Постанова 4852 № 160/2964/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/2964/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №160/2964/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,- ВСТАНОВИВ: 17.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 №Ф-280140-55. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 р. позовна заява повернута позивачеві. Не погодившись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу з підстав порушення норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник зазначає про неправильний висновок суду першої інстанції про недоведеність наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду. Перевіривши ухвалу суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву позивачу, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави визнані судом неповажними, що обумовлює повернення позову на підставі ч. 2 ст. 123, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України. Колегія суддів визнає такий висновок необґрунтованим та з цього приводу зазначає, що 17.03.2020 року ОСОБА_1 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 №Ф-280140-55 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалою від 20.03.2020 р. позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання позовної заяви із зазначенням належного відповідача та заяви про поновлення строку звернення до суду. На виконання ухвали позивачем подано позовну заяву з виправленими недоліками, яка містила клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем, зокрема, зазначено, що про порушення своїх прав він дізнався 28.12.2019 року, проте через значну кількість святкових днів не мав можливості вчасно звернутися за юридичною допомогою та подати відповідний позов до суду. Частинами 1-3 статті 122 КАС встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналіз наведених норм свідчить про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду може мати місце тільки при встановленні обставин щодо початку перебігу строку звернення до суду, зокрема, обставин, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; та з`ясування причин пропуску цього строку. Для звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату єдиного внеску Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено 10-денний строк, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 13.01.2019 р. у справі №802/983/18-а, від 08.08.2019 р. у справі №480/106/19. Тобто, звернувшись до суду з цим позовом у березні 2020 року, позивач, дійсно, пропустив десятиденний строк, установлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Разом з тим, судом першої інстанції фактично не надана оцінка доводам позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Суд першої інстанції обмежився констатацією, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є об`єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом скороченого строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред`явленням позову. Колегія суддів вважає передчасним висновки суду першої інстанції щодо неповажності наведених позивачем причин пропуску строку звернення до суду. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали неповне з`ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №160/2964/20 - скасувати, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко