 17 січня 2020 року №154335 вказано місце завантаження товару, яке відмінне від вказано місця завантаження у CMR від 11 березня 2020 року №699968. Позивачу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Повідомленням від 20 березня 2020 року уповноваженою особою позивача Кропивницьким С.М. , надіслано прохання про продовження митного оформлення митної декларації №UA500110/2020/003054 від 19 березня 2020 року у зв`язку з наданням додаткових документів. Позивачем, 23 березня 2020 року направлено на адресу Одеської митниці ДФС заяву про те, що станом на 23 березня 2020 року надати більше документів немає можливості та просить прийняти до уваги та оформити дану МД. Як вбачається з оскаржуваного рішення, з підстав ненадання декларантом додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, митним органом здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за митною декларацією №UA110130/2020/005305 від 20 лютого 2020 року та становить 7,23 дол. США/кг. Одеською митницею Держмитслужби 23 березня 2020 року видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500090/2019/00107 та прийнято рішення про коригування митної вартості №UА500110/2020/00012. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, натомість відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації про митну вартість товару. Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 51-54, 57, 58 МК України, які регулюють спірні правовідносини. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Статтею 49 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України). Згідно ч.1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МК України. Про це ж вказано у ч.1 ст. 52 МК України. При цьому, відповідно до ч.2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст. 54 МК України). Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п.2 ч.5 ст. 54 МК України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов`язані надати такі додаткові документи (ч.ч.3, 4 ст. 53 МК України). Згідно ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Пунктом 1 ч.4 ст. 54 МК України визначено обов`язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч.3 ст. 53 МК України. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Поряд із цим, Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених Митним кодексом України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти. Аналогічна правова позиція вкладена в постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справах №21-127а15 та №21-53а15. Згідно ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Так, відповідно до ч.3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України. Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 23 березня 2020 року №UA500110/2020/000001/2, підставами для його прийняття слугували наступні обставини: - у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/невключення вартості упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; - згідно з п.5.1 контракту №1-IN від 18 лютого 2020 року до митного оформлення не подано жодного документа підтверджуючого виконання цього пункту; - у МД у графі 15 зазначено країну Польща, що не відповідає інформації у пакувальному листі, інвойсі, у CMR та у сертифікаті про походження товару. Також у пакувальному листі, в інвойсі та у сертифікаті про походження товару вказано місце завантаження товару, яке відмінне від вказано місця завантаження у CMR. Позивачу запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до п.5.2 договору №1-IN від 18 лютого 2020 року, постачальник сплачує всі податкові, митні платежі та мито, як і інші витрати, пов`язані з виконанням умов цього Договору на території країни постачальника. Ціна, вказана в інвойсі, є остаточною ціною товару та повністю включає в себе усі податки, мито та інші обов`язкові платежі, які постачальник самостійно сплачує у відповідності з діючим законодавством країни реєстрації постачальника. Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно були відхилені доводи відповідача в частині чисельних значень щодо вартості пакування та маркування товару, так як матеріалами справи підтверджено, що вказані послуги товару було здійснено силами продавця. Відповідно до п.5.1 договору №1-IN від 18 лютого 2020 року, якщо тільки інше не вказано в інвойсах, покупець сплачує 100% загальної суми інвойса на окрему партію шляхом банківського переводу SWIFT, у відповідності з інструкціями та реквізитам, вказаним в договорі. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з банківської виписки з перекладом, позивачем 25 березня 2020 року сплачений рахунок за поставку даного товару відповідно до інвойсу №FDE-0879/19 від 18 лютого 2020 року. Таким чином, доводи апелянта щодо відсутності документа підтверджуючого виконання п.5.1 договору спростовуються матеріалами справи. Стосовно доводів апелянта про зазначення країни Польща у графі 15 МД, що свідчить про підробку документів, судова колегія зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, товар "кава натуральна, розчинна, сублімована" вироблено компанією "Companhia Cacique de Cafй Soltivel", Бразилія, що підтверджується сертифікатом (а.с. 25-26). Такі відомості було зазначено позивачем у графі 31 МД (опис товару). Згідно сертифікату походження товару (а.с. 27), країна перевантаження - Фінляндія, про що зазначено позивачем у графі 15 МД (країна відправлення). У графі 11 МД "Торговельна країна" позивачем зазначено Польщу, оскільки договір був укладено саме з польською компанією. Враховуючи все вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За таких обставин, судова колегія вважає необґрунтованими твердження апелянта про законність прийнятих відповідачем рішень про коригування митної вартості товару та відмову у його митному оформленні, оскільки у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України. Крім того, посилання апелянта на такі джерела інформації для визначення митної вартості товару як ЄАІС, АСМО "Інспектор" не є достатніми для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС, АСМО "Інспектор" оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. В ЄАІС, АСМО "Інспектор" відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Судова колегія зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди товари зі схожими характеристиками були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.