Постанова 4854 № 400/3312/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3312/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Турецької І. О., суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області (правонаступник Головного управління ДФС у Миколаївській області) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі за позовом Приватного підприємства «Стріт-Опт» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України) про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2019 року ПП «Стріт-Опт» звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, ДФС України, в якому просило: - скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 12 серпня 2019 року №1251039/42310006; - зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 13 червня 2019 року №299, тобто датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН); - стягнути з відповідачів судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу; - зобов`язати ДФС України подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням. Обґрунтовуючи вимоги платник податків указував, що надав контролюючому органу всі наявні у нього документи, що підтверджують здійснення господарської операції щодо придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей. На його думку, надані документи відповідали законодавчим вимогам, які пред`являються для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Резюмуючи викладені доводи, позивач дійшов висновку про необґрунтованість рішення контролюючого органу та відповідно його скасування, оскільки неконкретизація переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ставить платника податків у стан правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати необхідний, у розумінні суб`єкта владних повноважень, пакет документів. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року позов ПП «Стріт-Опт» задоволено. Скасовано рішення комісії ГУДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації від 12 серпня 2019 року №1251039/42310006. Зобов`язано ДФС України зареєструвати податкову накладну №299 від 13 червня 2019 року в ЄРПН, а саме: датою її подання. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області на користь ПП «Стріт-Опт» судовий збір в розмірі 960,50 грн. та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 500,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ПП «Стріт-Опт» судовий збір в розмірі 960,50 грн. та судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 500,00 грн. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту оскаржуваного рішення контролюючого органу неможливо встановити конкретної причини та підстави його прийняття. Спірне рішення, на думку суду першої інстанції, містить лише загальну фразу про те, що надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, яких саме документів не вистачає, контролюючим органом не зазначено. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції відзначив, що ненаведення мотивів прийнятого рішення свідчить про його протиправність, адже не дає змоги встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ГУ ДПС у Миколаївській області просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги контролюючим органом зазначено, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв. Так, апелянт зазначає, що, відповідно до спірного рішення, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної було ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти-приймання-передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Вказано, що судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідачів на користь товариства витрати на правничу допомогу адвоката без врахування незначної складності цієї категорії справ. ПП «Стріт-Опт» та ДФС України не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до приписів ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Фактичні обставини справи. ПП «Стріт-Опт» зареєстроване в якості юридичної особи 05 січня 2018 року, з 22 серпня 2018 року зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля. 30 травня 2019 року ПП «Стріт-Опт» (Продавець) уклало із ТОВ «Макси-Пром» (Покупець) договір купівлі-продажу №30/05-01, за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця продукти харчування, згідно видаткових накладних, а Покупець зобов`язується прийняти товари та оплатити їх вартість на умовах цього договору. Вартість товару становила 2135363,40 грн. з ПДВ (а.с.37-39). Згідно видаткової накладної №302 від 13 червня 2019 року позивач поставив на адресу ТОВ «Макси Пром» продукти харчування на суму 19 140,00 грн. із ПДВ, що підтверджується видатковою накладною. Згідно умов п.6.1. Договору №30/05-01 від 30 травня 2019 року оплата за поставлений товар має бути перерахована протягом 30 днів, з моменту його передачі. У свою чергу, реалізована на адресу ТОВ «Макси-Пром» продукція, раніше була придбана у ПП «Кондитер-Опт», згідно договору купівлі-продажу №281-КО-18 від 08 жовтня 2018 року. Придбання товару підтверджується відповідними первинними документами: видатковою накладною ПП «Кондитер-Опт» №НККО0068948 від 16 квітня 2019 року на суму 414008,24 грн. із ПДВ; товарно-транспортною накладною №РНККО0068948 від 16 квітня 2019 року. За поставлену продукцію ПП «Стріт-Опт» розрахувалось з ПП «Кондитер-Опт», що підтверджується платіжним дорученням №298 від 16 квітня 2019 року. Відповідно до приписів п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України ПП «Кондитер-Опт» була складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна. 25 червня 2019 року ПП «Стріт-Опт» засобами електронного зв`язку подана податкова накладна №299 для реєстрації в ЄРПН. 25 червня 2019 року рішенням Комісії відповідача, податкову накладну №299 було прийнято, але її реєстрація була зупинена, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. 08 серпня 2019 року ПП «Стріт-Опт» надіслало на адресу ГУ ДФС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена. Так, на адресу контролюючого органу були направлені копії наступних документів: накладної №299 від 13 червня 2019 року; квитанції до податкової накладної; договору №ОФ23 від 16 липня 2018 року; договору №01-04 від 01 квітня 2019 року; податкових накладних №19 від 31 травня 2019 року, №19 від 30 червня 2019 року; звіту 20 ОПП з квитанцією; договорів цивільно-правового характеру; договору №0301 від 03 січня 2019 року; договору №30/05-01 від 30 травня 2019 року; видаткової накладної №302 від 13 червня 2019 року; довіреності №22/1 від 13 червня 2019 року; рахунку №224 від 13 червня 2019 року; договору купівлі - продажу №281-КО-18 від 08 жовтня 2018 року; видаткової накладної №НКК00068948 від 16 квітня 2019 року; товарно-транспортної накладної №РНКК00068948 від 16 квітня 2019 року; рахунку на оплату №НКК00000243 від 16 квітня 2019 року; платіжного доручення №298 від 16 квітня 2019 року; податкової накладної №1074 від 16 квітня 2019 року; витягу є ЄДР ТОВ «Максі-Пром»; витягу з ЄДР ПП «Стріт-Опт». 12 серпня 2019 року Комісія центрального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1248427/42310006 про відмову в реєстрації податкової накладної №299 від 13 червня 2019 року. Підставою відмови зазначено про ненадання платником податків копій документів. Далі уточнюється, що платника податків не надав первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Також відсутні розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин, листом ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року були визначені «Критерії ризиковості платника податку». Відповідно до пункту 1 Критеріїв, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо це встановлено на розгляді Комісій ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків та прийнято відповідне рішення. Підставами для прийняття такого рішення (підпункт 1.6) є : платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Водночас, фактичні обставини справи не містять рішення Комісії ГУДФС у Миколаївській області про віднесення ПП «Стріт-Опт» до ризикових платників податків, відповідно до пп.1.6 п.1 листа ДФС України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року. Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної №299 від 13 червня 2019 року як передумови прийняття відповідного рішення Комісією про відмову в реєстрації податкової накладної. Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства». В апеляційній скарзі скаржник стверджує про те, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної було ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти-приймання-передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Водночас, аналізуючи пакет документів наданий платником податків для реєстрації податкової накладної, не зрозуміло, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про її реєстрацію. При цьому, колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення фіскальним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Оскільки контролюючий орган у спірному рішенні та в апеляційній скарзі продублював абз. 3 п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення від 12 серпня 2019 року №1251039/42310006 є невмотивованим, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний, у розумінні суб`єкта владних повноважень, пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання фіскальним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/1. Оцінюючи доводи скаржника, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку обставинам справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено. При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання податкового органу на те, що розмір гонорару адвоката, з урахуванням категорії справи та витраченого часу, є завищеним, оскільки в суді першої інстанції, він не виконав свого обов`язку, встановленого ч.7 ст. 134 КАС Украйни про доведеність неспівмірності витрат та зменшення гонорару адвоката. У відповідності до ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись статтями 311, 316, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі за позовом Приватного підприємства «Стріт-Опт» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 18.08.2020 року.